Анотація до роботи:

Шевченко Л.І. Особливості адаптації, профілактика та лікування гіпоксичних пошкоджень у новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі розвитку нових підходів до профілактики та лікування гіпоксичних пошкоджень на підставі комплексного дослідження основних патогенетичних ланок стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих систем адаптації організму новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця з урахуванням активності ревматичного процесу, стадії недостатності кровообігу та тяжкості перенесеної антенатальної та/або інтранатальної гіпоксії.

Вперше проведено вивчення та визначена роль ГАМК-ергічної системи у формуванні компенсаторно-адаптаційних механізмів новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця в залежності від активності ревматичного процесу, стадії недостатності кровообігу та тяжкості перенесеної асфіксії.

На основі отриманих результатів запропоновано патогенетично обумовлені методи профілактики та лікування гіпоксії плода та обгрунтовані диференційовані підходи до застосування в інтенсивній терапії новонароджених ноотропних препаратів в періоді ранньої неонатальної адаптації в залежності від тяжкості асфіксії.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми оптимізації комплексної допомоги вагітним та новонародженим, що базується на дослідженні динаміки перебігу перинатальної гіпоксії і полягає в удосконаленні сучасних методів профілактики та лікування гіпоксичних станів плода та новонародженого шляхом застосування диференційованих підходів до призначення антиоксидантної терапії з метою покращення компенсаторно-адаптаційних можливостей новонароджених.

1. Клініко-статистичний аналіз виявив високий відсоток дизадаптаційних синдромів в період ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця порівняно з новонародженими від здорових матерів (порушення маткового кровообігу у 64,8% при 18,9% у дітей від здорових матерів; порушення терморегуляції у 64,8% порівняно з 15,1%; набряковий синдром у 17,9% проти 1,9%; гепатолієнальний синдром у 28,4% проти 7,5%; гіпоглікемічний синдром у 6,8% проти 1,8%. При ревматичних вадах серця виявлена висока частота ускладнень вагітності (загроза переривання) та пологів (передчасне відходження навколоплідних вод - 29,0% проти 17,7% у здорових; утробна гіпоксія плода - 20,5% проти 8,2% у здорових), частота і характер яких залежали від активності ревматичного процесу та ступеня порушення кровообігу.

2. Активний ревматичний процес з вадами серця і порушенням кровообігу та гіпоксією материнського організму негативно впливає на фізіологічний розвиток плода, призводить до формування хронічної утробної гіпоксії з наступним порушенням постнатальної адаптації та підвищеної захворюваності новонароджених. При хронічний утробнй гіпоксії постнатальна метаболічна адаптація організму характеризується відсутністю фазового переходу від нагальної до довготривалої і стійкої адаптації, що свідчить про наявність порушень в системі адаптації плода ще в період утробного розвитку. Процеси енергозабезпечення відбуваються з вираженою напруженістю, недостатньою ефективністю, затримкою катаболізму і формуванням синдрому енергодефіциту.

3. При ревматичних вадах серця у вагітних розвивається фето-плацентарна недостатність, про що свідчить зниження вмісту пролактину та виражені морфо-функціональні зміни в плаценті, яка призводить до плацентарної гіпоксії і розвитку гіпоксії плода з подальшим порушенням компенсаторно-адаптаційних механзмів у новонароджених та реалізацією дезадаптаційних синдромів.

4. У новонароджених, які перенесли хронічну утробну та/або інтранатальну гіпоксію, в період нагальної адаптації спостерігається висока функціональна активність гіпофізарно-надниркової системи. Підвищеному рівню АКТГ в плазмі крові на 1-3 добу життя відповідає збільшення концентрації гормонів наднирників - кортизолу та альдостерону. Виявлене напруження мінералкортикоїдної функції кори надниркової залози у новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця в період нагальної адаптації обумовлено перинатальним та метаболічним стресом, які призводять до зриву адаптації у відповідь на пологовий стрес.

