Анотація до роботи:

Жилюк В.І. Особливості дії ненаркотичних анальгетиків в умовах експериментального невротичного стану. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Інститут фармакології і токсикології АМН України, Київ, 2002.

В дисертації наведені результати вивчення впливу ненаркотичних анальгетиків на функціональний стан структур головного мозку тварин з метою виявлення особливостей центрального нейротропного компоненту знеболюючої дії анальгіну, диклофенак-натрію, ацетилсаліцилової кислоти, кеторолаку та кетопрофену в умовах норми та експериментального невротичного стану. Отримані експериментальні дані про зміни в болетамуючій активності ненаркотичних анальгетиків в умовах експериментального невротичного стану, а саме підвищення болетамуючої активності кеторолаку та диклофенаку і певне зниження цього показника у кетопрофену. Доведено важливість ролі змін біоелектричної активності фронтального неокортексу, дорзальної ділянки гіпокампу та ретикулярної формації середнього мозку в умовах експериментальної патології на показники антиноцицептивного потенціалу ненаркотичних анальгетиків.

1. Анальгін, диклофенак-натрій, ацетилсаліцилова кислота, кеторолак та кетопрофен у відповідь на електрошкірне подразнення (реакція вокалізації із залученням утворень не тільки спинного, але й головного мозку) доводять свою анальгетичну активність у інтактних тварин. За проявом антиноцицептивних властивостей в максимальній анальгетичній дозі досліджені препарати розташовуються у наступній послідовності: кеторолак > диклофенак > кетопрофен > ацетилсаліцилова кислота анальгін.

   Застосування вказаних препаратів супроводжується змінами функціонування структур головного мозку у інтактних тварин. Так, диклофенак натрій і кеторолак знижують функціональну активність фронтального неокортексу на 11,2% та 18% (Р < 0,05) відповідно. По відношенню до дорзального гіпокампу ці препарати виявляють активуючу дію на противагу анальгіну та ацетилсаліциловій кислоті, які проявляють депримуючий вплив. Диклофенак натрій, крім цього, гальмує збудливість мезенцефалічної РФ на 14% (Р < 0,05). На фоні дії диклофенаку натрію, кеторолаку і кетопрофену спостерігається зменшення активуючого впливу РФ середнього мозку на функціональну активність ФК.

   В умовах експериментального невротичного стану спостерігаються зміни інтегративних функцій центральної нервової системи: збільшується чутливість до болю в 1,3 рази, погіршується пам’ять на ноцицептивні подразники в 2 рази, що супроводжується станом тривоги, низькою руховою та дослідницькою активністю.

   В основі змін больового реагування при невротичній патології лежить підвищення функціональної активності ретикулярної формації середнього мозку та дорзального гіпокампу, а також пригнічення фронтальної ділянки неокортексу та головки хвостатого ядра. В свою чергу, послаблюється активуючий вплив мезенцефалічної ретикулярної формації по відношенню до фронтальної кори в 2 рази. При цьому також втрачається гальмівний контроль ретикулярної формації по відношенню до дорзального гіпокампу.

   Перебудова функціональної організації утворень лімбіко-ретикуло-неокортикальної системи мозку в умовах експериментального невротичного стану вносить зміни в болетамуючу ефективність ненаркотичних анальгетиків. Кеторолак та диклофенак натрію в середньому 1,5 та 1,35 рази відповідно підсилюють свою антиноцицептивну активність у тварин з експериментальним неврозом (в порівнянні з умовами нормально функціонуючої ЦНС). Кетопрофен, навпаки послаблює її в середньому в 1,3 рази; анальгезуючий вплив анальгіну та ацетилсаліцилової кислоти залишається без змін.

   Ненаркотичні анальгетики, що досліджувалися, не впливають на мнестичні процеси у тварин як в умовах норми, так і при експериментальному невротичному стані.

   Досліджені анальгетики здатні впливати на збудливість структур головного мозку у невротизованих тварин: диклофенак-натрій і кеторолак в умовах сформованої патології мозку не змінюють свій активуючий вплив по відношенню до дорзального гіпокампу, зменшують гальмівний – на функціональний стан фронтального неокортексу та викликають гальмування мезенцефалічної ретикулярної формації на 16% та 18,2% (Р < 0,05). При введенні кетопрофену, навпаки, спостерігається поглиблення відхилень збудливості між структурами в умовах експериментального неврозу, а саме, збільшується активуючий вплив на дорзальний гіпокамп та збільшується гальмівний на фронтальний неокортекс (16,6% (Р < 0,05)). Ацетилсаліцилова кислота та анальгін не викликають змін збудливості досліджених структур головного мозку в умовах експериментального невротичного стану.

   Виявлені в експерименті особливості нейрофармакологічних механізмів антиноцицептивної дії ненаркотичних анальгетиків в умовах невротичних розладів можуть служити основою для розробки науково-методичних рекомендацій раціонального використання анальгетиків у хворих з даною патологією, а саме - можливе зменшення дози кеторолаку та диклофенак-натрію, які проявляють виражений анальгетичний ефект.

Публікації автора:

1. Мамчур В.И., Опришко В.І., Жилюк В.І. Патологічний стан головного мозку змінює антиноцицептивну дію ненаркотичних анальгетиків // Ліки – 2000, №1-2. – С. 13 – 16. [Особистий внесок дисертанта 50%].

2. Мамчур В.И., Подплетня О.А., Жилюк В.І. Експериментальний аналіз нейрофізіологічних та нейрохімічних властивостей диклофенак-натрію // Ліки.- 2001, № 1. – С. 23 – 27. [Особистий внесок дисертанта 50%].

3. Жилюк В.І. Порівняльний аналіз нейротропних особливостей дії кеторолаку та метамізолу // Медичні перспективи. - 2001. – Т. VI, №3. – С. 13 - 16.

4. Мамчур В.И., Опришко В.І., Жилюк В.І., Дронов С.М. Нейрофізіологічний аналіз зміни рівня больового реагування у тварин при експериментальному невротичному стані та підвищеній судомній готовності мозку // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, №3. – С.41.

5. Жилюк В.І., Мамчур В.И. Нейротропные механизмы анальгезирующего действия кеторолака в эксперименте //Біль, знеболювання і інтенсивна терапія (Матеріали ІІІ Національного конгресу анестезіологів України). – Одеса. - 2000, №1(д). – С.64.

6. Мамчур В.И., Скочко-Волкова Т.А., Зленко Е.Т., Опрышко В.И., Подплетняя Е.А., Демченко Е.М., Жилюк В.І., Романенко Л.А. Влияние стрессорных факторов на перекисное окисление липидов в различных отделах головного мозга // Тез. докл. ІІ Национального конгресса по патофизиологии. – Москва, 2000. – С. 194.

7. Mamchur V., Oprishko V., Podpletnyaya Н., Zhylyuk V. Neurophysiological and biochemical mechanisms of nociception in condition of functionally altered brain state // Abstr. from 2^nd World congress of world institute of pain. - Istanbul. – 2001. – P. 211.