Просяний Сергій Борисович. Особливості ембріонального розвитку тварин різних генотипів чорно-рябої породи : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Подільська держ. аграрно-технічна академія ; Інститут розведення і генетики тварин УААН. — К.; Чубинське, 2003. — 205 арк. : рис. — Бібліогр.: арк.145-176..
Анотація до роботи:
Просяний С.Б. Особливості ембріонального розвитку тварин різних генотипів чорно-рябої породи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2003.
Абсолютний ріст маси та лінійних розмірів матки, плодів та їх органів упродовж тільності проходить нерівномірно і з різною інтенсивністю. Зі зростанням частки спадковості за голштинською породою маса і довжина матки, плодів та їх органів статистично вірогідно збільшується впродовж досліджуваного періоду тільності.
Встановлено, що зміна генотипу плодів за голштинською породою не мала суттєвого впливу на хімічний склад плода, його крові, а також крові матерів і неістотний вплив на хімічний склад навколоплодових рідин тільних корів. Упродовж досліджуваного періоду тільності встановлено статистично вірогідні зміни хімічного складу плодів, крові плодів та їх матерів, а також, навколоплодових рідин. Виявлена значна залежність між генотипом плодів та їх валовою енергією.
Досліджені імунологічні фактори свідчать, що в крові плодів постійно присутні у статистично вірогідних кількостях лізоцим та Іg М, непостійно Іg G та прояв бактерицидної активності. Зміна генотипу тварин вірогідно впливає на кількісні показники рівня лізоциму та Іg М крові плодів. Упродовж досліджуваного періоду тільності встановлено статистично вірогідні коливання за вмістом у сироватці крові матерів та їх плодів лізоциму, Іg M і бактерицидної активності.
У навколоплідних рідинах постійно виявляли лише лізоцим і високу лізоцимну активність, які в найбільшій кількості були у тварин на 5 місяці тільності. Плід реагує на мікробну контамінацію навколоплідних рідин посиленим антитілоутворенням, переважно за рахунок Іg G, а, також, деяким стимулюванням рівня бактерицидної активності їх крові.
Встановлено закономірності росту і розвитку плодів та маток, органів плодів, динаміку зміни об’єму навколоплідних рідин, рівень хімічних, імунологічних показників плодів, крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідин, а також мікробний фон алантоїсних та амніотичних рідин одержаних від корів чорно-рябої породи, плоди яких мали різну частку спадковості за голштинською породою.
В ембріональний період ріст і розвиток плодів відбувається нерівномірно. Найбільш інтенсивно абсолютний ріст живої маси плодів відбувається з 3 до 5-місячного віку – відповідно збільшується в 13,42-14,58 раза. Ріст довжини плодів проходить менш інтенсивно і майже однаково у двох вікових періодах. Зі зростанням частки спадковості за голштинською породою маса і довжина плодів збільшується на 3 місяці тільності – відповідно в 2,24-8,73 і 1,04-1,08 раза; на 5 – в 10,90-12,83 і 1,01-1,03 та на 7 місяці тільності в 9,54-16,45 і 1,03-1,05 раза.
Внутрішні органи чорно-рябої худоби впродовж ембріонального періоду ростуть нерівномірно і з різною інтенсивністю. Найінтенсивніший їх абсолютний ріст відбувається у період з 3- до 5-місячного віку. Абсолютна інтенсивність росту внутрішніх органів плодів у період від 5- до 7-місячного віку була в 1,33-4,26 раза нижчою, ніж за період від 3- до 5-місячного віку. Маса внутрішніх органів плодів збільшується при зростанні частки кровності за голштинською породою. Плоди української чорно-рябої породи мали більшу масу внутрішніх органів, ніж плоди чорно-рябої породи в 3-місячному віці на 4,92-17,02%, в 5-місячному – 2,05-9,31% і в 7-місячному віці плодів – на 0,39-10,77%. За період від 3- до 7-місячного віку плодів найінтенсивніше ростуть селезінка (збільшення маси в 57,56-66,56 раза залежно від генотипу), кишечник (51,24-54,36), нирки (39,70-40,10), з дещо меншою інтенсивністю ростуть серце (27,00-32,63), печінка (28,89-30,98) та легені (23,87-26,65).
Абсолютний ріст маси та лінійних розмірів матки впродовж тільності відбувається нерівномірно і з різною інтенсивністю. Найбільш інтенсивно ріст маси і ширини матки проходить з 3 до 5 місяців тільності – відповідно в 5,03-5,51 і 2,57-2,64 раза і менш інтенсивно з 5 до 7 місяців тільності – відповідно в 2,37-2,51 і 1,53-1,58 раза. Довжина матки найбільш інтенсивно росла з 5 до 7 місяців тільності (збільшення в 1,95-2,03 раза). Спостерігається закономірна тенденція збільшення маси, довжини та ширини матки у зв’язку зі зростанням частки крові за голштинською породою: у період 3-місячної тільності – відповідно на 13,57; 3,08 і 6,42%, 5-місячної – на 8,68; 4,15 і 5,29% та у період 7-місячної тільності – на 8,06; 3,05 і 3,46%. Збільшення кількості алантоїсної та амніотичної рідин тільних корів відбувається інтенсивніше з 3 до 5 місяців тільності на відміну від періоду з 5 до 7 місяців тільності – відповідно в 1,75-2,85 і 3,69-4,44 раза.
