Анотація до роботи:

Ткаченко Л.М. Особливості формування функціональних резервів гірників вугільних шахт і шляхи їх підвищення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004.

Дисертаційну роботу присвячено встановленню закономірностей формування і витрачання функціональних резервів організму гірників залежно від дії чинника викидонебезпечності і нагріваючого мікроклімату, характеру професійної діяльності і стажу роботи в несприятливих умовах. Вперше дана комплексна оцінка стану регуляторних систем організму гірників. Встановлено, що умови праці гірників обумовлюють напруження центральних, вегетативних і гормональних механізмів регуляції. Це супроводжується зниженням стійкості гірників до фізичного, нервово-емоційного і теплового навантажень і звуженням функціональних резервів. Розроблено інтегральний показник функціональних резервів, обгрунтовано комплекс профілактичних і реабілітаційних заходів до їх підвищення.

1.У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми збереження й підвищення функціональних резервів організму гірників вугільних шахт, що полягає у встановленні закономірностей формування та витрачання професійних, фізіологічних, психофізіологічних, метаболічних функцій залежно від умов та часу праці на підставі санітарно-гігієнічного аналізу виробничого середовища, визначення комплексного впливу шкідливих та небезпечних чинників на стан регуляторних і виконавчих систем, залежності стійкості організму гірників до фізичного, нервово-емоційного і теплового навантажень від вегетативного гомеостазу, встановлення зв’язку професійної працездатності з рівнем резервів організму, що дозволило науково обґрунтувати та розробити комплекс профілактичних і реабілітаційних заходів, спрямованих на збереження й підвищення функціональних резервів гірників вугільних шахт.

2.На сучасних шахтах Донбасу із крутим і пологим заляганням вугільних пластів найбільш поширеними є технології видобутку вугілля відбійними молотками, механізованими комплексами та вузькозахватними комбайнами з індивідуальним кріпленням, в яких зайнято відповідно 16 %, 35 % і 34 % гірників очисних вибоїв. При підготовці гірничих виробок у 58,6 % випадках використовується буровибуховий спосіб проходження, що охоплює понад 50 % прохідників, у 40,1 % – комбайновий, де працює 10 % гірників підготовчих вибоїв.

3.В очисних і підготовчих виробках вугільних шахт із крутим і пологим заляганням пластів комплексний показник умов праці за основними фізичними і хімічними чинниками виробництва (R_фх) не перевищує 50 од., що підтверджує несприятливий вплив чинників виробництва на функціональний стан гірників. В очисних вибоях із крутим заляганням вугільних пластів R_фх коливається від 22,3 до 49,5 од., з пологим заляганням, при вузькозахватній комбайновій технології - від 15,1 од. до 56,3 од., механізованими комплексами – від 15,1 од. до 39,4 од. У підготовчих вибоях, незалежно від технології, R_фх змінюється у межах 15,4-20,8 од. Найбільш низькі значення R_фх характерні для гірників, зайнятих виїмкою ніш, прохідників, що бурять ручними пневмосвердлами, вибійників.

4.Рівень функціональних резервів знижується відповідно до погіршення умов праці. У прохідників, де R_фх становить 17,7 од., резервні можливості організму нижчі, ніж у вибійників та гірників очисних вибоїв, у яких R_фх дорівнює, відповідно 22,3 од. і 37,0 од. (р < 0,05), що приводить у перших до неузгодження центральних та периферійних ланок гіпофізарно-надниркової системи, значного напруження механізмів вегетативної регуляції серцевої діяльності, погіршення кисневотранспортних властивостей крові, зниження фізичної працездатності. У прохідників у порівнянні із вибійниками та ГОВ на 74 % вище рівень АКТГ, у 2,1 рази більше потужність VLF ритму серця, на 26 % менше рівень заліза у плазмі крові, на 21-48 % нижче ФПЗ₁₇₀ (р <0,05).

5.У гірників очисних і підготовчих виробок витрати функціональних резервів організму залежать, з одного боку, від величини функціонального напруження, яке оберненопропорційне стійкості робітника до трудового навантаження і шкідливим виробничим чинникам, з другого – від характеру розподілу резервів, що використовуються протягом робочого часу (періоду працездатності), що, в першу чергу, залежить від стану регуляторних систем; зрив того і другого свідчить про вичерпання функціональних резервів.

6.У механізмах звуження функціональних резервів гірників в умовах дії чинників викидонебезпечності та нагріваючого мікроклімату лежить превалювання процесів збудження у ЦНС, зростання лютеінізуючої активності аденогіпофіза та рівня тривожності, активація процесів перекисного окислення ліпідів і пов’язане з нею напруження системи антиокислювального захисту. Це відбивається збільшенням числа гірників зі зниженою емоційною та тепловою стійкістю відповідно у 4,4 і 2,7 рази (р <0,05).