5. У новонароджених в залежності від активності ревматичного процесу та стадії порушення кровообігу у матері відбуваються суттєві зміни вмісту пролактину: фаза депресії в продукції пролактину при неактивній фазі ревматичного процесу змінюється гіперпролактинемією в активній фазі ревматичного процесу, що є основою для формування порушеної реактивності організму як в період ранньої неонатальної адаптації, так і на більш пізніх стадіях онтогенезу.

6. В період ранньої неонатальної адаптації вираженості проявів гіпоксичного синдрому новонароджених, активності ревматичного процесу та стадії недостатності кровообігу матерів відповідає різний ступінь напруження компенсаторних реакцій організму, що знаходить відображення в показниках концентрацій циклічних нуклеотидів та їх співвідношенні. Виявлена чітка залежність між важкістю антенатальної та інтранатальної гіпоксії і ступенем зниження коефіцієнта цАМФ/цГМФ, що є проявом дисбалансу в системі циклічних нуклеотидів.

7. У новонароджених, що перенесли хронічну антенатальну чи гостру інтранатальну гіпоксію, спостерігається дисбаланс в системі простагландинів, який залежить від ступеня вираженості гіпоксії, активності ревматичного процесу та стадії порушення кровообігу. Найсуттєвіше зниження вмісту ПГЕ₂ спостерігається при активному ревматичному процесі у матері та важкій асфіксії у новонародженого, що є ознакою напруження або, навіть, розвитку декомпенсації адаптаційних механізмів в період ранньої неонатальної адаптації.

8. У дітей в періоді новонародженості після інтранатальної гіпоксії, спостерігається підвищення активності ГАМК-ергічної системи, яка гальмує розвиток стрес-реакції та підвищує адаптаційні можливості організму. Вміст ГАМК в плазмі крові новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця залежить від стадії недостатності кровообігу. При недостатності кровообігу ІІ стадії рівень ГАМК збільшується не тільки при асфіксії, а і у здорових новонароджених; більш вираженою ця закономірність є при активації ревматичного процесу.

9. У новонароджених, які перенесли антенатальну та/або інтранатальну гіпоксію, відбувається розбалансування у функціонуванні системи ПОЛ/АОСЗ. Прослідковується чітка залежність показників системи ПОЛ/АОСЗ від ступеня порушення кровообігу у матерів та важкості асфіксії новонароджених. Недостатність антиоксидантної системи організму призводить до зриву компенсаторно-адаптацйних реакцій організму, супроводжується структурними змінами в мембранах клітин як в період ранньої неонатальної адаптації, так і в пізніший період розвитку дитини.

10. Експериментально підтверджена доцільність поєднаного застосування антистресорної терапії з використанням препаратів ноотропного ряду як в антенатальному, так і в неонатальному періодах з перших годин життя новонароджених в залежності від ступеня важкості асфіксії.

11. При вираженій напруженості гіпофізарно-наднирникової системи організму надмірна активація процесів пероксидації ліпідів і наявність антиоксидантної недостатності у вагітних з ревматичними вадами серця у комплекс лікувально-профілактичних заходів при допологовій підготовці та веденні пологів, поряд з протиревматичними та кардіотонічними засобами, слід включати також фенібут (ноофен) - препарат ноотропного ряду і антиоксидант вітамін Е. Застосування пірацетаму у новонароджених, які перенесли хронічну антенатальну гіпоксію і гостру інтранатальну асфіксію, призводить до активації ГАМК-ергічної системи, нормалізації АОСЗ.

12. Розроблена система організаційних та лікувально-профілактичних заходів, яка включає антенатальну профілактику і лікування гіпоксії плода та застосування в ранній неонатальний період в інтенсивній терапії новонароджених ноотропних препаратів та антиоксидантів в залежності від тяжкості перенесеної гіпоксії, обгрунтованість якої та диференційованість підходів дає підстави рекомендувати її для широкого впровадження в практику.

