У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових проблем формування та реалізації основних напрямків кримінально-правової політики в Україні на сучасному етапі. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи авторові вбачаються наступні висновки: 1. Кримінально–правову політику варто розглядати як складову частину державної політики в сфері протидії злочинності, яка здійснюється засобами матеріального кримінального права. У широкому значенні цим поняттям охоплюється загалом здійснення протидії злочинності з використанням засобів кримінальної репресії. У вузькому ж значенні кримінально–правова політика саме і є політикою протидії злочинності з використанням засобів матеріального кримінального права. 2. Кримінально–правова політика здійснюється в трьох формах: правотворчій, інтерпретаційній та правозастосовчій. Кримінально–правова політика здійснюється і на певних принципах, які мають генетичне походження від принципів здійснення правової політики в державі (в тому числі – й правової політики в сфері протидії злочинності, інакше кажучи кримінально–правової політики в широкому значенні або так званої “кримінальної політики”) та принципів кримінального права. До них, зокрема, належать принципи економії кримінально-правової репресії; доцільності; диференціації кримінальної відповідальності та індивідуалізації покарання; невідворотності кримінально-правового реагування на злочин. 3. В якості основних напрямків здійснення кримінально–правової політики в Україні на сучасному етапі розглядаються криміналізація, декриміналізації, пеналізація та депеналізація, а також створення національних законодавчих механізмів для міжнародного співробітництва держав у сфері протидії злочинності. Говорячи про окремі напрямки розвитку кримінально-правової політики в Україні на сучасному етапі, слід дійти висновку, що за кожним з цих напрямків ще зберігаються відомі резерви для вдосконалення як законодавства України про кримінальну відповідальність, так і практики його застосування. 4. Удосконалення здійснення кримінально-правової політики в Україні за її основними напрямками передбачає удосконалення всіх її форм: правотворчої, право інтерпретаційної та правозастосовчої. При цьому вітчизняна наука кримінального права має продовжити здійснення наукових досліджень основних проблем, які стосуються удосконалення правового регулювання кримінально-правових суспільних відносин (правотворча форма здійснення кримінально-правової політики) та практики застосування положень кримінального закону (правозастосовча форма здійснення кримінально-правової політики). |