Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Загальна психологія, психологія особистості, історія психології


Скребець Василь Олексійович. Особливості екологічної свідомості в умовах наслідків техногенної катастрофи : дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / Чернігівський обласний ін-т післядипломної педагогічної освіти. — Чернігів, 2006. — 441арк. — Бібліогр.: арк. 400-430.



Анотація до роботи:

Скребець В.О. Особливості екологічної свідомості в умовах наслідків техногенної катастрофи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук зі спеціальності 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2006.

У роботі здійснено комплексне експериментально–теоретичне дослідження екологічної свідомості у проявах її природоплинної адаптації в умовах наслідків техногенної (Чорнобильської) катастрофи. Визначено поняття екологічної свідомості та емпірично обгрунтовано її властивості, особливості етогенезу (деформацій) у поведінкових екодиспозиціях побутового рівня. З’ясовані функціональні прояви буденної екологічної свідомості, дається авторська їх інтерпретація, розкриваються закономірності психологічного їх адаптогенезу. Здійснено валідизацію методів та організації експедиційних, “польових” екопсихологічних досліджень масової буденної свідомості в масштабах регіону.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі загальні висновки:

1.Теоретичним аналізом встановлено, що діяльнісний підхід у вивченні свідомості проявляє евристичність основних положень, гносеологічний ресурс в методології наукового розуміння психіки взагалі та особливостей екологічної свідомості у пізнанні кризових ситуацій і катастроф, зокрема. Разом з тим, розгляд пасивних і змінених станів свідомості потребує подальших змістовних досліджень її динамічних процесів, адже методологічний принцип єдності свідомості і діяльності з провідною і визначальною роллю діяльності орієнтував дослідження свідомості в її генетичному плані, у той час як за межами психологічних досліджень залишався функціональний її аналіз.

2. Під впливом наслідків катастрофи свідомість потерпілого населення функціонально і динамічно змінюється. Основними детермінантами функціональних змін екологічної свідомості у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи є психоемоційні впливи нервово-психічної напруги і тривоги. По відношенню до змісту і функціонування екологічної свідомості віддалені прояви психоемоційного стану людей містять у собі не тільки суб’єктивно-онтологічні форми буття (іпохондрійні настрої, оцінки змін у здоров’ї, фобії), але і суб’єктивно-аксіологічні, сутнісно ціннісні спрямування (компліцитність, екоатрибутивність, диспозиційність людської свідомості).

3. На основі одержаних емпіричних даних і тестових вимірів зосереджена увага на виявлених фактах та проаналізовані особливості функціонування екологічної свідомості, у віддалених наслідках катастрофи, завдяки чому виділені специфічні її властивості і загальні типові риси, вперше опізнані та зафіксовані феномени деформації екологічної свідомості за цих умов, позначені контури самоплинного розвитку психічної саморегуляції і самозахисту під впливом поставарійного дистресу.

4. Виділені дослідженням загальні закономірності внутрішньої активності суб’єктів життєдіяльності у змінених умовах існування здійснюються під впливом ампліфікації свідомості радіоекологічним досвідом, що спонукало до розвитку своєрідного самопочуття (занепокоєного невдоволення, невизначеності, прихованої дистантності) та орієнтувало формування специфічних особливостей функціонування буденної екологічної свідомості. Це функціонування стало будуватися суб’єктами життєдіяльності як діяльність сенсоутворення, як активний пошук по перетворенню і трансформації своїх переживань у напрямку уможливлення їхнього значеннєвого прийняття. Базовими засобами такої функції свідомості були спонтанно породжувані образи радіації, суспільний та етнічний досвід, з якими суб’єкти життєдіяльності за умов кризи вступали у діалогічні відношення, використовуючи мову ментальної символіки, традицій національної культури, але і мову актуальних значущих переживань - емоцій, бажань, очікувань, пильного придивляння, сумнівів і надій. Функціонально екологічна свідомість в процесі адаптації набуває ознак динамічності, емоційної дисгармонійності, а разом з тим, - компліцитарності.

