Анотація до роботи:

Шмалій В.І. Особливості діагностики та лікування порушень ритму серця у хворих на ІХС з депресивними розладами.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11- кардіологія.- Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2006.

Проведені експериментальні дослідження на тваринах виявили, що флуоксетин проявляє власну антиаритмічну активність в умовах хлоридкальцієвої моделі аритмій серця, а в комбінації з аміодароном, потенціює дію останнього. З урахуванням експериментальних даних провели дослідження з визначенням ефективності лікування порушень ритму серця (надшлуночкова, шлуночкова екстрасистолія, ФП пароксизмальна форма) у хворих на ІХС з депресивними розладами шляхом комбінованого застосування аміодарону з флуоксетином у порівнянні з монотерапією аміодароном. Комбіноване лікування аміодароном у поєднанні з флуоксетином у хворих на ІХС, ускладнену порушеннями ритму з депресивними розладами, було більш ефективним, ніж монотерапія аміодароном для екстрасистол і склала 74,3% проти 56,8%, та 72,2% проти 52,6% при лікуванні ФП. У групі хворих, які одержували комбіноване лікування, зменшився сумарний показник депресії за шкалою HADS, відповідно – з 14,4 до 7,8, а в групі при монотерапії аміодароном – з 12,8 до 10,1, що підтверджувало ефективність лікування депресивних розладів.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення науково-практичної задачі, яке полягає у вивченні впливу депресивних розладів у хворих на перебіг ІХС, ускладненої порушеннями ритму, та обґрунтування шляхів раціональної фармакотерапії таких станів.

1. В умовах експериментальної хлоридкальцієвої моделі аритмій серця встановлена власна антиаритмічна активність флуоксетину, який попереджував виникнення фібриляції шлуночків у 50 % тварин, флувоксамін проявив антиаритмічну активність на хлоридбарієвїй моделі, що призвело до зняття приступів АС у 50 % тварин. Застосування антидепресанта флуоксетина суттєво не впливало на перебіг АС, пов’язаних з дисфункцією калієвих каналів (хлоридбарієва модель) та натрієвих каналів(аконітинова модель).

2. Комбіноване застосування антидепресанта флуоксетину в поєднанні з ААП аміодароном (кордароном) посилює дію останнього, на що вказує достовірне збільшення виживання тварин (відповідно 83 % проти 10 % у групі контролю). В умовах хлоридбарієвої та аконітинової моделей флуоксетин не підсилював антиаритмічну активність аміодарону. Незважаючи на активність флувоксаміну при хлоридбарієвій моделі АС, його комбіноване застосування з аміодароном не призвело до підвищення ефективності останнього. Це надає підставу рекомендувати застосування аміодарону в комбінації з флуоксетином у хворих на ІХС, ускладнену порушенням ритму, в поєднанні з депресивними розладами для лікування аритмій.

3. У хворих на ІХС, ускладнену аритміями, при клінічному обстеженні з використанням шпитальної шкали депресії і тривоги (HADS) та шкали Спілберга-Ханіна у 48,9 % спостерігались депресивні розлади, які негативно впливали на перебіг захворювання.

4. Клініко-інструментальні дослідження дозволили встановити наступні особливості клінічного перебігу ІХС, ускладненої аритміями серця, з депресивними розладами, які супроводжувались: достовірно меншим циркадним індексом (ЦІ) частоти серцевих скорочень, ЦІ надшлуночкових і шлуночкових екстрасистол, збільшенням тривалості епізодів фібриляції передсердь, співвідношення больової до безбольової форм ішемії міокарда, активація симпатичної і пригнічення парасимпатичної вегетативної НС, зменшення відсотку концентричних за рахунок збільшення відсотку ексцентричних та змішаних моделей ремоделювання лівого шлуночка.

5. Комбіноване застосування ААП аміодарону (кордарону) з антидепресантом флуоксетином дозволяє підвищити ефективність лікування у хворих на IXC, ускладнену аритміями, у поєднанні з депресивними розладами: достовірно зменшує кількість шлуночкових екстрасистол у нічний період на 56% (р<0,05), підвищує ЦІ шлуночкових та надшлуночкових екстрасистол (відповідно на 42 і 44%), зменшує тривалість епізодів больової ішемії на 80 % (р<0,05) та тривалість епізодів фібриляції передсердь на 65,4 % (р<0,05) через 6 тижнів лікування, покращує вегетативний баланс, що підтверджується достовірним збільшенням показників SDNN, RSDNN, pNN50 (р<0,05).

6. Флуоксетин у 74 % хворих з депресивними розладами, зменшував сумарний показник депресії з 14,4 до 7,8 (р<0,05), що свідчило про ефективність лікування депресивних розладів.

Публікації автора:

1. Денисюк В.І., Шмалій В.І. Вплив депресії на розвиток порушень ритму серця при ішемічній хворобі серця та методи корекції виявлених змін // Галицький лікарський вісник. – 2005. – № 2. – С. 11-14. Здобувачем проведений підбір і обстеження хворих, статистична обробка даних, підготовка до друку.

2. Шмалій В.І. Антиаритмічна активність флуоксетину і флувоксаміну при експериментальних аритміях серця // Буковинський медичний вісник. – 2005. - № 3. – С. 143-145.

3. Денисюк В.І., Шмалій В.І., Козловський В.О. Антиаритмічна активність антидепресивних препаратів в експериментальних умовах: Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2005. – С. 734-738. Здобувачем проведені експериментальні дослідження на щурах та морських свинках, статистична обробка даних, підготовка до друку.

4. Шмалій В.І. Клініко-інструментальні особливості у хворих на ІХС з порушеннями ритму серця в поєднанні з депресивними розладами // Галицький лікарський вісник. – 2005. – № 4. – С. 123-125.

5. Шмалій В.І. Клінічна ефективність комбінованого застосування кордарону з флуоксетином у лікуванні аритмій серця при ІХС у поєднанні з депресією // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. – Вінниця, 2005. – С. 128-129.

6. Шмалій В.І. Особливості реполяризації шлуночків і внутрішньосерцевої геодинаміки у хворих на ІХС, ускладнену аритміями в поєднанні з депресивними розладами // ХІ університетська (ХХХХІ вузівська) науково-практична конференція молодих вчених та фахівців. – Вінниця, 2005. – С. 90-91.

7. Шмалій В.І. Роль депресивних станів у розвитку аритмій при ішемічній хворобі серця // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. – Вінниця, 2005. – С. 126-127.

8. Денисюк В.И., Шмалий В.И., Туз Н.В. Депрессия при болезнях сердца в ХХІ веке и эффективность антидепрессантов. Лекция. – Винница. – 2005. Здобувачем проведений підбір літератури та написання лекції.