На хімічний склад плода значно впливає зміна його віку. По мірі розвитку плода статистично вірогідно поступово відбувається його дегідратація (6,35-6,63%) з одночасним збільшенням у його натуральній речовині сухої речовини (6,35-6,63%), а також білка (3,29-3,71), жиру (1,60-1,77), золи (1,62-1,70), кальцію (0,25-0,38) і фосфору (0,15-0,23%) і зменшенням безазотних екстрактивних речовин (0,10-0,45%). В абсолютно сухій речовині плода впродовж тільності теж статистично вірогідно проходить збільшення жиру, золи, кальцію і фосфору, але вміст білка та БЕР дещо зменшується. Зміна генотипу плодів за голштинською породою не мала суттєвого впливу на хімічний склад плода. Встановлена значна залежність між генотипом плодів та їх валовою енергією. При збільшенні віку плодів валова енергія істотно зростає, як в загальному, так і в розрахунку на 1 кг їх маси – відповідно в 88,97 – 99,01 і 1,75 – 1,84 раза.
За досліджуваний період тільності вміст у натуральній речовині крові корів-матерів основних хімічних речовин змінюється неістотно, за винятком безазотних екстрактивних речовин. Кількість безазотних екстрактивних речовин різко збільшилась з 5- до 7-місячного періоду тільності в 1,42-3,87 раза (Р<0,001). В абсолютно сухій речовині крові корів спостерігається статистично вірогідне зниження рівня білка та підвищення кількості безазотних екстрактивних речовин до 7-місячного віку тільності – відповідно на 1,33-7,37 та 1,53-7,63%.
У плодів корів встановлена вікова динаміка вмісту основних хімічних речовин у крові. Впродовж тільності (з 3 по 7 місяці) спостерігається поступова дегідратація крові плодів (на 4,89-5,25%) і, відповідно, статистично вірогідне збільшення в ній кількості сухої речовини (на 4,89-5,25%), жиру (0,027-0,030%), білка (3,86-4,50%), безазотних екстрактивних речовин (0,53-0,82%) та золи (0,18-0,20%). В абсолютно сухій речовині крові плодів упродовж їх розвитку збільшується вміст жиру (0,18-0,20%) та зменшується вміст золи (3,09-5,37%). Динаміка зміни білка та безазотних екстрактивних речовин в абсолютно сухій речовині крові плодів носить хвилеподібний характер (вміст білка до 5-місячного віку плодів збільшується на 1,828-2,980% і до 7-місячного віку, знову зменшується на 3,087-5,370%, а вміст БЕР, навпаки, до 5-місячного віку плодів зменшується на 1,416-2,328% і до 7-місячного віку різко збільшується на 3,581-5,975%). Рівень кальцію і фосфору у крові плодів упродовж тільності практично не зазнавав істотних коливань. Прилиття частки крові голштинської породи тваринам чорно-рябої породи суттєво не впливає на хімічний склад крові плодів.
Хімічний склад амніотичної та алантоїсної рідин упродовж тільності зазнає істотних коливань. З 3 по 7 місяці тільності відбувається загальна дегідратація амніотичної та алантоїсної рідин (відповідно – на 0,496-0,600 та 0,350-0,425%) з одночасним зростанням рівня сухої речовини (0,496-0,600 та 0,350-0,425%), жиру (0,049-0,074 та 0,011-0,014%), білка (0,230-0,391 та 0,061-0,077%), БЕР (0,030-0,285 та 0,217-0,255%), золи (0,007-0,028 та 0,023-0,102%), кальцію (0-0,008 та 0,002-0,007%) і фосфору (0,001-0,006 та 0,005%). Зміна генотипу тварин за голштинською породою має вплив на хімічний склад алантоїсної та амніотичної рідин тільних корів з 3 по 7 місяці тільності.