5. Природоплинний адаптоекосоціогенез буденної свідомості в умовах наслідків екотехногенної катастрофи, перебуваючи під впливом психоемоційного контуру саморегуляції, проходить ряд послідовних етапів свого розвитку.

Внаслідок такої функціональної ретрансформації свідомості символіка суб’єктивних станів, а згодом ціннісних орієнтацій і досвіду пристосування, призводили до відповідного цілепокладання, а через це являлися для буденної свідомості психологічними інваріантами, тими внутрішніми посередниками, які відкривалися для прочитання власного досвіду у відповідності зі специфікою і семантикою національної ментальності потерпілих від катастрофи людей, – у даному випадку, українців. У такий спосіб здійснюється загальний закон адаптації: конституюючі (структурні) зміни свідомості викликають зміни функціональні, останні ж у свою чергу спонукають до відповідних сенсоутворювальних процесів екологічної свідомості, сприяють змістовним змінам у структурних складових свідомості.

6. Найбільш поширеними адаптивними формами екологічних диспозицій на рівні масової буденної свідомості виявилися ті, що онтологічно забезпечують ситуативну обумовленість поведінки і діяльності людей у їх взаємодії з довкіллям (екоатрибутивність екологічної свідомості).

У функціональних проявах екологічної свідомості поряд з імпліцит-експліцитністю виразливо актуалізується ще й третя її ознака – компліцитність, що відтворює особистісну залученість, причетність, уособленість переживання людей відносно того, що сприймається реально з довкілля чи плине від його уявлення.

7. Розроблений та валідизований у дослідженні підхід до вивчення екологічної свідомості методом організованих польових експедицій зарекомендував себе як найбільш ефективний у вивченні функціональних проявів свідомості, зокрема, він дає змогу безпосередньо досліджувати природні закономірності психіки в реальних, а не лабораторних умовах їх здійснення.

Розвиток і вдосконалення наукового аналізу поставленої проблеми потребує активізації теоретичних та прикладних досліджень в галузі психології катастроф, створення за участю психологів спеціалізованих підрозділів у службах по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, психологічного забезпечення їх діяльності в екстремальних умовах.

Перспективи дослідження автор вбачає в подальшому вивченні віддалених психологічних наслідків чорнобильської катастрофи за моніторинговими і лонгітюдними зрізами буденної екологічної свідомості, впровадженні у навчальний процес та науково-методичному забезпеченні курсу “Екологічна свідомість екстремальних ситуацій” для студентів за спеціальністю „Практична психологія”, перенесенні та адаптації одержаного в таких дослідженнях знання у більш широку площину психологічної теорії і практики.

Публікації автора:

Наукові звіти за державними планами наукових досліджень

Скребець В.О. (наук. кер. госп. теми Міносвіти України) Створення комплексних програм екологічної освіти та виховання за навчальним планом педвузів України: Заключний звіт. – К.: Міносвіти України, 1995. – 136 с. Співвик. Куратова Т.С., Грубінко В.В., Самойленко П.В. та ін.

Монографії

Скребець В.О., Панок В.Г., Яковенко С.І. Психологічна фено-менологія екологічної катастрофи (на матер. Чорнобильської катастрофи). Монографія. – К., 1998. – 302 с.

  1. Скребець В.О. Екологічна психологія у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи. Монографія. – К.: Вид. дім „Слово”, 2004. – 440 с.

Підручники, навчальні та науково-методичні посібники,

навчальні програми

  1. Скребець В.О. Екологічна психологія. Програма для студентів хіміко-біологічних факультетів педагогічних інститутів України / Створення комплексних програм екологічної освіти та виховання за навчальним планом педвузів України: Заключний звіт. – К.: Міносвіти України, 1995. – С. 90-107.

  2. Скребець В.О. Екологічна свідомість: історичний розвиток, сучасний стан, психологічна діагностика: Науково-метод. посібник. – Чернігів, 1997. – 66 с.

  3. Скребець В.О. Екологічна психологія: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 144 с. (рос.)

Наукові статті

  1. Скребець В.О. Нарешті популярно про саму радіацію // Наука і суспільство. – 1993. – №11-12. – С. 65-69.

