Анотація до роботи:

Андрієнко А.Л. Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2004.

Досліджені особливості росту, розвитку і формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від попередників, глибини основного обробітку ґрунту, доз мінеральних добрив, строків сівби, густоти стояння рослин. Визначені найбільш адаптивні біотипи для вирощування в ресурсозбережних технологіях. При застосуванні мілкого основного обробітку ґрунту та мінімально-оптимальної дози добрив доцільно використовувати ранньостиглий гібрид Кадр 195 СВ і середньоранній Кадр 267 МВ. При розміщенні посівів після кукурудзи рекомендовано висівати ранньостиглий Кадр 195 СВ та середньопізній Кадр 443 СВ.

Встановлені оптимальні прийоми сортової агротехніки гібридів – застосування глибокого обробітку ґрунту, дози добрив N₆₀P₆₀ та попередника озима пшениця. Гібрид Кадр 195 СВ слід висівати в кінці квітня, Кадр 267 МВ, Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ – на початку травня з густотою стояння рослин 60; 50; 40 і 30 тис./га відповідно.

З метою оптимізації технологічних процесів і стабілізації виробництва зерна в північному Степу на основі проведених досліджень виявлені особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності нових гібридів кукурудзи під впливом умов середовища, які обумовлюються основними заходами сортової агротехніки і гідротермічним режимом грунтово-кліматичної зони. Визначені найбільш стабільні і пластичні біотипи, придатні для вирощування за різними технологічними схемами, що виявляється в наступному:

1. В умовах північного Степу основні заходи сортової агротехніки кукурудзи (попередники, глибина основного обробітку ґрунту, дози добрив, строки сівби, густота стояння рослин) відіграють суттєву роль в реалізації біологічного потенціалу продуктивності гібридів і створюють сприятливі умови для росту, розвитку і формування урожайності культури.

2. Добір пластичних до рівня агротехніки гібридів є важливим фактором стабілізації виробництва зерна. Серед форм, що вивчалися, за комплексом адаптивних ознак виділялись ранньостиглий Кадр 195 СВ і середньоранній Кадр 267 МВ, як найбільш стабільні при вирощуванні в енерго- та ресурсозбережних технологіях. Підвищеною посухостійкістю відзначались середньостиглий Дніпровський 337 МВ та середньопізній Кадр 443 СВ, які економно витрачали вологу на формування одиниці продукції та характеризувались стабільністю формування індивідуальної продуктивності рослин і найвищим рівнем урожайності зерна.

3. Вищих показників польової схожості досягали при сівбі кукурудзи 15 травня. При ранніх строках (25 квітня) зниження кількості схожого насіння в середньому сягало рівня 15-25%. Тривалість міжфазних та вегетаційного періодів скорочувалась в умовах підвищеного теплового режиму ґрунту і повітря.

4. Більш інтенсивні ростові процеси зафіксовані у рослин гібридів при розміщенні посівів по попереднику озима пшениця, застосуванні глибокого основного обробітку ґрунту, оптимальної дози добрив N₆₀P₆₀, мінімального рівня густоти посівів і при сівбі в пізні строки. Пізня сівба і загущення рослин призводили до активного засихання листків.

5. По мірі відстрочення сівби до пізніх строків у ранньостиглого та середньораннього гібридів зменшувалась площа листової поверхні, а у середньостиглого та середньопізнього найбільшою вона була при сівбі 5 травня. Максимальну площу асиміляційної поверхні рослини формували при розміщенні посівів після озимої пшениці, застосуванні дози добрив N₆₀P₆₀, глибокого обробітку ґрунту та мінімального рівня загущення.

6. Фотосинтетична діяльність гібридів і накопичення маси рослинами більш активно проходили в найменш загущених посівах та у варіантах глибокої оранки після озимої пшениці. Відмічався позитивний вплив добрив на продуктивність фотосинтезу. Тривалим процесом фотосинтетичної діяльності відзначались гібриди Кадр 195 СВ та Дніпровський 337 МВ.

7. Ущільнення та підвищення твердості ґрунту при застосуванні мілкого обробітку та на фоні попередника кукурудза обумовило послаблення розвитку кореневої системи. Маса коріння у рослин ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ зменшувалась на 6-8%, у Кадр 443 СВ – 5-6%, а у Кадр 267 МВ та Дніпровський 337 МВ – на 3-4%. Пізньостиглі форми відзначались більш розвиненою кореневою системою.

8. Індивідуальна продуктивність рослин гібрида Кадр 195 СВ найбільшою була при сівбі 15 травня, а інших досліджуваних форм – 5 травня. При розміщенні посівів після озимої пшениці, застосуванні глибокого обробітку ґрунту, дози добрив N₆₀P₆₀ формувалась максимальна кількість качанів на рослинах. Оптимального поєднання індивідуальної продуктивності і густоти рослин досягали при загущенні посівів ранньостиглого гібрида до 60 тис./га, середньораннього – до 50, середньостиглого і середньопізнього – до 40 тис./га.

