Анотація до роботи:

Веріжнікова І. В. Особливості екології капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) та методи обмеження її шкідливості в Лісостепу та Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

В дисертації узагальнено дані відносно біоекологічних особливостей капустянки звичайної, що накопичені на теперішній час. Наводяться результати власних досліджень автора стосовно фенології виду. Установлено, що в Лісостепу України повний цикл розвитку капустянки триває: 85-90% популяції 2 роки (перша зимівля у стадії личинки 3-5 віку, друга – німфи або імаго); 3-5% – 1 рік і у 5-7% – 3 роки. В Степовій зоні онтогенез триває: у 30-45% популяції 1 рік; у 45-50% – 2 роки; і у 3-5% – 3 роки.

Встановлено, що на капустянках паразитують мухи з родини Pharidae. Імаго капустянки заселяються мухами на рівні до 22,4% популяції.

На невеликих присадибних ділянках, де рослини основних овочевих культур не мають просторової ізоляції, капустянка віддає перевагу живленню рослинами капусти та огірків. Перець солодкий, томати, баклажани обираються значно рідше. Критичний період для розсади капусти, томатів, перцю та баклажанів триває 25-30 діб, для огірків – до 40 діб.

Запропоновано сезонний моніторинг капустянки, суть якого полягає у локальному створенні оптимальних умов для рухомоактивних стадій шляхом спрямованого зволоження ґрунту водою 10-15 л/м² кожного третього дня.

Доведено ефективність застосування препарату Маршал, 25% к.е. у складі зернової принади (15-20 мл/кг зерна) з нормою внесення 1 кг готової принади на 0,01га, а також у складі комбікормової принади (15-20 мл/кг) з нормою витрати 10 г/10-15 м², одноразово на капусті та дворазово на картоплі (з інтервалом в 18-21 добу) шляхом локального внесення до нір з наступним загортанням.

Обгрунтовано спосіб використання препарату Актара 25WG, в.р.г. для захисту розсадних овочевих культур від пошкоджень капустянкою, шляхом токсикації рослин витримуванням кореневої системи впродовж 90-120 хвилин у водному розчині 0,15%-ї концентрації по препарату.

1. Досліджено особливості біології та екології капустянки звичайної та методи обмеження її шкідливості в Лісостепу та Степу України, які ґрунтуються на узагальненні специфіки перебігу онтогенезу, вивченні рухової активності, взаємовідносин з навколишнім середовищем. На цій основі розроблено систему моніторингу фітофага та окремі елементи технології обмеження його шкідливості, що забезпечують ефективність та екологічну безпечність.

2. У Лісостепу України повний цикл розвитку капустянки триває: у 85-90% популяції 2 роки (перша зимівля у стадії личинки 3-5 віку, друга – німфи або імаго); 3-5% – 1 рік і у 5-7% – 3 роки. В Степовій зоні онтогенез триває: у 30-45% популяції 1 рік; у 45-50% – 2 роки; і у 3-5% – 3 роки.

3. Установлено паразитизм мух родини Pharidae на імаго капустянки на рівні до 22,4%.

4. Піки максимальної рухової та трофічної активності шкідника – у Лісостеповій зоні це початок червня, для зони Степу – початок травня. Максимальна трофічна активність спостерігається в період висаджування розсади в ґрунт та приживання, а також період сходів і достигання бульб для картоплі.

5. На невеликих присадибних ділянках, де рослини основних овочевих культур не мають просторової ізоляції, капустянка віддає перевагу живленню рослинами капусти та огірків. Перець солодкий, томати, баклажани обираються значно рідше. Критичний період для розсади капусти, томатів, перцю та баклажанів триває 25-30 діб, для огірків – до 40 діб.

6. У виробництві доцільно застосовувати сезонний моніторинг капустянки, сенс якого полягає у локальному створенні оптимальних умов для рухомоактивних стадій шляхом спрямованого зволоження ґрунту водою 10-15 л/м² кожного третього дня. Характерні поверхневі ходи шкідника дозволяють з мінімальними витратами засобів та часу отримувати об’єктивну інформацію щодо загального рівня чисельності фітофага і його осередків. Регулярне зволоження ґрунту сприяє виникненню в осередках захворювань шкідника. В зоні Лісостепу в агроценозах розсадних культур від збудників грибних захворювань гине до 18,1% фітофага.

