Анотація до роботи:

Кава Л.П. Основні шкідники суниці та заходи з обмеження їх чисельності в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Національний аграрний університет. – Київ, 2007.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань видового складу шкідників суниці, визначення найбільш шкідливих видів в умовах Центрального Лісостепу України, вивчення біологічних особливостей їх розвитку та пошуку прийомів регулювання їх чисельності.

Досліджено пошкоджуваність 59 сортів суниці малиново-суничним довгоносиком (Аnthonomus rubi Hbst.) та суничним прозорим кліщем (Tarsonemus pallidus Banks.). Серед досліджуваних сортів не виявлено жодного абсолютно стійкого до цих шкідників.

Показано вплив своєчасного використання та поєднання агротехнічних прийомів і хімічних засобів на зниження чисельності та шкідливості малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща. Визначено найбільш ефективні строки та норми застосування інсектоакарициду Актеллік 500 ЕС, к.е. проти головних шкідників суниці. Дворазове обприскування суниці сорту Зенга-Зенгана після збору врожаю цим препаратом у нормі 0,6 л/га знижує чисельність суничного прозорого кліща на 21-й день після проведення другого обприскування на 98,4%. Застосування Актелліку 500 ЕС к.е. 0,6 л/га після збору врожаю та перед цвітінням знижує пошкоджуваність бутонів малиново-суничним довгоносиком майже у 6,5 рази. Дано економічну оцінку запропонованим заходам захисту.

За результатами досліджень розроблені та рекомендовані виробництву елементи інтегрованого захисту проти головних шкідників суниці.

1. Вивчена шкідлива фауна суниці в Центральному Лісостепу України, уточнено видовий склад фітофагів, визначені види, які завдають значної шкоди. Загальна кількість фітофагів, виявлених на суниці представлена 39 видами. За трофічною спеціалізацією 25 видів пов’язані з суницею, з них 15 – поліфаги, шкідливість яких не завжди проявляється і може бути випадковою, 7 – олігофаги, з яких економічно значимими шкідниками є 5 видів. У систематичному відношенні 32 види належать до 7 рядів комах, 2 види до кліщів, 2 види до нематод, 2 види до молюсків та 1 вид до багатоніжок.

2. До спеціалізованих шкідників, які щорічно заселяють суницю й завдають їй найбільшої шкоди належать малиново-суничний довгоносик-квіткоїд та суничний прозорий кліщ.

3. Визначено рівень стійкості різних сортів суниці до суничного прозорого кліща. 49 сортів у колекційному насадженні дослідного господарства Мліївського інституту садівництва за ступенем пошкодження кліщем розділені на 3 групи:

- сорти, які пошкоджуються шкідником слабкою мірою (бал пошкодження протягом трьох років був не більше 1): Кент, Сюрприз олімпіади, Золушка, Холідей, Брайтон, Зоря;- сорти, які пошкоджуються шкідником середньою мірою (бал пошкодження протягом трьох років був не більше 2): Полька, Дочь награди, Дарунок вчителю, Львівська рання;

- сорти, які пошкоджуються шкідником сильною мірою (бал пошкодження протягом трьох років був 3 і більше): Зенга-Зенгана, Фестивальна ромашка, Празднична, Надежда та ін.

На дослідних ділянках кафедри садівництва НАУ з 10 досліджуваних виявлені сорти суниці Лада і Зодіак, які протягом трьох років майже не пошкоджувались цим шкідником.

4. Встановлена зворотна кореляція між заселеністю суниці суничним прозорим кліщем і товщиною кутикули та клітин верхнього (r=-0,81) та нижнього (r=-0,69) епідермісів листка.

5. Реактивація суничного прозорого кліща в умовах Центрального Лісостепу України починається наприкінці квітня після настання стійких середньодобових температур +10С.

6. Із збільшенням віку насаджень суниці їх заселеність суничним прозорим кліщем зростає з першого до третього року користування у 6,8 рази. Зростає і пошкодженість цим шкідником.