  2. Скребець В.О. Принцип адаптації у створенні нових психолого-педагогічних технологій екологічної освіти і виховання / Екологія, охорона природи, екологічна освіти і виховання. Зб. ст., присв. 80-річчю Чернігівського держ. пед. інституту ім. Т.Г. Шевченка. – Чернігів, 1996. – С. 122-132.

  3. Скребець В.О., Куратова Т.С., Грубінко В.В. Концепція підготовки вчителя хімії та екології / Екологія, охорона природи, екологічна освіти і виховання. Зб. статей, присв. 80-річчю Чернігівського держ. пед. інст. ім. Т.Г. Шевченка. – Чернігів, 1996. – С. 143-145.

  4. Скребець В.О., Шуман О.М., Жиденко А.О. Вплив шкільного факультативу “Екологія людини” на психологічне сприйняття екологічної дійсності / Екологія, охорона природи, екологічна освіти і виховання. Зб. статей, присв. 80-річчю Чернігівського держ. пед. інституту ім. Т.Г. Шевченка. – Чернігів, 1996. – С. 165-169.

  5. Скребец В.А. Уроки Чернобыля в психолого-педагогической концепции экологического образования и воспитания // Людина та навколишнє середовище – проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах: Зб.наук.праць. – Одесса, 1996. – С. 42-43.

  6. Скребець В., Воронюк М., Грубінко В. Психолого-педагогічні основи нетрадиційних методів екологічної освіти і виховання // Наукові записки Тернопільського держ. пед. університету ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2000. – № 1. – С. 77-80.

  7. Скребец В.А. Актуальность проблемы экопсихологической подготовки менеджеров // Персонал. – 2000. – №1, приложение №3 (8). – С. 21-24.

  8. Скребець В.О. Психолого-інформаційне спрямування технологій екопсихологічного впливу // Наука і освіта. – 2002. – №2. – С. 51-54.

  9. Скребець В.О. Еволюція екологічної свідомості // Наука і освіта. – 2002.– №3-4. – С. 40-42.

  10. Скребець В.О. Психолого-інформаційне спрямування технологій екопсихологічного впливу // Наука і освіта. – 2002. – №5. – С. 54-56.

  11. Скребець В.О. Екологічна свідомість в умовах наслідків техногенної катастрофи: форми прояву, деформації, адаптогенез // Наука і освіта. – 2002. – №6. – С. 19-28.

  12. Скребець В.О. Компліцитність екологічної свідомості: походження і психологічний механізм / Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб.наук.праць Інституту психології Г.С.Костюка АПН України. – Том 4. – Частина 7. – К., 2002. – С. 249-255.

  13. Скребець В.О. Філогенеза екологічної свідомості – від натурвалентності до амбівалентності / Актуальні проблеми психології. – Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2002. – Ч.8. – С. 155-161.

  14. Скребець В.О. Глосарій екологічної психології – методологія визначення термінів і понять // Наука і освіта. – 2003. – №1. – С. 41-44.

  15. Скребець В.О. Тест екоціннісних диспозицій // Наука і освіта. – 2003. – №2-3. – С. 53-58.

  16. Скребець В.О. Екопсихологічна сутність свідомості українців / Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб.наук.праць Інституту психології Г.С.Костюка АПН України. – Т. 4. – Ч. 1. – К., 2003. – С. 227-233.

  17. Скребець В.О. Трансформація суб’єктивного “Ч-образу” у віддалених наслідках екологічної катастрофи // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб.наук.праць Інституту психології Г.С.Костюка АПН України. – Т. 4. – Ч. 2. – К., 2003. – С. 242-249.

  18. Скребець В.О. Механізми деформації екологічної свідомості в умовах віддалених наслідків екотехногенної катастрофи // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Інституту психології Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2003. – Т. 7. – Ч. 1. – С. 391-297.

  19. Скребець В.О. Вступ України до ЄС як проблема екологічної психології у соціально-політичному контексті // Актуальні проблеми психології. Том 6: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2003. – Ч.10. – С. 38-42.

