У дисертації запропоновано новий напрямок підвищення надоїв молока, покращення його якості та вирішення проблеми раціонального використання для згодовування лактуючим коровам високобілкових вико-вівсяно-горохових сумішок за оптимального внесення в грунт аміачної селітри, суперфосфату гранульованого та калію сульфату. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати такі висновки: 1. Згодовування лактуючим коровам високобілкових сумішок, вирощених на г'рунтах із внесенням органічних добрив (гною) у кількості 35 т/га в поєднанні з Р75К75(суперфосфату гранульованого 384,6 кг/га та калію сульфату 150 кг/га ) при вмісті 96,4 мг нітратів на кг зеленої маси - фон (контрольна група)-і підживлених неорганічними добривами (N30Р75К75)- 176,5 мг/кг зеленої маси ( I дослідна група)- та із вмістом 227,8 мг нітратів на кг зеленої маси (N60Р75К75) ( II дослідна група) призводило до нормалізації та активізації білкового обміну.У III групі при вмісті 688,4 мг нітратів на кг зеленої маси (N90Р75К75), тобто у 2,3 раза вище допустимої норми спричиняє зростання -і g-глобулінів відповідно на 4 та 8,34 % з одночасним зниженням альбуміну на 10,64 % та 1-глобулінів на 0,79 та 2-глобулінів на 0,91 %. В заключний період досліду виявлено тенденцію до зростання 1-глобулінів на 0,2, 2-глобулінів на 0,57 %, -глобулінів на 2,7 і g-глобулінів на 5,98 % та зниженням альбумінів на 9,45 % 2. Тривале згодовування сумішок коровам I дослідної групи сприяє зростан- ню вмісту залишкового азоту ( на 8,07 %), сечовини (0,5 %), аміаку (4,03 %) і загального білка (1,21 %), а сумішки, які згодовували II групі, приводили до подальшого зростання вмісту залишкового азоту (11,2 %), сечовини (22,69 %), креатиніну (6,42 %), аміаку (7,57 %) і загального білка (3,38 %) та у III дослідній групі - до суттєвішого зростання їхнього вмісту відповідно на 77,57; 54,93; 45,6; 58,92 та 8,58 %. 3. Функціональний стан печінки корів за різного вмісту нітратів у сумішках залежить від їх концентрації. Так, сумішки, вирощені з використанням органічних добрив, не викликали збільшення загального і кон’югованого білірубіну, тоді як сумішки у корів I, II, III дослідних груп спричиняють незначні зміни функціонального стану печінки, що супроводжується зростанням вмісту білірубіну відповідно в 1,03; 2,3; 5,8 раза в основний період досліду. Проте, у заключний період досліду в II групі пройшло незначне зростання загального білірубіну в 1,4 разу, а у III групі в 5,6 раза. Невисокий вміст кон’югованого білірубіну виявлено в основний та заключний періоди досліду у тварин III групи. Поряд з цим, активність ферментів АСТ та АЛТ у сироватці крові не змінюється в I та II дослідних групах, але у третій групі корів проходить зростання їх відповідно на 9,7 і 31,4 %. 4. Встановлено, що тривале згодовування сумішок коровам із різним вмістом нітратів має неоднаковий вплив на молочну продуктивність та якісні показники молока. Так, у корів II дослідної групи встановлено зростання середньодобового надою молока та вмісту в ньому загального білка, казеїну і сухої речовини та сечовини відповідно на 4,04; 0,07; 0,06 і 0,22; 12,62 %, в той час як у тварин III дослідної групи виявлено зниження досліджуваних показників відповідно на 14,83; 0,51; 0,32; 1,09 % та зростання величини сечовини більше, ніж удвічі–80,46 %. Одержані результати свідчать про селективний відбір та синтез білка, казеїну, сухої речовини та інших сполук молочною залозою. 5. Підвищення вмісту нітратів у молоці залежить від рівня останніх в сумішках, що взаємопов’язано з мікробним обсіменінням, а це, в свою чергу, впливає на зниження сортності молока. Так, якщо в середньому зростання вмісту нітратів у молоці II групи корів становило в 1,45 раза, тобто до 4,54 мг/л, при допустимій нормі 10 мг/л, а мікробне обсіменіння збереглося в межах норми, то у молоці III групи тварин вміст нітратів зріс в 4,44 раза, або на 13,90 мг/л, що перевищує допустиму норму, з одночасним зростанням мікробного обсіменіння (понад 4 млн. клітин/1 мл) в заключний період. 6. Годівля корів контрольної, I та II дослідних груп сумішками із різним вмістом нітратів та нітритів (0,08 мг/кг) не викликає змін гематологічних показників, а саме: кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну та метгемоглобіну, але підвищення вмісту нітратів та нітритів (0,34 мг/кг) в кормах III дослідної групи спричиняє зростання в сироватці крові кількості еритроцитів в середньому на 23,28 %, вмісту гемоглобіну на 26,58 %, метгемоглобіну на 1,17 % та вмісту нітритів в 9,6 раза в основний дослідний період з поступовим зниженням його до фізіологічного рівня у заключний період. 7. Нітратне навантаження корів в дозі 0,045 г/кг маси тіла у другій серії дослідів приводить до зростання вже через 2 години після згодовування корму загального білка в артеріальній крові в 1,02 раза, а у венозній– в 1,01 раза, через 6 годин зріст в артеріальній крові становить 1,03, а у венозній до 1,01 раза. Поряд з цим, відзначається збільшення залишкового азоту та сечовини із від’ємною артеріовенозною різницею в заключний період досліду в лактуючих корів. 8. Одноразове короткотривале навантаження організму натрію нітратом в дозі 0,05 г/кг маси тварини не викликає істотних змін у білковому обміні, проте підвищення дози до 0,08 г/кг приводить до зростання вмісту загального білка в заключний період досліду на 0,9 г/л, величини показника тимолової проби на 0,2 SH од, а також підвищення на 8,0 мг/л вмісту нітратів у крові на період 3-ої години з поступовим зниженням у наступні періоди ( 6–12 та 24 години ). Це вказує на неприпустимість згодовування кормів тваринам із вмістом цих доз. 9. Економічна ефективність одержаних результатів ґрунтується на підвищенні середньодобових надоїв молока та покращенні його якості (збільшення вмісту сухої речовини, білка, казеїну) у I, II дослідних групах корів за рахунок згодовування їм високобілкових сумішок, вирощених із внесенням у г'рунт неорганічних азотних добрив відповідно на 0,72 і 4,18 % що становить 0,76 і 1 грн. 16 коп відносно контрольної групи. Проте у корів третьої дослідної групи виявлено зменшення надоїв молока на 20,84 % і відповідно зниження прибутків на 6 грн.52 коп. та реалізаційної вартості за рахунок погіршення його якості до II сорту. |