7.Вичерпання функціональних резервів організму характерне для гірників із симпатичним типом вегетативної нервової системи. Домінування симпатичного тонусу у спокої призводить до напруження регуляторних систем, порушення ауторегуляторних механізмів гемодинаміки, зниження коронарного резерву, погіршення відновлювальних процесів, зростання особистої тривожності. В результаті у порівнянні із нормотоніками і парасимпатотоніками стійкість гірників до фізичного, теплового і нервово-емоційного навантаження знижується відповідно на 38 %, 50 % і 64 % (р < 0,05). Питома вага гірників із симпатотонією вище, ніж у контрольної групи (не працюючих у вугільній промисловості) в 2,2 рази.

8.Зі збільшенням стажу роботи у шкідливих і небезпечних умовах праці витрати функціональних резервів організму зростають. Найменший запас резервних можливостей формується у гірників після 10 років роботи в основній професії, що пов’язано з пригніченням тонусу і реактивності ВНС, які обумовлюють недостатнє вегетативне забезпечення діяльності і розвиток гіпокінетичного типу кровообігу, погіршенням резервних можливостей респіраторних і психофізіологічних функцій, зниженням аеробної спроможності організму. Такі зміни реєструються у 63 % високостажованих гірників. Пристосування гірників до несприятливих умов праці в перші роки роботи (стаж 0-5 років) забезпечується надлишковим вегетативним забезпеченням діяльності, високою активацією ВНС, енергійно підвищеним гіперкінетичним кровообігом і зростанням рівня тривоги, які знижують стійкість організму до фізичного і нервово-емоційного напруження.

9.Методом нейросітьового моделювання визначено інформативні показники і обгрунтовано інтегральний показник функціональних резервів організму гірників. Високу інформативність мають: коронарний резерв міокарда при м’язовому навантаженні, тонус парасимпатичної нервової системи під час ортостатичної проби, що характеризує можливості відновлення функцій, резервний об’єм видиху, рівні тироксину і малонового діальдегіду в сироватці крові, активність каталази, стійкість реакцій ЦНС та рівень тривожності, витривалість до м’язового зусилля.

10.Встановлено взаємозв’язок між рівнем функціональних резервів і реакціями організму гірників на виробниче навантаження. Зі зниженням функціональних можливостей падає ефективність професійної діяльності, збільшуються фізіологічні втрати, зростають показники втоми. Це підтверджується зменшенням часу безперервної роботи у 2 рази, підвищенням середньозмінної ЧСС на 11,6 удхв^-1, часу відпочинку на 60 % у порівнянні із показниками гірників з високими резервами. Після зміни у гірників зі зниженими функціональними резервами реєструються більш значні (на 80 %, р < 0,05) вологовтрати та менша м’язова витривалість.

11.На підставі комплексних виробничих та експериментальних досліджень розроблено систему профілактичних і реабілітаційних заходів, спрямованих на збереження і підвищення функціональних резервів гірників, що включає нові підходи до оцінки резервів, диспансерного спостереження за станом здоров’я гірників з різним їх рівнем, застосування методів фізичної культури, фізіотерапії, адаптогено- і вітамінопрофілактики, баротерапії, антиоксидантів, а також режимів праці і доповнює існуючі рекомендації щодо медичних оглядів та професійного добору гірників. Впровадження профілактичних заходів сприяє підвищенню функціональних резервів організму гірників: 54 % гірників зі зниженими резервами досягають середнього, 33 % - високого рівня. В показниках професійної діяльності це відбивається зростанням працездатності, скороченням часу відпочинку, поліпшенням самопочуття гірників.

Публікації автора:

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК

України, та інших країн:

1. Ткаченко Л.М. Реакції дихання та кровообігу на м'язове навантаження та їх зв'язок з автономною нервовою системою // Фізіологічний журнал. – 2000. –Т. 46, № 4. – С.33 - 40.

2.Ткаченко Л.Н. Связь системного кровообращения с индивидуально-типологическими свойствами автономной нервной системы // Биологический вестник. – 1998. – Т. 2, №2. – С. 31 - 35.

3.Ткаченко Л.Н. Регуляторные и поведенческие реакции горнорабочих в условиях эмоционально-болевого стресса // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2001. – Т. 5, № 2. – С. 188 - 192.

4.Ткаченко Л.Н. Состояние центральной гемодинамики горнорабочих глубоких угольных шахт // Медицина труда и промышленная экология. – 1999. – № 10. – С. 42 - 46.

5.Ткаченко Л.Н. Особенности вегетативной регуляции сердца при адаптации к физическим нагрузкам // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1999. – Т. 8, №1. – С. 21 –25.

6.Ткаченко Л.Н. Возрастные изменения вегетативной регуляции кардиореспираторных функций организма рабочих угольных шахт // Вісник проблем біології і медицини. – 1999. – № 12. – С. 46-53.

