Анотація до роботи:

Малюга Л.В. Особливості фізіологічного стану, метаболічного статусу та продуктивність курчат-бройлерів при згодовуванні хелатних сполук цинку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. – Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню впливу метіонату, гліцинату та лізинату цинку на фізіологічний стан, ферментативну активність, обмін речовин, кумулятивні і токсичні властивості та продуктивність курчат-бройлерів.

Удосконалено спосіб одержання комплексних сполук гліцинату, метіонату та лізинату цинку, доведено вихід цих речовин у реакції комплексоутворення до 90-95%, проведено їх гігієнічну та токсикологічну оцінку. Одержані комплексні сполуки цинку з амінокислотами малотоксичні, не володіють кумулятивною здатністю та є доступним джерелом цинку для тварин.

Науково обґрунтовано доцільність використання у складі преміксу гліцинату цинку замість сульфату. Вперше досліджено вплив хелатних сполук на активність травних ферментів in vitro та встановлено їх токсичність.

Ефективність використання комплексних сполук цинку в годівлі курчат-бройлерів доведена дослідженнями фізіологічного стану, гематологічних показників, активності травних ферментів, збереженості поголів’я та продуктивності птиці.

1. Вдосконалено спосіб одержання комплексних сполук гліцинату, метіонату та лізинату цинку, збільшено вихід цих речовин у реакції комплексоутворення до 90–95%, проведено їх гігієнічну та токсикологічну оцінку. Одержані комплексні сполуки цинку з амінокислотами малотоксичні, не володіють кумулятивною здатністю та є доступним джерелом цинку для тварин. Ефективність використання комплексних сполук цинку в годівлі курчат-бройлерів доведена дослідженнями фізіологічного стану, гематологічних показників, активності травних та тканинних ферментів, збереженості поголів’я та продуктивності птиці.

2. Використання в реакції коплексоутворення цинку з карбонатів замість сульфатів та амінокислот метіоніну та лізину підвищує вихід продукту реакції до 90–95%.

3. Метіонат, гліцинат та лізинат цинку – безбарвні з легким специфічним запахом сполуки, мають різну розчинність у воді та 0,1 н розчині соляної кислоти, а величина рН їх розчинів знаходяться в межах 7,13–8,54.

4. Комплексні сполуки цинку є речовинами помірно токсичними. ЛД₅₀ метіонату і гліцинату цинку для лабораторних мишей становить більше 2000, а для лізинату цинку – 680,0 мг/кг маси тіла.

5. Додавання в інкубаційне середовище гліцинату, метіонату чи лізинату цинку у різних концентраціях підвищує активність пепсину в середньому на 28,2%, амілази та ліпази підшлункової залози – відповідно на 20,0 і 22,4% та лужної фосфатази слизової тонкого кишечнику – на 22,7%.

6. Уведення щурам метіонату, гліцинату або лізинату цинку підвищує каталазну активність крові у 1,2–2,1 раза, аланінамінотрансферазну активність плазми крові - у 1,5–2,2 раза, знижує концентрацію сечовини у 1,5–1,8 раза та кількість лейкоцитів крові у 1,3–1,8 раза, не впливає на клінічний стан, рівень гемоглобіну та глюкози в крові, загального білка та ліпідів, лужнофосфатазну та аспартатамінотрансферазну активність плазми крові.

7. Метіонат, гліцинат та лізинат цинку, введенні тваринам per os, підвищують ліпазну та амілазну активність підшлункової залози на 12,6–36,6%, лужнофосфатазну активність слизової оболонки кишечнику на 223–265%, не впливають на гамма-глутамілпептидазну активність слизової кишечнику та не викликають накопичення цинку в печінці щурів.

8. При згодовуванні курчатам-бройлерам метіонату чи лізинату цинку кількість еритроцитів в їх крові збільшується на 16,0–43,3%, а гліцинату цинку – не впливає на гематологічні показники, температуру тіла, кількість дихальних рухів, споживання корму та води.

9. Метіонат цинку при додаванні до комбікорму збільшує рівень глюкози в плазмі крові курчат-бройлерів на 14,4% і не впливає на активність ферментів, загальних ліпідів та загального білка, а гліцинат та лізинат цинку – знижують амілазну і лужнофосфатазну активність та вміст загального білка в плазмі крові.

10. Уведення до комбікорму метіонату, гліцинату чи лізинату цинку та згодовування їх курчатам-бройлерам підвищує амілазну активність підшлункової залози у 2,2–2,5 раза та лужнофосфатазну активність слизової оболонки кишечника на 31%, не впливає на ліпазну активність підшлункової залози та гамма-глутамілтранспептидазну активність слизової кишечника.

11. Згодовування курчатам-бройлерам комбікормів з метіонатом, гліцинатом та лізинатом цинку не викликає накопичення цинку у печінці та м’язах, збільшує валовий приріст живої маси на 12,8–15,4%, знижує витрати корму на 1 кг приросту на 0,22–0,24 кг та збільшує прибуток від реалізації готової продукції на 12,8–15,4%.

Публікації автора:

1. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Михальська В.М., Скиба О.В., Малюга Л.В. Роль мікроелементів у життєдіяльності тварин //Ветеринарна медицина України. – 2004. - № 2. – С.13-16 (Дисертантка особисто брала участь у теоретичному вивченні роботи та оформленні статті).

2. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Малюга Л.В. Фізико-хімічні властивості хелатних сполук цинку //Науковий вісник НАУ. – 2004. – № 74. – С. 133-136 (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).

3. Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Малюга Л.В. Фізіологічний стан та ферментативна активність крові курчат–бройлерів при введенні до раціону комплексних сполук цинку //Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів. – 2004. – Т. 6 (№ 2). – С. 93-98 (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).

4. Малюга Л.В. Вплив комплексних сполук цинку на показники фізіологічного стану та ферментативну активність тканин щурів //Аграрна наука та освіта. - 2004. - Т. 5 (№3-4). – С.105-110.

5. Захаренко М.О., Малюга Л.В., Коваленко В.О., Поляковський В.М., Шевченко Л.В. Корм для курчат-бройлерів //Заявка на деклараційний патент на корисну модель № U 200504456 від 13.05.2005р. (Дисертантка самостійно проводила експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).