Анотація до роботи:

Когут О.В. Особливості адміністративних проваджень у справах про недобросовісну конкуренцію. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2004.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу адміністративних проваджень у справах про недобросовісну конкуренцію. Шляхом розкриття сутності та структури адміністративного процесу досліджено місце даного провадження та проаналізовано зміст і механізм реалізації його принципів. Висвітлено правове становище антимонопольних органів, компетенцією яких є виявлення та розгляд справ про порушення конкуренційного законодавства. Здійснено детальний аналіз процесуального положення учасників провадження у справах про недобросовісну конкуренцію. Визначено структуру досліджуваного провадження та розглянуто послідовність здійснення процесуальних дій на всіх його стадіях. Досліджено сутність, практику використання та механізми збору доказів під час розслідування справ про недобросовісну конкуренцію. Внесено пропозиції як щодо вдосконалення чинного законодавства досліджуваної сфери, так і щодо змісту окремих норм майбутнього Конкуренційного процесуального кодексу.

1. Адміністративні провадження у справах про недобросовісну конкуренцію являють собою регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів Антимонопольного комітету України у сфері державного захисту суб’єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції, суттю якої є виявлення порушень, всебічне і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи та вжиття, за необхідності, заходів державного примусу.

2. Наявність (або відсутність) державновладних повноважень, ступінь зацікавленості у справі, мета участі в провадженні – дозволяють виділити серед суб’єктів адміністративного провадження у справах про недобросовісну конкуренцію суб’єктів-лідерів, які здійснюють безпосередній розгляд справ, та учасників провадження, які реалізують під час адміністративно-процесуальної діяльності свій процесуальний статус для захисту своїх прав і законних інтересів або прав і законних інтересів осіб, колективів, громадян і організацій, яких вони представляють, а також з метою сприяння здійсненню провадження.

3. Правовий статус Антимонопольного комітету України потребує вдосконалення шляхом деталізації підконтрольності даного органу Президентові України, врегулювання у Регламенті ВР України порядку надання згоди на призначення його Голови та заслуховування звіту.

4. З метою врегулювання правового статусу учасників провадження, необхідно: а) закріпити в Законі „Про захист від недобросовісної конкуренції” термін “суб’єкт господарювання”; б) передбачити заборону реєстрації тотожних найменувань; в) закріпити за сторонами та третіми особами, їх представниками право заявляти відводи конкретним членам Колегії (Комітету), визначити підстави такого відводу, форму та строк подання заяви про відвід; г) доповнити ст.43 Закону України “Про захист економічної конкуренції” положенням щодо обов’язку експерта повідомляти антимонопольний орган, який призначив експертизу, про наявність факторів, що виключають можливість проведення ним досліджень; закріпити права експерта заявляти клопотання про надання матеріалів, необхідних для висновку та вказувати у висновку на обставини, які мають значення для справи, але щодо яких не ставились питання; ґ) врегулювати адміністративними нормами питання відповідальності експерта; д) унормувати статус свідка, перекладача, спеціаліста.

5. Перелік доказів у справах про недобросовісну конкуренцію доцільно доповнити такими доказами, як висновки науковців, представників фахових і громадських організацій та результати вивчення громадської думки. Законодавчого регулювання потребує порядок: оформлення протоколу усних пояснень, подання письмових доказів; вчинення такої процесуальної дії, як проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою вилучення чи накладення арешту на майно; зберігання письмових та речових доказів; проведення опитувань, пов’язаних із з’ясуванням громадської думки.

6. З метою покращення нормативного регулювання стадій провадження у справах про недобросовісну конкуренцію доцільно викласти в новій редакції:

- п.п.2,3 ст.37 Закону України “Про захист економічної конкуренції” – “Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів із дня його прийняття. Повідомлення про початок розгляду справи у той же строк надсилається заявнику та третім особам”;

- п.2 ст.43 цього ж Закону – “Призначаючи експертизу та встановлюючи коло питань, що слід поставити перед експертами, відповідний орган Антимонопольного комітету України зобов’язаний врахувати пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відхилення питань, запропонованих особами, які беруть участь у справі, орган Антимонопольного комітету України повинен мотивувати”;

- ч.2 п.18 Правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України – “До заяви додаються матеріали (оригінал або належним чином засвідчена копія), якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Документи іноземною мовою подаються разом з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому законом порядку. Документи, які містять інформацію, що становить комерційну таємницю, подаються окремо від документів з відкритою інформацією – з відповідним грифом “інформація з обмеженим доступом”.

