Анотація до роботи:

Яковенко Г.Ю. Особливості діагностики та лікування метаболічного синдрому у поєднанні з гіперурикемією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукової задачі – визначення підвищеного рівня сечової кислоти як асоціативного чинника метаболічного синдрому, що корелює з іншими серцево-судинними факторами ризику, а також доведена ефективність застосування нового підходу – системної ензимотерапії – в лікуванні хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією. Встановлено, що гіперурикемія у хворих з метаболічним синдромом асоціюється з нижчим рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (в середньому на 10,8%), вищими величинами індексу атерогенності (в середньому на 6,3%) та фібриногену (в середньому на 9,8%). У хворих з метаболічним синдромом виявлений взаємозв’язок між рівнем сечової кислоти та розміром атеросклеротичних бляшок (r=0,86, p<0,05), діаметром внутрішніх яремних вен (r=0,53, p<0,05), піковою систолічною швидкістю в мозкових артеріях (r=-0,47, p<0,05). У хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією додавання системної ензимотерапії до терапії призводило до достовірного зниження рівня сечової кислоти.

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукової задачі – визначення ролі підвищеного рівня сечової кислоти як асоціативного чинника метаболічного синдрому, що корелює з іншими серцево-судинними факторами ризику, а також досліджена ефективність застосування нового підходу – системної ензимотерапії – в лікуванні таких хворих.

1. У хворих з метаболічним синдромом гіперурикемія виявлена в 59%, з однаковою частотою у чоловіків та жінок. Рівень сечової кислоти у чоловіків старшого віку в середньому на 15% вищий ніж у жінок, гендерна різниця не виявлена у хворих молодшого віку.

2. Гіперурикемія у хворих з метаболічним синдромом асоціюється з нижчим рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (в середньому на 10,8%), вищими величинами індексу атерогенності та фібриногену (в середньому на 6,3% і 9,8% відповідно). Встановлений взаємозв’язок між рівнем сечової кислоти та серцево-судинними факторами ризику - окружністю талії (r=0,61, p<0,05), систолічним та діастолічним артеріальним тиском (r=0,82, p<0,05 та r=0,48, p<0,05 відповідно), рівнем тригліцерідів (r=0,45, p<0,05), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (r=-0,33, p<0,05), а також глюкози у хворих з гіперглікемією (r=0,55, p<0,05).

3. У хворих з метаболічним синдромом гіперурикемія асоційована з достовірними структурно-функціональними змінами брахіоцефальних судин, про що свідчить встановлений взаємозв’язок між рівнем сечової кислоти та ступенем атеросклеротичного ураження судин за даними ультразвукового дослідження (r=0,86, p<0,05), діаметром внутрішніх яремних вен (r=0,53, p<0,05), піковою систолічною швидкістю в мозкових артеріях (r=-0,47, p<0,05).

4. У хворих з метаболічним синдромом та подагрою виявлені більш глибокі зміни в ліпідному, вуглеводному обміні, системі гемостазу, артеріальному тиску, що проявлялося у нижчому рівні холестерину ліпопротеїнів високої щільності (в середньому на 10%), вищому рівні тригліцеридів (в середньому на 24%), вищій величині індексу атерогенності (в середньому на 17%), вищих рівнях фібриногену та глюкози (в середньому на 11%), систолічного та діастолічного артеріального тиску (в середньому на 5%) у порівнянні з хворими з метаболічним синдромом та гіперурикемією. У хворих з метаболічним синдромом та подагрою було виявлено більша товщина інтими-медії (в середньому на 5,5%), нижча величина пікової систолічної швидкості в зовнішніх сонних артеріях (в середньому на 14%) у порівнянні з такими у хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією, найбільша частота виявлення атеросклеротичних бляшок (72%), розмір яких був в середньому на 13% більший у порівнянні з таким у хворих з метаболічними синдромом без подагри.

5. Призначення системної ензимотерапії у хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією впливало на зниження рівня сечової кислоти (в середньому на 18,5%), що супроводжувалось зниженням холестерину ліпопротеїнів низької щільності та підвищенням рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (в середньому на 18,5 і 11,5% відповідно), а також достовірним зниженням величин об’єму талії, маси тіла, рівня фібриногену серед жінок та рівня глюкози у чоловіків.

Публікації автора:

1. Коваленко В.М. Частота виявлення гіперурикемії та оцінка основних клініко-біохімічних показників у хворих з метаболічним синдромом та різним рівнем сечової кислоти / В.М.Коваленко, О.Г.Несукай, Г.Ю.Яковенко // Український кардіологічний журнал – 2008. – № 5. – С. 83-88. (Автором самостійно проведено обстеження груп хворих, створення електронної бази даних, статистична обробка матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

2. Коваленко В.М. Ультразвукове дослідження брахіоцефальних судин у хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією / В.М.Коваленко, О.Г.Несукай, Г.Ю.Яковенко // Український медичний альманах. – 2008. – № 4. – С. 71-73. (Дисертант приймала участь в обстеженні всіх хворих, самостійно створила електронну бази даних, провела статистичну обробку матеріалу, підготувала матеріал до друку).

3. Коваленко В.М. Вплив системної ензимотерапії на основні клініко-біохімічні параметри у хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією / В.М.Коваленко, О.Г.Несукай, Г.Ю.Яковенко // Український ревматологічний журнал. – 2008. – № 2 (32). – С. 48-52. (Автором самостійно проведено обстеження та лікування всіх хворих, створення бази даних, статистична обробка матеріалу, приймала участь у підготовці матеріалу до друку).

4. Коваленко В.Н. Метаболический синдром: актуальная проблема современности / В.Н.Коваленко, Е.Г.Несукай, А.Ю.Яковенко // Український кардіологічний журнал – 2006. – № 4.– С. 98-105. (Здобувач приймала участь у підготовці статті до друку).

5. Коваленко В.М. Вікові та статеві розбіжності рівня сечової кислоти у хворих на метаболічний синдром / В.М.Коваленко, О.Г.Несукай, Г.Ю.Яковенко // Матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України, Київ, 2007: Український кардіологічний журнал – 2007. – № 5.– С. 205-206. (Здобувач особисто провела обстеження пацієнтів, взяв участь у написанні та підготовці тез до друку).

6. Несукай О.Г. Вивчення взаємозв’язку величини артеріального тиску та рівня сечової кислоти у хворих різної статі з метаболічним синдромом / О.Г.Несукай, В.М.Коваленко, Г.Ю.Яковенко // Матеріали Науково-практичної конференції «Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні», Київ: Український кардіологічний журнал – 2008. – № 1.– 2008. – С. 46. (Автором самостійно проведено обстеження всіх хворих, створення електронної бази даних, статистична обробка матеріалу, приймала участь у підготовці матеріалу до друку).

7. Коваленко В.М. Дослідження рівня сечової кислоти у хворих на метаболічний синдром / В.М.Коваленко, О.Г.Несукай, Г.Ю.Яковенко // Українська республіканська науково-практична конференція «Лікування та реабілітація у загальній практиці-сімейній медицині», Одеса, 2007 р.: матеріали конференції. – Одеса, 2007. – С.45. (Дисертант приймала участь в обстеженні всіх хворих, самостійно створила електронну бази даних, провела статистичну обробку матеріалу, підготувала матеріал до друку).