Бельська Олена Альбертівна. Особливості діагностики та лікування гломерулонефриту у дітей с супутньою оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією. : Дис... канд. наук: 14.01.10 - 2003.
Анотація до роботи:
Бельська О.А. Особливості діагностики та лікування гломерулонефриту у дітей с супутньою оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена вивчанню частоти зустрічаємості, характеру та ролі оксалатно-кальцієвої гіпероксалурії в генезі гломерулонефриту у дітей як одного з неімунних факторів підтримки і прогресування хвороби, розробці на цьому грунті методів їх корекції.
Встановлена група ризику по оксалатній дезадаптації серед дітей, хворих на гломерулонефрит, корелятивний зв’язок скринінг-тестів на кальціфілаксію, антикристалобразуючу здібність сечі до оксалатів кальцію та показниками щавелевої кислоти в сечі та добової єкскреції оксалатів із сечею. Виявлена оксалатно-кальцієва гіпероксалурія підтверджувалася за допомогою кристалографічного методу дослідження. Показники пероксидації мали більші розлади у дітей з хронічним гломерулонефритом та супутньою оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією. Показано високу ефективність використання ксидіфону для корекції розладів щавлевої кислоти при хронічному гломерулонефриті у дітей з оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією.
Результати роботи використовуються в практиці дитячих соматичних та спеціалізованих нефрологічних відділень.
У роботі за допомогою сучасних методів дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачи по визначенню патогенетичної ролі в розвитку гломерулонефриту у дітей оксалатно-кальцієвої гіпероксалурії, а також визначені показання для використання ксидіфону у лікуванні таких хворих.
У відповідності з результатами виконаного дослідження, по-перше, встановлені частота і характер порушень оксалатного обміну у дітей з різними клініко-лабораторними варіантами гломерулонефриту; по-друге, - вирішена науково-практична задача, яка дозволила встановити факт несприятливого впливу розладів оксалатного обміну як одного з важливих неімунних факторів загальної складної концепції патогенезу гломерулонефриту; по-третє, - серед хворих дітей визначена група ризику по оксалатній дезадаптації і, накінець, - обгрунтована необхідність і показана ефективність корегуючої терапії оксалатно-кальцієвих розладів шляхом використання препарату з групи бісфосфонатів – ксидіфону.
Результати обстеження і спостереження дозволили визначити групу ризику по оксалатній дезадаптації, до якої увійшли діти з встановленими ознаками ниркового дизембріогенезу, уродженими аномаліями розвитку сечової системи, а також пацієнти, найближчі родичі яких страждають на нирковокам’яну хворобу, пієлонефрит та жовчнокам’яну хворобу.
Використання на першому етапі обстеження скринінг-тестів на кальціфілаксію та антикристалоутворюючу здатність сечі до оксалатів кальцію дозволяє констатувати наявність порушень оксалатного обміну у дітей, страждаючих на гломерулонефрит. Послідовне визначення у цих хворих вмісту щавлевої кислоти у сечі та рівня добової екскреції оксалатів з сечею дає можливість уточнити характер оксалатно-кальцієвих розладів. Ті чи інші порушення оксалатного обміну у вигляді різного ступеня виразності оксалатно-кальцієвої гіпероксалурії встановлені приблизно у половини (43,5%) обстежених дітей з гломерулонефритом, причому, при гострому гломерулонефриті – в 40,8%, а при хронічному – в 48,7% випадків.
Призначення дітям з гломерулонефритом кристалографічного дослідження сечі дозволяє підтвердити оксалатно-кальцієві порушення внаслідок винайдення досить специфічних змін на кристалограмах. Найбільший ступінь відхилень та їх стійкість на кристалограмах сечі у вигляді хаотичного характеру малюнка (47,4±11,5%), численних зломів променів (68,4±10,6%), окремо випавших кристалів оксалату кальцію у вигляді конвертів (78,9±9,4%) спостерігаються у дітей при хронічному перебізі гломерулонефриту із супутньою оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією.
При гломерулонефриті більш високий ступінь пероксидації ліпідів і депресія факторів антиоксидантного захисту спостерігаються у хворих із супутньою оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією. Встановлений дисбаланс не усувається повністю при хронічному перебізі гломерулонефриту.
Закономірно знаходжена у дітей з хронічним гломерулонефритом оксалатно-кальцієва гіпероксалурія у поєднанні з характерними кристалографічними змінами сечі та встановленим дисбалансом оксидантної та антиоксидантної систем визначають необхідність медикаментозної корекції подібних порушень.
Лікарська корекція оксалатно-кальцієвих порушень з послідовним усуненням супутніх розладів процесів пероксидації ліпідів досягається застосуванням ксидіфону, що веде до нормалізації оксалатного обміну і чинників, характеризуючих стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту.
Використана корекція позитивно відзначається на досягненні ремісії хронічного гломерулонефриту, веде до зниження частоти його рецидивів та покращення прогнозу захворювання в цілому.