  20. Скребець В.О. Здоровий спосіб життя студентської молоді в екопсихологічному контексті // Вісник Чернігівського державного пед. університету. - Чернігів, 2005. - Серія: Психологічні науки. – Вип.31. – Т.ІІІ. – С. 82-86.

  21. Скребець В.О. Сучасний стан та пріоритетні напрями розвитку екологічної психології в Україні // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. - К., 2005. - Т. 7. - Вип. 5. - Ч. 2. - С. 235-245.

  22. Vassili A. Screbets, Chernigiv, The Ukraine Behavioural Psychotherapy of Cancer Hospital Patients (PO B). Fourth World Congress on Behaviour Therapy. Gold Coast (Australia, 4 – 8 July, 1992), 1992. - P. 102-103.

Тези доповідей та доповіді на наукових конференціях, семінарах,

конгресах, симпозіумах

  1. Скребец В.А. Деформация массового сознания населения последствиями Чернобыльской аварии, как проблема экологического воспитания / Доклад на Международном рабочем семинаре ЮНЕСКО “Ecological Education in the context of Chernobyl NRS Accident”. – Київ, 13-19 декабря, 1992.

  2. Скребець В.О. Екологічна психологія в контексті Чорнобильської аварії – предмет, принципи, педагогічні технології / Доповідь на пленарному засіданні національного семінару вчителів загальноосвітніх шкіл “Екологічна освіта в контексті аварії на Чорнобильській АЕС”. – Київ, 17-21 травня 1993.

  3. Скребець В.О. Психологічні наслідки Чорнобильської аварії – дослідження проблем деформації екологічної свідомості населення / Непрерывное экологическое образование и воспитание населения городов (концептуальные и научно-методические аспекты проблемы): Тезисы докл. Межд. науч. -метод. симпозиума. – Запорожье, 1994. – С. 49-50.

  4. Скребець В.О. Екологічна психологія – зміст, проблеми та завдання / Перший Всеукр. конгрес з практичної психології: Тези доповідей і повідомлень. – Херсон, 1994. – С. 63-64.

  5. Скребець В.О., Яновський Б.А., Подорога В.Я. та ін. Психологічний зміст поняття “чорнобильський синдром” / Перший Всеукраїнський конгрес з практичної психології: Тези доповідей і повідомлень. – Херсон, 1994. – С. 65-66.

  6. Скребець В.О., Суховірський Б.І., Тимошко Г.М., Степанов О.П. та ін. Збереження та розвиток національного генофонду України: реальний стан, проблеми, перспективи / Перший Всеукр. конгрес з практ. психол.: Тези доповідей і повідомлень. – Херсон, 1994. – С. 67-68.

  7. Скребец В.А. Основные принципы экологического образования и воспитания в постчернобыльский период / Экологическая инициатива: Материалы российско-американского международного конгресса. – Воронеж, 1995. – С. 76-79.

  8. Скребец В.А. Актуальные проблемы экологической психологии населения Украины, пострадавшего от последствий Чернобыльской аварии / Экологическая инициатива: Матер. российско-американского международ. конгресса. – Воронеж, 1995. – С. 132-134.

  9. Скребець В.О. Екологічну кризу і генофонд нації в поле зору практичної психології України / Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти: Мат. міжнародної конференції “Психологічна служба школи: минуле, сучасне, майбутнє”. – Тернопіль, 1996. – С. 218-219.

  10. Скребець В.О., Бенедицька Т.В., Вошкіна І.А., Зюзько О.І. Психологічна служба та чорнобильські проблеми / Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти: Мат. міжнародної конференції “Психологічна служба школи: минуле, сучасне, майбутнє”. – Тернопіль, 1996. – С. 219-221.

  11. Скребець В.О., Подорога В.Я. Суб’єктивний образ здорового способу життя – як проблема / Роль фізичної культури в здоровому способі життя: Матер. III Всеукраїнської науково-практ. конф. – Львів, 1997. – С. 65-66.

  12. Скребець В.О. Психічне здоров’я і проблема сім’ї на межі тисячоліть /Зб. робіт Міжнародної конференції. – Чернігів, 2000. – С. 43-45.