1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично з’ясовано, що особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих визначаються рівнем їх психологічної готовності до такої роботи та специфікою професійної діяльності. Під впливом специфіки професійної діяльності командири прикордонних підрозділів надають перевагу адміністративним методам розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Це спонукає прикордонників приховувати їхні конфліктні протиріччя від командирів, що негативно позначається на соціально-психологічному кліматі підрозділу та психічному стані прикордонників. Результати розгляду теоретичних аспектів діяльності командирів прикордонних підрозділів у ролі суб’єктів розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих засвідчили, що на сьогоднішній день є невирішеною психологічною проблемою. Її вирішення потребує всебічного теоретичного аналізу та емпіричного вивчення цього явища у військовому середовищі, зокрема серед прикордонників. 2. Поняття «міжособистісні конфлікти серед прикордонників» слід інтерпретувати як зіткнення протилежно спрямованих потреб, мотивів, цінностей, цілей, дій та вчинків між особами, які здійснюють професійну діяльність. Конфліктна взаємодія між членами військового підрозділу є передумовою невиконання поставлених перед ними завдань. Основними причинами виникнення міжособистісних конфліктів серед прикордонників є: приниження ними гідності один одного під час підготовки до наряду та інструктажу, несправедливий розподіл за різними видами нарядів, а також порушення черговості нарядів між прикордонниками, протиріччя під час прийому та передачі наряду між особовим складом старого та нового нарядів, зіткнення між членами прикордонного наряду через недбалість чи несправедливі дії одного з них та неправильна реалізація функції контролю старшого прикордонного наряду за діями особового складу. Цьому сприяють такі дії особового складу підрозділу як груба вимога, груба відмова, грубе зауваження, загроза, звинувачення, наклеп, насмішка, обман, образа. 3. Психологічна готовність командира прикордонного підрозділу до розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу є активно дійовим станом посадової особи, яка наділена розпорядчою владою стосовно підлеглого підрозділу, її установкою на гармонізацію міжособистісної взаємодії та розв’язання міжособистісних зіткнень підлеглого особового складу під час реалізації управлінських функцій. Структура психологічної готовності командира до розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу включає чотири основних компоненти: а) мотиваційний (сукупність мотивів, адекватних цілям і завданням з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих); б) когнітивний (сукупність знань, необхідних для розв’язання міжособистісних конфліктів серед особового складу); в) операційний (сукупність умінь і навичок практичного розв’язання міжособистісних конфліктів); г) особистісний (система особистісних характеристик командира, які впливають на результати розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих). 4. З’ясовано, що психологічні особливості розв’язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих залежать від стилю керівництва командира у процесі такої роботи. Командири застосовують ряд методів, зокрема: переговорів по суті, непрямого методу приглушення конфліктів, прямого методу приглушення конфліктів. 5. Зміст поняття «програма діяльності командира прикордонного підрозділу як складова технології з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих» відображає сукупність методів (способів) вивчення та вирішення відповідною посадовою особою проблем у міжособистісних стосунках підлеглих, а також особливості проведення зазначеної роботи в умовах життєдіяльності підрозділу. Загалом програма включає три етапи: підготовчий – підготовка командира підрозділу до розв’язання конфлікту серед підлеглих; етап професійно-психологічного впливу – розв’язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих; заключний етап – завершення процесу розв’язання конфлікту серед прикордонників. 6. Етап професійно-психологічного впливу є основним і має за мету усунення передумов, які породжують міжособистісні зіткнення підлеглих та надання їм допомоги у конструктивному розв’язанні наявного конфлікту. Цей етап відображає особливості діяльності командира з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих, зокрема щодо здійснення адміністративного та психологічного впливу на учасників конфлікту, а також психологічної підтримки та надання допомоги підлеглим, які постраждали від конфлікту. 7. Експериментальна перевірка розробленої програми діяльності командира прикордонного підрозділу з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих засвідчила, що її застосування дає змогу підвищити результативність діяльності командирів щодо розв’язання міжособистісних конфліктів серед прикордонників, це у свою чергу сприяє підтримці позитивного соціально-психологічного клімату у прикордонному колективі та збереженню психічного здоров’я прикордонників. 8. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення особливостей діяльності командирів підрозділів з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих автором розроблено практичні рекомендації командирам прикордонних підрозділів щодо надання психологічної допомоги підлеглим, які є учасникам міжособистісних конфліктів. Ці рекомендації відображають науково обґрунтовані пропозиції, виконання яких сприяє розв’язанню міжособистісних конфліктів серед прикордонників. Вони включають поради офіцерам щодо їх дій у складних ситуаціях міжособистісної взаємодії підлеглого складу, зокрема щодо застосування командирами підрозділів психологічних методів для роботи з конфліктуючими сторонами. Крім цього, пропонується алгоритм дій командира щодо розв’язання конфлікту (бійки) серед прикордонників. Слід зазначити, що межі нашої роботи не дають можливості вирішити цілу низку питань, які можуть поглибити вивчення проблеми міжособистісної взаємодії особового складу у прикордонному колективі. Серед перспективних напрямків подальших розвідок зазначеної проблеми є подальше вивчення питань, пов’язаних з виявленням оптимальних стилів поведінки прикордонників різних категорій у конфліктних ситуаціях, що виникають під час виконання службових обов’язків у добовому наряді; проблеми підготовки молодших командирів прикордонного підрозділу до попередження проблемної міжособистісної взаємодії серед підлеглих прикордонників, тощо. | 