Анотація до роботи:

Колосович М.П. Особливості біології цвітіння астрагалу шерстистоквіткового (Astragalus dasyanthus Pall.) та шоломниці байкальської (Scutellaria baicalensis Georgi) і підвищення їх насіннєвої продуктивності в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14.– насінництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2003.

В дисертації відображені результати досліджень 1998 – 2001 рр. з вивчення особливостей цвітіння, плодоношення, розробки прийомів підвищення насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської, особливостей проростання насіння шоломниці байкальської. Встановлено, що період цвітіння астрагалу і шоломниці розтягнутий в часі. Це типові перехреснозапильні культури, що запилюються переважно джмелями. Формування плодів та насіння астрагалу шерстистоквіткового здійснювалося протягом 24 діб з моменту зав’язування. Період повного достигання плодів шоломниці байкальської складав в середньому 27 діб, а насіння – 24 доби. Насіння шоломниці байкальської проростало протягом 10 діб, але найдружніше – протягом перших 5. Розроблений проект “Тимчасових технічних умов на насіння шоломниці байкальської”. Виявлено позитивний вплив регуляторів росту рослин, мікродобрив на підвищення урожайності насіння астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської на основі виявлення особливостей біології цвітіння і плодоутворення шляхом застосування регуляторів росту рослин, мікродобрив та їх комбінацій для збільшення обсягів виробництва насіння.

2. Дослідження особливостей біології цвітіння показало, що астрагал шерстистоквітковий має довгий період цвітіння – 37-38 днів. Квітки найактивніше відкриваються з 12⁰⁰ по 15⁰⁰ годину. Пилок жовтогарячого кольору, не переноситься вітром і здатний до проростання протягом 2-3 діб зберігання. Життєздатність мікроспор в день відкриття квітки – 75. Приймочка найчутливіша за 3 доби до розкриття бутона – 97 %. Квітки запилюються за допомогою комах і найактивніше – джмелями і бджолою-тесляр.

3. Ріст плодів астрагалу у довжину триває протягом 9 діб з моменту запліднення, а в ширину – на протязі 12 діб. Маса плодів збільшується впродовж 12 днів. Ріст насіння у довжину проходить впродовж 15 діб, у ширину і товщину – протягом 18 днів. Збільшення маси триває до 18 доби. Повне формування плодів і насіння триває впродовж 24 діб.

4. Ростостимулятори, мікродобрива та їх поєднання в різних комбінаціях підвищують урожайність насіння астрагалу. Серед РРР найефективним виявився ДГ-67. Середня урожайність насіння склала 145.2кг/га.

5. Позакореневе підживлення рослин астрагалу в фазу бутонізації сумішшю 0.02 % розчинів бору з молібденом підвищують урожайність насіння на 75.8 кг/га, а поєднання борної кислоти + молібденовокислого амонію + емістиму – на 44.3 % в порівнянні з контролем.

6. Найефективніша густота стояння рослин астрагалу є 5 екземплярів на лінійний метр – урожайність насіння 188.1 кг/га.

7. Встановлено, що шоломниця байкальська – типова перехреснозапильна рослина з розтягнутим періодом цвітіння (57-62 дні). Квітки відкриваються переважно в нічний період з 0⁰⁰ по 3⁰⁰ годину – 89%. Пилок білого кольору, не переноситься вітром, життєздатність в день відкриття квітки 68 %; найкраще зберігається протягом перших 3 діб. Життєздатність приймочки в день відкриття бутона 25 %. Квітки запилюються комахами, найактивнішими серед яких є: джміль садовий, бджола-тесляр та бражник підмаренниковий.

8. Дослідження періоду достигання плодів шоломниці байкальської показало, що ріст плодів у довжину триває протягом 18 діб, у ширину – впродовж 6, товщину – 9 днів. Вага збільшується на протязі 18 діб. Ріст насіння у довжину та ширину триває до 21 доби, а в ширину – до 15 доби. Маса насіння збільшується впродовж 18 днів. На 24 добу колір насіння стає чорним. Період повного формування плодів триває 27 днів, а насіння – 24 доби.

9. Дослідження біофізичних властивостей насіння шоломниці показало, що воно має округлу форму, біометричні показники складають: довжина – 1.3-2.2, ширина – 1.1-1.6, товщина – 1.4-1.5 мм, маса 1000 – 1.43-2.30 г. Насіння проростає протягом 10 діб, але найдружніше – в перші 5; найкраще зберігається в бязевій та поліетиленовій тарі, схожість 40 і 28 % відповідно, але не більше 2-х років. На третій рік посівні якості різко знижуються.

10. Найкращим за якістю є насіння зібране в фазу повної стиглості. Енергія проростання і схожість – 78 і 90 % відповідно, маса 1000 – 2.3 г.

11. У відповідності до розробленого проекту Тимчасових технічних умов за посівними якостями насіння шоломниці байкальської ділиться на категорії: оригінальне (ОН), елітне (ЕН), репродукції (РН _(1-3).).

12. Дослідження прийомів підвищення насіннєвої продуктивності шоломниці байкальської показало, що серед ростостимуляторів найефективнішим був: ДГ-0.7 ^А в концентрації 40 мг/л – урожайність насіння підвищилась на 82.0 %.

13. Обробка рослин шоломниці в фазу бутонізації сумішшю 0.02 % розчинів бору з молібденом підвищують урожайність насіння на 52%, а поєднання борної кислоти + агростимуліну – на 74.5 % в порівнянні з контролем.

14. Схема ведення насінницької роботи для лікарських рослин є ефективна для астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської. Вона дає змогу покращувати спадкові якості в заданому напрямку та підтримувати популяцію на належному рівні.

15. Розрахунок економічної ефективності показав, що впровадження на насінницьких посівах астрагалу шерстистоквіткового обприскування рослин молібденово- кислим амонієм + борною кислотою + емістимом С підвищує рентабельність виробництва з 71 до 138 %; застосування на посівах шоломниці байкальської борної кислоти + агростимуліну підвищує рентабельність з 102 до 180 %.

Публікації автора:

1. Колосович М.П. Біологія цвітіння і запилення астрагалу шерстистоквіткового в умовах Лівобережного Лісостепу / Агроекологія і біотехнологія / Збірник наукових праць Інституту агроекології і біотехнології УААН.– Випуск 4.– К.: Нора –прінт, 2000.– С. 144 -150.

2. Колосович М.П. Біологія цвітіння і запилення шоломниці байкальської в умовах Лісостепу України // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2000.– № 2.– С. 16 -18.

3. Колосович М.П. Посівні якості насіння шоломниці байкальської // Вісник аграрної науки. – 2002.– № 5.– С. 80-82.

4. Колосович М.П. Вивчення прийомів підвищення насіннєвої продуктивності астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002.–№ 4.– С. 39-41.

5. Колосович М.П. Запилювачі шоломниці байкальської // Засади сталого розвитку аграрної галузі: Тез. доп. Всеукраїнської конф. молод. вчен. 28-30 жовтня 2002 р.– Київ, 2002.– С. 35-36.

6. Колосович М.П. Збереження астрагалу шерстистоквіткового в Україні // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: Тез доп. міжн. наук.-практ конф. 5-6 листопада 2002 р. – Полтава, 2002.– С. 257-259.

7. Колосович М.П. Життєздатність пилку астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської in vitro // Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні: Тез. доп. молод. вчен. і спеціал. України 18-20 березня 2002.– Київ 2002.– (у друці).