7.Ткаченко Л.Н. Отражение индивидуально-типологических свойств вегетативной нервной системы в характере вегетативных и поведенческих реакций при эмоционально-болевом стрессе // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 1998. – № 12. – С. 621 - 625.

8.Ткаченко Л.Н. Состояние вегетативной нервной системы у горнорабочих в зависимости от стажа работы в подземных условиях // Гигиена труда: Сб. – К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2003. – Вып. 34. – С. 121- 126.

9.Ткаченко Л.М., Передерій Г.С. Вегетативні кореляти емоційного напруження у осіб з різним станом автономної нервової системи // Фізіологічний журнал. – 2000. –. 46, № 6. – С.33 – 40 (проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис).

10.Tkachenko L.N., Perederii G.S., Mekhova L.S. Correlations between the Manifestations of Autonomic Regulation Related to the Orthostatic Test and Physical Loading // Neurophysiology. – 2000. – Vol. 32, № 5. – P. 343-348 (проведено дослідження, аналіз і узагальнення матеріалу, підготовлено рукопис).

11.Ткаченко Л.Н., Валуцина В.М., Ладария Е.Г. Особенности состояния вегетативной нервной системы горнорабочих с тепловыми поражениями // Медицина труда и промышленная экология. – 1995. – № 10. – С. 42 – 44 (проведено дослідження, аналіз і узагальнення матеріалу, підготовлено рукопис).

12.Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н. Возрастные особенности функционального состояния горнорабочих в условиях нагревающего микроклимата // Медицина труда и промышленная экология. – 1994. – №1. – С. 8-10 (виконано фізіологічні дослідження, створено базу даних, проведено аналіз даних).

13.Гормонально-метаболические изменения у лиц с различной устойчивостью к эмоционально-болевому стрессу / Л.Н. Ткаченко, В.М. Валуцина, Е.А. Асланова, В.М. Куляс, Г.С. Передерий, Е.Г. Ладария, Е.В. Мирная, Л.С. Мехова // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2000. – Т. 4, № 2. – С. 170–173 (здобувачеві належать результати психофізіологічних досліджень, аналіз і узагальнення даних клініко-лабораторного обстеження, підготовка рукопису).

14.Вегетативная регуляция ритма сердца при эмоционально-болевом стрессе у горнорабочих разного возраста / Л.Н. Ткаченко, Г.С. Передерий, В.М. Валуцина, Л.С. Мехова, В.А. Максимович // Проблемы старения и долголетия. – 2000. – Т. 9, № 4. – С. 409-415 (автором виконано фізіологічні дослідження, аналіз і узагальнення даних, підготовлено рукопис).

15.“Тепловая болезнь” у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса /В.М. Валуцина, Е.Г. Ладария, Л.Н. Ткаченко, С.Б. Канюка, Е.В. Мирная, Е.А.Асланова, И.В.Цвирко, О.В. Салова // Гигиена труда: Сб. – К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2003. – Вып. 34. – С. 18 - 27. (підготовлено базу даних для обробки).

16. Ластков Д.О., Партас О.В., Ткаченко Л.Н. Оценка профессионального риска для здоровья шахтеров, работающих в выбросоопасных участках шахт // Гигиена труда: Сб. – К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2000. – Вып. 31. – С. 18 – 27 (здобувачем виконано дослідження з оцінки психофізіологічного стану гірників).

17.Частота тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт / Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Ладария Е.Г., Токарев Г.Н., Салова О.В., Мирная Е.В. // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2001. – Т. 5, № 1. – С. 50 – 52 (взято участь в дослідженні, узагальненні матеріалів та підготовці рукопису).

18.Передерий Г.С., Ткаченко Л.Н. Оценка и моделирование профессионального старения горнорабочих угольных шахт // Гигиена труда: Сб. – К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2001. – Вып. 32. – С. 24 – 33 (здобувач брала участь в дослідженні і математичній обробці отриманих даних).

19.Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Асланова Е.А. Особенности формирования тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт // Медицина труда и промышленная экология. – 1996. – № 4. - С. 4 – 8 (здобувачеві належать матеріали фізіологічних і психофізіологічних досліджень, математичного опрацювання та аналізу результатів).

20.Особенности поражения сердца при воздействии пыли в сочетании с высокой температурой воздуха / Е.В. Корж, Т.И. Шевченко, О.В. Левадная, Л.Н. Ткаченко // Лікарська справа. – 2000. –№ 7-8. – С. 114 – 118 (здобувачем виконано дослідження із оцінки метаболічних процесів у міокарді щурів).

