В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розширенні і уточненні положень теорії ефективного управління стійкістю розвитку судноплавних компаній на основі використання сучасних організаційних структур управління. Виконане дослідження дозволяє сформулювати такі висновки і рекомендації: 1. В дисертації визначено основні умови і фактори формування сучасного фрахтового ринку, які дозволяють сформулювати критерії раціонального використання транспортного потенціалу і погодити їх у загальній моделі стійкого розвитку та функціонування судноплавних компаній. На підставі цього судновласники раціоналізують провізну спроможність і мінімізують потоки витрат. 2. Здобувачем доведено, що з урахуванням основних проблем і особливостей функціонування національного судноплавного комплексу України, які свідчать про незбалансованість завантаження тоннажу, необхідне обґрунтування ефективних проектів стійкого позиціювання національних судноплавних компаній у пріоритетних секторах фрахтового ринку. 3. В роботі запропоновано впровадити модель квазивласницького управління в систему морського транспорту, що, у свою чергу, буде сприяти підвищенню ефективності використання системи реалізації цілей за критерієм стійкого позиціювання судноплавних компаній як альтернативи, щодо вузького підходу до рішення проблем національними судновласниками. 4. Автором розширено традиційні підходи до класифікації організаційних структур управління, що дозволило виділити такий новий вид організаційних структур управління, як віртуально-сітьові. 5. На основі дослідження особливостей формування організаційних структур управління судноплавних компаній, і з урахуванням закономірностей розвитку глобального ринку транспортних послуг, дисертантом було встановлено, що в системі інтеграції й злиття створюється синергетичний ефект за факторами зростання доходів, скорочення витрат, зрівноважування процесів фінансової діяльності, що підвищує конкурентну стійкість судноплавних компаній, які реалізують цю стратегію. 6. В роботі було виявлено, що розвиток різних форм суднового менеджменту сприяє впровадженню нових форм і організаційних структур управління судноплавних компаній, зокрема віртуально-сітьових організаційних структур управління. 7. Теоретично обґрунтовано появу і розвиток нового виду організаційних структур управління на морському транспорті - віртуально-сітьових організаційних структур управління, які поєднують ефект масштабності та чіткого розмежування основних функцій без їх дублювання при управлінні судном. 8. Обґрунтовано основні шляхи вдосконалювання системи управління стійкістю судноплавних компаній з урахуванням прибутковості операторської діяльності та ризику нестійкості фрахтового ринку. 9. В дисертації виділено основні критерії оцінки ефективності розвитку судноплавних компаній на основі структурної моделі судноплавної компанії як повної системи. Виділено сукупність принципів прийняття економічних рішень з управління конкурентоспроможністю судноплавних компаній, що дозволяє оптимізувати інвестиційні потоки й максимізувати ринкову вартість компаній як одну із цілей сучасного підходу до розвитку. 10. Розроблено параметри ефективного використання фахівців морського транспорту відповідно до сучасної системи менеджменту стійкості ресурсного забезпечення, що дозволяє оптимізувати час і витрати на комплектацію екіпажів судноплавних компаній будь-яких форм власності та реєстрації, а також прискорює процес працевлаштування і справедливу оплату праці. |