7. Загибель личинок, лялечок та імаго малиново-суничного довгоносика в бутонах відбувається за рахунок розвитку різних захворювань, заселення паразитами, знищення хижаками і через невстановлені причини. Найбільш вразливою стадією розвитку шкідника є личинка. Головною умовою його виживання в преімагінальний період є вологість. Смертність шкідника на певних стадіях прямо корелює з тривалістю їх розвитку (r= 0,94).

8. Серед технологічних прийомів, які застосовуються при вирощуванні суниці, чисельність малиново-суничного довгоносика знижує мульчування ґрунту тирсою, а суничного прозорого кліща – внесення мінеральних добрив. Підживлення суниці мінеральними добривами може знижувати чисельність суничного прозорого кліща від 11,7 до 18,5% залежно від доз азоту, фосфору чи калію. Найбільше зниження щільності кліща (на 16,5, 17,4 та 18,5%) спостерігається при збільшенні доз фосфорних добрив (Р₆₅, Р₇₀ та Р₇₅ кг/га д.р.). Суттєвої зміни чисельності шкідника при збільшенні норм азотних добрив, порівняно з контролем, не спостерігалось.

9. Сумісне підживлення суниці рекомендованими дозами добрив – N₄₅P₆₀K₆₀ кг/га д.р після збирання врожаю та обприскування інсектоакарицидом Актеллік, 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га сприяло зниженню чисельності суничного прозорого кліща на 90,8%.

10. Скошування листя без застосування пестициду суттєво не зменшує кількості суничного прозорого кліща і малиново-суничного довгоносика, зниження чисельності кліща відносно початкової не перевищувало 4,4 %. Тому підкіс суниці без наступної обробки пестицидом не доцільно рекомендувати як самостійний захід боротьби з цими шкідниками.

11. Оптимальним заходом зниження чисельності малиново-суничного довгоносика є дворазова обробка насаджень суниці Актелліком 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га. Перше обприскування проводити після збирання врожаю друге – до цвітіння суниці. Найбільш ефективним прийомом зниження чисельності суничного прозорого кліща є дворазове обприскування Актелліком 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га після збирання врожаю.

12. Дворазове обприскування насаджень після збору врожаю з використанням інсектициду Актеллік 500 ЕС к.е. забезпечило прибавку врожаю - 21,7 ц/га, умовно чистий прибуток 4401 грн./га і окупність у 11,8 разів.

Публікації автора:

1. Гадзало Я.М., Кава Л.П. Малиново-суничний довгоносик та регулювання його чисельності шляхом окремих агротехнічних заходів в умовах Центрального Лісостепу // Науковий вісник НАУ. – К., 2005. – Вип. 84. – С. 233 - 237.

2. Кава Л.П. Ефективність препаратів проти малиново-суничного довгоносика // Науковий вісник НАУ. – К., 2005. – Вип. 91. – С. 113-117.

3. Кава Л.П. Динаміка чисельності суничного кліща в умовах Центрального Лісостепу // Вісник Білоцерківського Державного аграрного університету: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2006. – Вип. 35. – С. 62 – 66.

4. Кава Л.П. Пошук стійких сортів суниці до малиново-суничного довгоносика-квіткоїда та суничного прозорого кліща // Аграрна наука та освіта. – К.: Фенікс. – 2006. – Том 7.– № 1-2. – С. 44-49.

5. Кава Л.П. Основні шкідники суниці в умовах Центрального Лісостепу України // Тези доповідей наукової ентомологічної конференції, присвяченої пам’яті чл.-кор. НАНУ докт. біол. н., проф. В.Г.Доліна: “Загальна і прикладна ентомологія в Україні” (15-19 серпня 2005 р., м. Львів). – Львів: Державний природознавчий музей НАН України, 2005. – С. 102.

6. Кава Л.П. Біологічні особливості розвитку малиново-суничного довгоносика в умовах Центрального Лісостепу України // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. – Умань, 2006. – С. 107-108.