Піщано-глиниста товща неогену Зовнішньої зони Передкарпатського прогину характеризується чималими потенційними можливостями приросту запасів газу. Цей приріст може бути пов’язаний з виявленням пропущених у минулому газоносних об’єктів на старих промислових площах, що підтверджується виявленням нових газоносних об’єктів промислового значення на Хідновицькому, Макунівському, Більче-Волицькому та інших газових родовищах. Слід відмітити, що гранулометричний вміст псамітової фракції піщано-глинистої товщі неогену по її розрізу зазнає невеликих змін. Це свідчить про незначну знакову зміну коливальних процесів дна баден-сарматського моря у порівнянні з морем, де накопичувались відклади Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Крім того, подібний мінералогічний вміст піщано-глинистої товщі свідчить про те, що область зносу уламкового матеріалу в неогеновий час також не змінювалася. На основі просторового вивчення псамітовості піщано-глинистої товщі неогену пропонується при пошуках, розвідки і особливо дорозвідці газових покладів будувати карти псамітовості, які характеризують її дисперсну розсіяність у відкладах, на відміну від піщанистості, що враховує тільки монолітні пласти піщаників. Побудовані карти середніх значень піщанистості неогенової товщі за даними результатів досліджень керна і ГДС та карти псамітовості за результатами досліджень зразків шламу показали, що інформативність карти псамітовості в 2,2 рази вища в порівнянні з картою піщанистості. Здобувачем за даними псамітовості на території Зовнішньої зони Передкарпатського прогину виділено 33 перспективні площі. У дисертації розроблено теоретичну модель процесу формування газових покладів у тонкошаруватих пачках піщано-глинистої товщі неогену і наведено підтвердження її адекватності з фактичними промисловими даними тонкошаруватих пачок піщано-глинистих порід у розрізі свердловини № 3-Орховицька. При дорозвідці газових покладів у піщано-глинистій товщі неогену Зовнішньої зони Передкарпатського прогину пропонується використовувати класифікаційні схеми причин пропусків продуктивних об’єктів на промислових площах і заходів з метою виявлення можливо пропущених газоносних об’єктів на старих промислових площах та запобігання цьому при проведенні пошуків і розвідки на нових площах. З метою удосконалення пошуків, розвідки і особливо дорозвідки покладів вуглеводнів на промислових площах даного району необхідно проводити безперервне дослідження зразків шламу в розрізах свердловин з метою виділення інтервалів з підвищеним відсотковим вмістом псамітової фракції. У випадку розмиву глинистих уламків шламу для вивчення зміни псамітовості порід необхідно проводити відбір глинистого розчину в жолобовій системі при виході його із свердловини. Крім вивчення псамітовості, слід досліджувати зміну величин коефіцієнтів набухання глинистих уламків у шламі, що може значно полегшити визначення газоносних прошарків у тонкошаруватих пачках піщано-глинистої товщі неогену в розрізі свердловин. |