21.Клинические проявления теплового поражения у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса / Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Николенко В.Ю., Канюка С.Б., Ладария Е.Г., Ракша-Слюсарева Е.А., Асланова Е.А., Войнар Р.А. // Врачебное дело. – 1996. – № 1-2. – С. 152 – 156 (проведено спостереження за станом вегетативної нервової системи гірників з тепловими враженнями).

22.Застосування ГБО в лікуванні гірників, що постраждали внаслідок аварій на промислових підприємствах Донбасу / В.М. Валуцина, О.В. Мирна, О.Г. Ладарія, Н.О. Аникєєва, Г.О. Бондаренко, Л.М. Ткаченко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2002. – С. 30-35 (систематизовано матеріали щодо оцінки ефективності лікування).

23.Методы медицинской профилактики пограничных состояний и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт / Кобец Г.П., Передерий Г.С., Ткаченко Л.Н., Иванов В.В., Кива А.И. // Гигиена труда и профессиональные заболевания. – 1990. – № 3. – С. 17-20 (здобувач брала участь в дослідженні, математичній обробці результатів, аналізі й узагальненні матеріалів).

24.Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний у рабочих промышленных предприятий / Г.П. Кобец, Р.А. Копытина, В.В. Черкесов, В.М. Валуцина, Л.Н. Ткаченко, В.П. Камков, И.Г. Фуфаева // Безопасность труда в промышленности. – 1993. – № 1. - С. 17-19 ( систематизація матеріалу щодо профілактики серцево-судинних захворювань у гірників).

25.Способ определения функционального состояния людей: А. с. 1745208 СССР, МКИ А 61 В 10/00 / Г.С. Передерий, Л.Н. Ткаченко, Е.Г. Тышлек, В.В. Иванов, И.Г. Яковлева (СССР). - № 4634167; Заявлено 09.01.89; Опубл. 07.07.92, Бюл. №25. – 2 с. (здобувач брала участь в дослідженні, математичній обробці результатів, аналізі та узагальненні матеріалів).

26.Пат. 2000010306 Україна, 6 А 61 В 5/02. Спосіб диференціальної діагностики превалювання симпатичної нервової системи в регуляції хронотропної функції серця у людей: Пат. 2000010306 Україна, 6 А 61 В 5/02 / Л.М. Ткаченко, В.М. Валуцина, І.П. Ткаченко. - № 36641 А; Заявл. 19.01.2000; Опубл. 16.04.2001. - Бюл. № 3. – 2 с. (проведено інформаційний та патентний пошук, підготовлено заявку).

Статті у інших наукових виданнях:

27.Медико-социальная експертиза и реабилитация горнорабочих с профессиональными заболеваниями / В.М. Валуцина, Е.А. Гладчук, Л.И. Вертепа, Е.А. Корж, О.А. Трунова, А.Ф. Денисенко, С.Б. Канюка, Г.И. Токарев, Е.Г. Ладария, Л.Н. Ткаченко, Т.И. Мирошникова, Г.С. Передерий, Н.М. Харковенко, О.А. Ивков // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В. Мухина. – Донецк, 2000. – С. 127 – 161 (автором систематизовано матеріал щодо реабілітації гірників з тепловими ураженнями).

28.Корреляционные взаимоотношения гомеостатических реакций организма у лиц с различной успешностью профессиональной деятельности / Л.Н. Ткаченко, С.А. Овчинников, Л.С. Мехова, Т.И. Самойленко // Проблемы профилактической медицины: Сб. статей (Ч.1). – Донецк: ООО Лебедь. – 1997. – С. 52-54 (проведено дослідження, здійснено математичний аналіз).

29.Устойчивость к эмоциональному стрессу горнорабочих угольных шахт Донбасса / Л.Н. Ткаченко, В.М. Валуцина, Е.Г. Ладария, Е.В. Мирная, Т.И.Самойленко, М.Г. Степанова // Успехи и перспективы физиологии труда в третьем тысячелетии: Материалы 10-й Всероссийской конференции по физиологии труда с международным участием. – М.: НИИ Медицины труда РАМН, 2001. – С. 126-127.

30.Проблема резервов организма в спорте и физиологии труда / Л. Ткаченко, В. Максимович, Г. Передерий, Т. Кудинова, Е. Тышлек // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тез. доп. IУ міжнародного наукового конгресу (16-19 травня 2000р). - Київ, Україна. – 2000. – С. 551.

31.Оценка клинико-функционального состояния горнорабочих глубокой угольной шахты, подвергающихся воздействию тепла / В.М. Валуцина, Л.Н. Ткаченко // Актуальные вопросы профилактической медицины: Тез. докл. объединенной конференции. – Рига: ЛМА, 1991. – С. 35-36.

32.Отдаленные последствия тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса / В.М. Валуцина, Е.Г Ладария, Л.Н. Ткаченко, Е.В. Мирная // 1 Всероссийский съезд профпатологов: Тез. докл. – Тольятти, 2000. – С.124.