7. Необхідно доповнити:

- перелік дій, які можуть бути кваліфіковані як порушення порядку подання інформації та виконання рішень Комітету і його відділень (ст.166⁴ КУпАП) такими діями, як подання інформації в неповному обсязі; перенести цю статтю у главу 15 КУпАП;

- КУпАП статтею 185¹² “Створення перешкод працівникам органів Антимонопольного комітету України” такого змісту: “Створення перешкод працівникам органів Антимонопольного комітету України у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації – тягне за собою накладення штрафу до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

- Кримінальний кодекс України статтею 343¹ щодо відповідальності за вплив у будь-якій формі на працівника Комітету та його територіальних відділень з метою перешкоджання виконанню ним службових обов’язків або прийняття неправомірного рішення;

- Регламенти колегіальних органів Комітету таким положенням: “Під час відсутності сторін та третіх осіб (їх представників) справу може бути розглянуто лише тоді, коли є дані про своєчасне їх сповіщення про місце і час розгляду справи, а також якщо від них не надійшло мотивованого клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки на засідання з поважних причин, які підтверджуються відповідними документами”;

- перелік рішень, які може бути прийнято у результаті розгляду (ст.30 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”), рішеннями про закриття провадження у справі, про затвердження (відмову у затвердженні) мирової угоди між сторонами, про додаткові санкції, які можуть бути застосовані до порушників.

Публікації автора:

1. Когут О.В. До питання про суть і класифікацію адміністративних проваджень //Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – Випуск 13. – С.188-194.

2. Когут О.В. Проблеми розвитку теорії адміністративного процесу у світлі Концепції адміністративної реформи в Україні //Зб. наук. пр. УАДУ при Президентові України. –К.: Вид-во УАДУ, 1999. –Вип. 2, ч.ІІ. – С.345-349.

3. Когут О.В. Особливості правового статусу Антимонопольного комітету України //Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. –№1. – С.91-96.

4. Когут О.В. Правовий статус експерта в адміністративному процесі //Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – №3. – С.97-103.

5. Когут О.В. Докази у справах по недобросовісну конкуренцію //Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – №4. – С.96-101.

6. Когут О.В. Експертиза у справах про недобросовісну конкуренцію //Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003. – №1(5). – С.88-94.

7. Когут О.В. Напрями вдосконалення адміністративно-процесуального та адміністративно-деліктного законодавства в умовах адміністративної реформи. Наук.-практ. конф. за міжнар. участю „Державна регіональна політика України в умовах проведення адміністративної реформи”. Хмельницький, 10 жовтня 2000р. //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – №2, ч.1. – С.131-135.

8. Когут О.В. До питання про спеціальний статус центральних органів виконавчої влади //Міжнар. наук.-практ. конф. „Парламентаризм в Україні: теорія та практика”. –К., 2001. – С.208-213.

9. Когут О.В. До питання про принципи адміністративного процесу //Матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю “Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні”. Київ, 30 травня 2001р.–Том 1. –К.: Вид-во УАДУ, 2001.– С.321-323.

10. Когут О.В. До питання про місце територіальних відділень Антимонопольного комітету України в системі державних органів. Міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів „Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених”. – Хмельницкий, 29-30 квітня 2001р. //Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. –2002. – Спец. випуск №1. – С.180-181.

11. Когут О.В. Напрямки вдосконалення конкуренційно-процесуального законодавства //Матеріали VІІ Міжнар наук.-практ. конф. „Наука і освіта ‘2004”. – Том 50. – Право. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.– С.36-37.