9. Розміри качанів мало варіювали під впливом строків сівби. Найбільшу масу зерна гібрид Кадр 267 МВ формував при сівбі 5 травня, інші гібриди – 25 квітня. При відстрочені сівби до 15 травня вагомість зерна поступово зменшувалась. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи, застосуванні мілкого обробітку ґрунту, збільшенні густоти стояння рослин та зниженні дози добрив показники структури врожаю зменшувались.

10. Кращі умови для формування урожаю ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ складалися при сівбі 25 квітня та 5 травня, а середньораннього Кадр 267 МВ, середньостиглого Дніпровський 337 МВ та середньопізнього Кадр 443 СВ – 5 травня. Вищий рівень зернової продуктивності ранньостиглого гібрида зафіксований при густоті 60 тис./га, середньораннього – 50, середньостиглого – 40, а середньопізнього – 30 тис./га. Найвища урожайність досліджуваних біотипів була на фоні N₆₀P₆₀. Гібриди кукурудзи добре реагували на дію оптимальної та мінімально-оптимальної доз добрив. Заміна оранки мілким обробітком та розміщення кукурудзи після кукурудзи призводили до суттєвого зниження урожайності. Найменше зменшували продуктивність під впливом обробітку ранньостиглий та середньоранній гібриди, а при зміні попередника – ранньостиглий та середньопізній.

11. При застосуванні пізньої сівби та використанні більш пізньостиглих форм вологість зерна закономірно збільшувалась. Кращих показників економічної ефективності вирощування кукурудзи на зерно досягали при застосуванні оптимальних заходів сортової агротехніки гібридів. Високу прибутковість технологічного процесу забезпечували більш пізньостиглі форми, а рентабельність виробництва – скоростиглі.

12. Оптимальним строком сівби ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ є 25 квітня з густотою стояння рослин 60 тис./га, середньораннього Кадр 267 МВ, середньостиглого Дніпровський 337 МВ та середньопізнього Кадр 443 СВ – 5 травня з відповідним рівнем загущення 50; 40 і 30 тис./га. Кращі умови для вирощування гібридів створюються при використання дози добрив N₆₀P₆₀ і застосуванні глибокого основного обробітку ґрунту після озимої пшениці. При заміні глибокої оранки мілким обробітком найбільш стабільний рівень урожаю забезпечували ранньостиглий та середньоранній гібриди, а при розміщенні посівів кукурудзи після кукурудзи – ранньостиглий та середньопізній.

Публікації автора:

1. Андрієнко А.Л. Зміна хімічного складу зерна гібридів кукурудзи в залежності від строків сівби та рівня мінерального живлення в північному Степу України // Корми і кормовиробництво. – 2003. – № 51. – С. 94-96.

2. Андрієнко А.Л. Фотосинтетична діяльність та продуктивність нових гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 36-38.

3. Пащенко Ю.М., Андрієнко А.Л., Пащенко О.Ю. Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи залежно від строків сівби // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 65-67 (Пащенко Ю.М. – наукове керівництво, Андрієнко А.Л – проведення дослідів, написання статті, Пащенко О.Ю. – розрахунок економічної ефективності).

4. Пащенко Ю.М., Андрієнко А.Л. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах північного Степу України // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 21-22. – С. 20-24 (Пащенко Ю.М. – наукове керівництво, Андрієнко А.Л – проведення дослідів, узагальнення результатів, написання статті).

5. Пащенко Ю.М., Андрієнко А.Л. Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості на ресурсозберігаючі прийоми вирощування // Хранение и переработка зерна. – 2003. – №6 (48). – С. 32-34. (Пащенко Ю.М. – наукове керівництво, Андрієнко А.Л – узагальнення результатів, написання статті).

6. Андрієнко А.Л. Вплив технологічних заходів на формування кореневої системи і продуктивності гібридів кукурудзи // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні – Дніпропетровськ, 2002. – С. 51-52.

7. Лобко Т.К., Андрієнко А.Л. Особливості сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні – Дніпропетровськ, 2002. – С. 63-64 (Лобко Т.К. – дані Дніпропетровського ДАУ, Андрієнко А.Л. – дані Ерастівської дослідної станції).

8. Андрієнко А.Л. Вплив строків сівби гібридів кукурудзи різних груп стиглості на продуктивність та передзбиральну вологість зерна // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених „Проблеми сучасного землекористування” – Київ-Чабани, 2002. – С. 156-157.

9. Пащенко Ю.М., Бондар В.П., Андрієнко А.Л. Вплив строків сівби на продуктивність і якісні показники зерна нових гібридів кукурудзи // Доповіді і виступи на міжнародній наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми сучасного землеробства”. – Луганськ, 2003. – С. 386-392 (Пащенко Ю.М. – наукове керівництво, Бондар В.П. – методичне керівництво, Андрієнко А.Л – аналіз даних).