У крові плодів постійно присутні у статистично вірогідних кількостях лізоцим та Іg М, непостійно – Іg G. Низький рівень бактерицидної активності сироватки крові плодів мав прояв у поодиноких випадках. Рівень лізоциму, Іg М та прояв лізоцимної активності крові плодів упродовж тільності зазнає суттєвих хвилеподібних коливань. Вміст лізоциму сироватки крові плодів статистично вірогідно зріс з 3 до 5-місячного віку в 1,17-1,43 раза, досягаючи пікового рівня, а з 5- до 7-місячного віку знизився в 1,07-1,44 раза. Рівень Іg М сироватки крові плавно зростає з 3 до 5-місячного віку плодів в 1,24-1,52 раза з деяким наступним зниженням до 7-місячного віку – в 1,11-1,27 раза. Зміна генотипу тварин впливає на кількісні показники рівня лізоциму та Іg М крові плодів. При зростанні віку плодів (від 3 до 7 місяців) кількість виявлених за усіма групами тварин позитивних проб на Іg G зростає в 2,25 раза, а на бактерицидну активність – в 4 раза.
Усі досліджувані імунологічні компоненти сироватки крові корів на відміну від їх плодів, характеризувались високими кількісними показниками. З розвитком плода проходить поступове статистично вірогідне зростання рівня лізоциму (лізоцимної активності) сироватки крові матерів в 1,17-1,51 раза. Зміна бактерицидної активності та вмісту Іg М сироватки крові корів має криволінійний характер, з максимальним проявом у тварин на 5 місяці тільності (52,50-59,75% та 1,90-1,98 мг/мл). У сироватці крові корів, плоди яких мали генотип української чорно-рябої породи, рівень лізоциму та Іg G були статистично невірогідно вищими, ніж у тварин з генотипом плодів чорно-рябої молочної породи впродовж досліджуваних вікових періодів тільності. За рівнем бактерицидної активності та вмістом Іg М значної різниці між різними генотипами тварин не встановлено. На відміну від крові плодів у материнському кровотоці домінують імуноглобуліни класу G.
Фактори імунітету алантоїсних та амніотичних рідин проявлялись непостійно і на досить низькому рівні. У цих рідинах постійно виявляли лише лізоцим і високу лізоцимну активність, які в найбільшій кількості були у тварин на 5 місяці тільності. Рівень цих факторів в алантоїсній та амніотичній рідинах суттєво не відрізнявся. За вмістом лізоциму алантоїсні та амніотичні рідини мали значну перевагу над сироваткою крові плодів та їх матерів у досліджувані періоди тільності – відповідно в 1,74-2,69 і 8,56-12,39 раза та 1,74-2,65 і 8,66-12,12 раза. Виявлена пряма залежність між зростанням віку тільності та ступенем контамінації мікроорганізмами амніотичної рідини. Амніотичні рідини тільних корів значно частіше забруднені мікроорганізмами, ніж алантоїсні – відповідно у 8,33 і 15,00% досліджених проб. Плід реагує посиленим антитілоутворенням, переважно за рахунок Іg G, а, також деяким стимулюванням рівня бактерицидної активності їх крові.
Публікації автора:
Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Особливості росту маси та лінійного росту плодів чорно-рябої породи різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. – Львів, 1999. –Вип. 3 (частина 1). – С. 241-243. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Просяний С.Б., Сірацький Й.З. Закономірності ембріонального росту та розвитку чорно-рябої худоби різних генотипів в умовах Поділля // Проблеми розвитку тваринництва. Міжвідомчий тематичний збірник наукових праць. – Київ: Аграрна наука, 2000. – Вип. 2. – С. 93. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Динаміка розвитку внутрішніх органів плодів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів // Розведення і генетика тварин. – Київ, 2000. – Вип. 33. – С. 114-121. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Ембріональний ріст і розвиток тварин різних генотипів // Тваринництво України. – 2000. – № 3-4. – С. 17. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Закономірності розвитку матки тільних корів чорно-рябої худоби різних генотипів // Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія «Тваринництво». – Киів: Науковий світ, 2000. – Вип. 4. – С. 138-143. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Просяний С.Б., Сірацький Й.З. Динаміка росту матки тільних корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів // Розведення і генетика тварин. – Київ: Аграрна наука, 2001. – Вип. 34. – С. 206-207. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Закономірності ембріонального розвитку тварин чорно-рябої худоби різної селекції // Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія «Тваринництво». – Київ: Науковий світ, 2001. – Вип. 5. – С. 201-204. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Закономірності розвитку матки у тільних корів різних генотипів чорно-рябої породи // Вісник Сумського національного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія «Тваринництво». – Київ: Науковий світ, 2001. – Спецвипуск. – С. 161-162. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Сірацький Й.З., Просяний С.Б. Ембріональний ріст та розвиток плодів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. – Київ: Науковий світ, 2002. – Вип. 36. – С. 169-171. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Просяний С.Б., Сірацький Й.З. Вікова динаміка хімічного складу плодів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи // Тваринництво України. – 2002. – № 5. – С. 15-17. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Сирацкий Й.З., Просяной С.Б. Особенности роста и развития плодов разных генотипов черно-пестрого скота // Интенсификация производства продуктов животноводства. Материалы международной научно-практической конференции. – Жодино, 2002. – С. 220. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
