1. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні наукові дослідження архітектури класицизму не розглядали архітектуру Львова кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. як самостійний об’єкт дослідження і не пов’язували її з європейською архітектурою класицизму. Незважаючи на наявність певної кількості опрацювань, присвячених цій проблемі, цілісної картини розвитку класицизму у Львові до даного дослідження створено не було. 2. Архітектурно-планувальна структура Львова кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. сформувалась під впливом комплексу функціональних вимог і естетичних категорій, до яких належать: історико-культурний, суспільно-економічний, демографічний, адміністративний, комунікаційний, естетичний, архітектурно-містобудівний чинники. 3. Перехід Львова під владу австрійської монархії та надання йому статусу столиці провінції обумовив для міста приоритетний розвиток таких функцій: – оборонної, торгівельної, промислово-ремісничої, адміністративної, репрезентативної, духовно-релігійної, культурно-освітньої, обслуговуючої та житлової, що вплинуло на виникнення і розвиток нових типів споруд. 4. Громадська забудова у Львові наприкінці XVIII – першої половини ХІХ ст. типологічно розділяється на: адміністративні споруди, адміністративні споруди військового призначення, резиденції, пенітенціарні заклади, бібліотеки, заклади освіти, музейні споруди, видовищно-розважальні заклади, лікарні та заклади милосердя, сакральні споруди; житлова забудова Львова в цей період розділяється на: садиби, вілли та палаци, житлові кам’яниці, прибуткові будинки та готелі. 5. Встановлено такі особливості архітектури громадських споруд Львова наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.: регулярна симетрична планувальна схема; пропорційність та симетричність фасадів, осьове підпорядкування різних елементів композиції планів і фасадів; гармонійне розташування просторових акцентів; прямокутна або квадратна конфігурація споруд, де приміщення групуються навколо внутрішніх дворів; широке застосування ризалітів та розкріповок. Характерним для громадських споруд в цей період є тричастинність тектонічної схеми (цоколь; основна частина; завершення) та стримане ордерне декорування. 6. Найсильніший вплив на архітектуру Львова в цей період мала німецька та австрійська архітектура. Це пояснюється, в першу чергу, адміністративним підпорядкуванням Львова Відню, а також безпосереднім впливом особистостей архітекторів і будівничих. 7. Визначено основні етапи еволюції житлової архітектури цього періоду, яка розвивається у кількох напрямках: кам’яниці, збудовані в межах середмістя з кінця ХVІІІ до 1830-х рр.; будинки, збудовані за межами середмістя у 1820 – 1860-х рр. 8. Визначальною стилістичною рисою житлових споруд Львова кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. є декор фасадів. Багатство та вишуканість декору, характер розміщення орнаментальних панно та рельєфів на міфологічну тематику наближає ці будинки до ренесансної забудови Львова і дозволяє стверджувати, що у житловому будівництві Львова в цей період склався тип забудови, пов’язаний як з ідеями класицизму, так і з ідеалами Ренесансу. 9. Визначено етапи розвитку львівської архітектури кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.: - перший етап – 1760 – 1800 рр. – період раннього класицизму. Для нього характерне барочне декорування на фоні тектонічних прийомів класицизму; - другий етап – 1800 – 1840 рр. – період зрілого класицизму, характерний високою будівельною активністю, широким застосуванням ордерних форм та скульптурного декору для громадських і житлових споруд; а також розквітом меморіальної пластики; - третій етап – 1840 – 1860 рр. – пізній класицизм – час затухання стильових форм та появи рис наступного періоду – історизму. Споруди мають ознаки стилю бідермеєр – плоскі фасади, помірне ордерне декорування, як правило, за допомогою пілястр. 10. Проведену структуризацію львівських споруд кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., рекомендується використовувати для паспортизації та як підоснову при проведенні будь-яких реставраційних робіт; при реконструкції класицистичних споруд рекомендується розглядати їх архітектурно-планувальну структуру, об’ємно-просторову композицію, декорування як єдиний комплекс, що має історичну, архітектурну і містобудівну цінність. Публікації автора за основними результатами та положеннями дисертації: Статті у наукових виданнях 1. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Меморіальна пластика Личаківського цвинтаря періоду класицизму //Вісник ДУ “Львівська політехніка” “Архітектура”.- Львів, 1999. – № 375. – С. 179 – 183. (Внеском автора є проведення натурних обстежень, формування графічного матеріалу). 2. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Роль і місце Європейської культури у формуванні класичних традицій Львівської архітектурної школи // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Архітектура”.- Львів, 2000. - № 410. – С. 70 – 82. (Внеском автора є збір, опрацювання літературних та архівних джерел). 3. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Вплив австрійського класицизму на архітектуру Львова першої половини XIX ст. // Проблеми теорії історії архітектури України. – Одеса, 2001.-№ 2 – С. 58 – 61. (Внеском автора є збір, опрацювання літературних та архівних джерел, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу). 4. Ковальчук Х.І. Архітектори та будівничі Львова початку XIX ст. //Технічні вісті. Орган Українського інженерного товариства у Львові, 2000 /1(10), 2(11). – С. 91 – 92. 5. Ковальчук Х. І. Львівські палацові споруди першої половини XIX ст.// Вісник НУ “Львівська політехніка” “Архітектура”, - Львів, 2000. № 410. – С. 104 – 107. 6. Ковальчук Х.І. Міфологічна тематика в оздобленні фасадів житлових споруд Львова першої половини XIX ст. // Вісник НУ “Львівська політехніка” „Архітектура”, - Львів, 2000. № 439. – С. 238 – 242. 7. Ковальчук Х. І. Житлові споруди доби класицизму у Львові // Проблеми теорії і історії архітектури України. – Одеса, 2002. № 3. – С. 45-48. 8. Ковальчук Х. І. Стилістичні особливості архітектури Львова кінця XVIII – пер. пол. ХІХ ст // Проблеми теорії і історії архітектури України. – Одеса, 2003. № 4 – С. 26-30. Науково-методичні видання 9. Клименюк Т.М., Ковальчук Х.І. Архітектура класицизму у Львові: – Збірник завдань для курсів: архітектурне проектування, об’ємно-просторова композиція, історія архітектури і містобудування для студентів базового напрямку 6.12.01 – “Архітектура». Львів. ДУ “Львіська політехніка”, 2000. – 39 с. (Внеском автора є проведення натурних обстежень, збір, опрацювання літературних та архівних джерел, складання описів та висновків, формування графічного матеріалу). Матеріали конференцій 10. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Сакральні споруди в творчості І. Багенського (В:) Збірник матеріалів конференції „Сакральне мистецтво Бойківщини. Треті наукові читання пам’яті Михайла Драгана. – Дрогобич, 1998. – С. 109 -118 (Внеском автора є збір, опрацювання літературних джерел, формування графічного матеріалу). 11. Ковальчук Х. І. Проблеми збереження архітектурної спадщини Львова першої половини XIX ст. (В:) Збірник матеріалів науково-краєзавчої конференції “Історичні пам’ятки Галичини”. – Львів, 2001. – С. 39 – 44. 12. Клименюк Т. М., Ковальчук Х. І. Використання архітектурно – містобудівної спадщини доби класицизму в архітектурній освіті. (В:) Збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції “Історичні пам’ятки Галичини”. – Львів, 2001. – С. 287-291. (Внеском автора є збір та опрацювання літературних джерел, участь у постановці завдань та формулюванні висновків). Газетні публікації 13. Ковальчук Х.І. Класицизм у Львові. Маршрут по місту // Галицька брама – Львів, 2001. – № 4 – 6. | 