Публікації автора:

1. Пути повышения компенсаторных и адаптационных механизмов у новорожденных, перенесших внутриутробную гипоксию // Педиатрия. - 1986. - № 4. - С. 45-47.

2. Негормональный метод антенатальной профилактики респираторного дистресс-синдрома // Вопр. охр. материнства и детства. - 1990. - № 6. - С. 41-44. (співавт.: Гордиенко И.Ю., Тараховский М.Л., Новикова Н.П. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

3. Особливості функціонування ГАМК-ергічної системи у новонароджених від здорових матерів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1993. - № 5-6. - С. 23-24. (співавт.: Тараховський М.Л., Мішуніна Т.М. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

4. Особливості функціонального стану гіпофізарно-тіреоїдної системи та наднирників у новонароджених від матерів з гіперплазією щитовидної залози. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 5. - С. 7-8. (співавт.: Михальчук О.Є., Яковлев О.О., Тараховський М.Л., Антипкін Ю.Г. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

5. Особливості ранньої неонатальної адаптації дітей, що народились у матерів з гіперплазією щитовидної залози // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1998. - № 2. - С. 11-13. (співавт.: Михальчук О.Є., Осинська Л.Ф., Яковлев О.О., Антипкін Ю.Г., Тараховський М.Л. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

6. Асфіксія новонароджених: етіологія, діагностика та лікування // Перинатологія та педіатрія. - 1999. - № 1. - С. 17-19. (співавт.: Знаменська Т.К., Куріліна Т.В., Жданович О.І., Антіпкіна Н.Ю. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

7. Стан деяких стреслімітуючих та стресреалізуючих ланок адаптації у новонароджених з експериментальною гіпоксією плоду // Фізіологічний журнал. - 1999. - № 5. - С. 19-23. (співавт: Тараховський М.Л. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

8. Вплив пірацетаму на компенсаторно-метаболічну адаптацію новонароджених при експериментальній гіпоксії плода // Ліки. - 1999. - № 1. - С. 32-35. (співавт.: Тараховський М.Л. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

9. Стан циклазної системи новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - № 3. - С. 26-28.

10. Стан вуглеводного обміну та вміст нікотинамідних ферментів у здорових новонароджених та при гіпоксії // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - № 1. - С. 17-18. (співавт.: Знаменська Т.К., Куріліна Т.В., Медведенко Г.Ф., Жданович О.І. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

11. Особливості системи гемостазу новонароджених від матерів з екстрагенітальною патологією // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - № 2. - С. 18-21. (співавт.: Знаменська Т.К., Жданович О.І., Куріліна Т.В., Матвієнко Н.О., Білявська Т.О. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

12. Стан коагуляційної ланки системи гемостазу у новонароджених від матерів з екстрагенітальною патологією // Лікарська справа. - 2000. - № 5. - С. 54-55. (співавт.: Знаменська Т.К., Жданович О.І., Куріліна Т.В., Медведенко Г.Ф., Білявська Т.О., Матвієнко Н.О., Коломійченко Т.В. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

13. Гіпоксія і стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту у дітей, народжених від матерів з екстрагенітальними захворюваннями // Лікарська справа. - 2000. - № 6. - С. 54-56. (співавт.: Медведенко Г.Ф., Знаменська Т.К., Жданович О.І., Куріліна Т.В., Білявська Т.О. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

14. Роль гормону фетоплацентарного комплексу у становленні ранньої неонатальної адаптації новонароджених // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - № 3. - С. 5-6. (співавт.: Знаменська Т.К., Куріліна Т.В., Жданович О.І. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

15. Циклазна система і простагландини та їх роль в процесі метаболічної адаптації новонароджених від здорових матерів // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - № 2. - С. 18-19. (співавт.: Тараховський М.Л., Знаменська Т.К., Куріліна Т.В., Медведенко Г.Ф., Жданович О.І. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

16. Роль нейромедіаторних систем у періоді ранньої неонатальної адаптації // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 1. - С. 41-42.