Публікації автора:
Состояние и коррекция процессов перекисного окисления липидов при гломерулонефрите у детей с сопутствующей оксалатно-кальциевой гипероксалурией //Врачебная практика.-1999.-№ 4.- С.83-86. (співавт. Прохоров Е.В., Борисова Т.П., Лимаренко М.П.) Дисертантка встановила зміни пероксидації у дітей з гломерулонефритом і супутньою оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією, обгрунтовала доцільність корекції винайдених порушень, зібрала кліничний матеріал.
Характер поражения почек у детей с нарушениями оксалатного обмена //Запорожский медицинский журнал.- 2002.- № 4.- С.48-50. (співавт. Прохоров Е.В.) Дисертантка представила характер порушень оксалатного обміну у генезі захворювань нирок у дітей.
Особенности кристаллографии и ее диагностическая значимость при гломерулонефрите у детей с сопутствующей оксалатно-кальциевой гипероксалурией //Врачебная практика.- 2002.- № 2.- С.47-49.
Эпидемиологическая характеристика первичного гломерулонефрита у детей, проживающих в крупном промышленном регионе //Вестник гигиены и эпидемиологии.- 2000.- № 1.- С.98-102 (співавт. Прохоров Е.В., Борисова Т.П., Балычевцева И.В., Лимаренко М.П.) Дисертанткою вивчена епідеміологічна характеристика гломерулонефриту, перебігаючого з порушеннями оксалатного обміну у дітей Донецького регіону.
Структурные изменения почек при остром гломерулонефрите // Врачебная практика.-1999.-№ 2.- С.24-27. (співавт. Прохоров Е.В., Борисова Т.П., Лепихов П.А., Турпакова Г.Н., Левин В.Б., Лимаренко М.П.) Дисертанткою встановлена роль порушень оксалатного обміну в генезі гломерулонефриту, зроблено статистичну обработку груп хворих.
Корекція оксалатних порушень у дітей з гломерулонефритом //Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2002.-№ 2.-С.58. (співавт. Прохоров Є.В., Толстикова О.О., Сорока Ю.А., Макущенко О.В.) Дисертанткою обгрунтована необхідність і показана ефективність корекції оксалатно-кальцієвих порушень у дітей з гломерулонефритом, проведен аналіз кліничного матеріалу.
Характеристика ураження нирок та особливості терапії гломерулонефриту при геморагічному васкуліті у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№ 6.-С.78. (співавт. Прохоров Є.В., Челпан Л.Л., Бурбело О.Н., Педенко О.В., Трубачева С.П.) Дисертанткою вивчено стан пероксидації у дітей з вторинним гломерулонефритом.
Дифференцированный подход к коррекции нарушений оксалатного гомеостаза у детей с хроническим гломерулонефритом //Матер.5-ої наук.-практ.конфер.дитячих гастроентерологів, нефрологів та педіатрів України “Актуальні питання хронічних захворювань печінки та нирок у дітей, асоційованих з бактеріально-вірусними інфекціями”, 19-20 вересня.-Симеіз, 2002.- С.28-29. (співавт. Прохоров Е.В., Юлиш Е.И.) Дисертанткою встановлена група ризику по оксалатній дезадаптації та обгрунтована доцільність використання ксидіфону з метою корекції оксалатно-кальцієвих порушень у дітей з хронічним гломерулонефритом; представлені результати досліджень, які відповідають розділу дисертації.
Характеристика дисметаболічних порушень та їх корекція у дітей з гломерулонефритом //Збірник наук.праць “Актуальні проблеми нефрології”- Київ, 2001.-С.104-106. (співавт. Баличевцева І.В., Толстикова О.О., Педенко О.В., Макущенко О.В., Прохоров І.Є., Коршак Т.А.) Дисертанткою встановлено вплив оксалатно-кальцієвих порушень на дисбаланс процесів пероксидації при гломерулонефриті у дітей, запланована робота, підготовлена до публікації.
Особенности лечения гломерулонефрита у детей с сопутствующими нарушениями оксалатного гомеостаза //Тез. докл. науч.конф. «Актуальные проблемы медицины Донбасса».- Донецк, 1996.-С.21. (співавт. Балычевцева И.В., Самойленко И.В.) Дисертантка визначила показання для корекції супутніх гломерулонефриту у дітей оксалатних порушень ксидіфоном, провела статистичну обробку результатів дослідження.
Коригуюче лікування метаболічних порушень обміну оксалатів у дітей з гломерулонефритом //Матер.конфер. Первинний пієлонефрит. Інтерстиціальний нефрит. Дисметаболічні нефропатії. -Тернопіль, 5-6 жовтня, 1995.- С.106-107 (співатв. Прохоров.Є.В.) Дисертантка показала особливості реабілітаційної терапії дітей з гломерулонефритом та супутньою оксалатно-кальцієвою гіпероксалурією. Здобувач прийняв участь в збиранні клінічного матеріалу.
Обоснование и характер коррекции гипероксалурии у детей с гломерулонефритом //Юбилейный сборник науч.трудов, посвященных 10-летию кафедры детских болезней педиатр.фак. ЗГМУ.- Запорожье,1995.- С.122 (співавт. Прохоров Е.В., Балычевцева И.В., Светайло Е.А., Самойленко И.Г., Чернышева О.Е.) Дисертантка надала обгрунтування необхідності корекції порушень оксалатного обміну у дітей з гломерулонефритом.