7. За високого рівня стартової чисельності капустянки (0,8-2,5 екз./м²) ефективним проти неї є використання отруйної живильної принади шляхом локального внесення до нір з наступним загортанням. Застосування препарату Маршал, 25% к.е. у складі зернової принади (15-20 мл/кг зерна) з нормою внесення 1 кг готової принади на 0,01 га одноразово на капусті забезпечує ефективність до 81,3%; на картоплі – дворазове з інтервалом в 21-ну добу – 84,2-90,1%; у складі комбікормової принади (15-20 мл/кг) з нормою витрати 10 г/10-15 м², при одноразовому використанні до висадки розсади у ґрунт забезпечує захист капусти на рівні 79-86% та картоплі – 85,2-92,4%. Інсектицид Маршал, 25% к.е. доцільно рекомендувати для реєстрації в “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

8. Використання препарату Актара 25WG, в.р.г. для захисту розсадних овочевих культур від пошкоджень капустянкою шляхом токсикації рослин, витримуванням кореневої системи впродовж 90-120 хвилин у водному розчині 0,15%-ї концентрації по препарату дає змогу зберегти 60-67% урожаю капусти, майже 40% томатів, 60-68% перцю солодкого та до 70% урожаю баклажанів. За результатами досліджень препарат Актара 25WG, в.р.г., внесений Держхімкомісією у список пестицидів дозволених до використання, шляхом обробки кореневої системи розсади.

Публікації автора:

Статті

1. Веріжнікова І.В., Фокін А.В. Капустянка звичайна. Аналіз взаємозв’язків основних характеристик пересування у ґрунті при лабораторному моделюванні // Захист рослин. – 2001. – №12. – С. 21-22. (Особистий внесок здобувача 70%: проведено польові та лабораторні дослідження, аналіз даних, сформульовано висновки).

2. Дрозда В.Ф., Веріжнікова І.В. Особливості біології, поширення та шкодочинності капустянки Gryllotalpa gryllotalpa L. (Gryllotalpidae: Orthoptera) в Лісостепу та Степу України // Захист і карантин рослин. Між від. тем. наук. зб. – Вип. 48. – К., 2002. – С. 140-150. (Особистий внесок здобувача 50%: проведено дослідження та спостереження, отримано та узагальнено експериментальні дані).

3. Веріжнікова І.В. Фенологія капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) в Лісостепу України // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків.– К.: – 2003. – Вип. 5. – С. 326-332.

4. Веріжнікова І.В. Історичні етапи та сучасні тенденції розвитку хімічного методу регулювання чисельності капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L: Gryllotalpidae) // Науковий вісник НАУ. – 2003. – Вип. 63. – С. 78-84.

5. Веріжнікова І.В., Фокін А.В. Капустянка звичайна Gryllotalpa gryllotalpa L. (Gryllotalpidae: Orthoptera): спалахи масового розмноження та їх прогноз // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2003. – Спец. випуск №3 (23). – Т.2,– С. 3-7. (Особистий внесок здобувача 60%: проведено дослідження, літературний пошук).

Патенти на винаходи

6. Дрозда В.Ф., Веріжнікова І.В. Спосіб моніторингу популяцій ґрунтових фітофагів. – Патент України №56721, 7 АО1М1/00. – Опубл. 15.05.2003, Бюл. №5, 2003 р. – 9 с. (Особистий внесок здобувача 50%: проведено дослідження, сформульовано висновки).

7. Дрозда В.Ф., Лапа О.М., Веріжнікова І.В. Спосіб захисту сільськогосподарських насаджень від комплексу фітофагів. – Патент України №69634, А01К67/00. – Опубл. 15.09.2004, Бюл. №9, 2004 р. – 22 с. (Особистий внесок здобувача 40%: проведено польові дослідження та узагальнення експериментальних даних, зроблено висновки).

Матеріали наукових конференцій

8. Веріжнікова І. В. Аналіз способів фітосанітарного моніторингу популяцій капустянки звичайної Gryllotalpa gryllotalpa L. (Gryllotalpidae: Orthoptera) // Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем”. – Вінниця, 2002. – С. 43-45.

9. Веріжнікова І. В., Дрозда В. Ф. Природні фактори, що обумовлюють чисельність популяції капустянки Gryllotalpa gryllotalpa L. (Orthoptera: Gryllotalpidae) в господарствах приватного сектору // Материалы ХІ международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье”. – Симферополь, 2002. – С. 102-105. (Особистий внесок здобувача 60%: проведено дослідження та спостереження, аналіз даних, написано статтю).

10. Веріжнікова І.В. Шкодочинність капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) на картоплі в Лісостепу України // Тези доп. Третьої міжвузівської науково-практич. конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи (17-19 березня 2003 р.)”. – Вінниця: Вид-во ВДАУ, 2003. – С. 39-42.

11. Верижникова И.В. Поиск путей регулирования численности медведки обыкновенной (Gryllotalpa gryllotalpa L.: Orthoptera: Gryllotalpidae) на Украине // Материалы междунар. научно-практ. конф. “Приемы повышения плодородия почв, эффективности удобрений и средств защиты растений (г. Горки, 27-29 мая 2003 г.). Ч. 3. – Горки, 2003. – С. 17-20.

12. Веріжнікова І.В., Фокін А.В. Фенологія мухи з родини Pharidae – паразита капустянки звичайної // Тези допов. VI з’їзду Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 8-11 вересня 2003 р.). – Ніжин: Наука-Сервіс, 2003. – С. 16-17. (Особистий внесок здобувача 80%: проведено польові та лабораторні спостереження, аналіз отриманих даних, сформульовано висновки).