17. Роль пролактину у періоді ранньої неонатальної адаптації новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 3. - С. 24-25.

18. Состояние гликолиза у новорожденных с гипоксией // Врачебное дело. - 2001. - № 1. - С. 93-94. (соавт.: Знаменская Т.К., Курилина Т.В., Осинская Л.Ф., Медведенко Г.Ф., Заяц С.Н. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

19. Вплив гормональної терапії матері на метаболічну адаптацію новонароджених // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 1. - С. 43-45. (співавт.: Знаменська Т.К., Куріліна Т.В., Осинська Л.Ф., Заєць С.М. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

20. Ультразвуковая диагностика перинатальных повреждений ЦНС у новорожденных от матерей с сахарным диабетом // Збін. наук. праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». - Київ - Луганськ. - 2001. - Вип. 5. - С. 55-57.

21. Роль деяких показників гіпофізарно-наднирникової системи новонароджених в періоді ранньої неонатальної адаптації // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - № 2. - С. 22-24.

22. Антенатальне застосування прогестеронів: вплив на особливості енергетичного метаболізму у новонароджених // Ліки України. - 2002. - № 12. - С. 21-23. (співавт.: Знаменська Т.К., Куриліна Т.В. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

23. Значення АКТГ в періоді ранньої неонатальної адаптації у новонароджених, які перенесли антенатальну гіпоксію // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2. - С. 19-20. (співавт.: Знаменська Т.К., Середенко М.М. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

24. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту в періоді ранньої неонатальної адаптації у здорових новоонароджених від здорових матерів // Буковинський медичний вісник. - 2003. - № 1. - С. 98-101. (співавт.: Знаменська Т.К., Швець Г.І. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

25. Стан метаболічної адаптації у новонароджених з хронічною утробною гіпоксією // Невиношування вагітності. - Київ. - 1997. - С. 317-318.

26. Особливості перебігу раннього неонатального періоду. Принцип ведення // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної і психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. - Київ. - 1997. - С. 32-33. (співавт.: Знаменська Т.К., Жданович О.І. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

27. Особливості кардіо-респіраторної адаптації новонароджених у породіль з ревматичними вадами серця // Невиношування вагітності. - Київ. - 1997. - С. 315-317.

28. Морфологічні особливості фетоплацентарного комплексу у жінок з екстрагенітальною патологією // Вісник Біло-Церківського державного аграрного університету. - 1998. - Вип. 6, Ч. ІІ. - С. 145-147. (співавт.: Задорожна Т.Д., Знаменська Т.К, Куриліна Т.В., Жданович О.І., Белявська Т.О., Матвієнко Н.О., Атаманська О.І., Антіпкіна Н.Ю. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

29. Особливості секційних спостережень новонароджених, які померли у ранньому неонатальному періоді на фоні перенесених гіпоксичних пошкоджень // Вісник Біло-Церківського державного аграрного університету. - 1998. - Вип. 6, ч.ІІ. - С. 140-142. (співавт.: Єщенко О.І., Задорожна Т.Д., Знаменська Т.К., Куріліна Т.В., Жданович О.І., Білявська Т.О., Матвієнко І.О. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

30. Принципи лікування гіпоксії новонароджених. // Журнал практичного лікаря. - 2000. - № 3. - С. 27-29. (співавт.: Знаменська Т.К., Куріліна Т.В., Жданович О.І., Антипкіна Н.Ю. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).

31. Деклараційний патент на винахід «Спосіб профілактики та лікування гіпоксії плода та асфіксії новонароджених від матерів з ревматичними вадами серця». - №2002108098. - Київ, 2002. (співавт.: Знаменська Т.К., Жданович О.І., Швець Г.І. Набір, оброблення матеріалу та підготовка до друку).