1. У результаті проведених досліджень виявлено, що основними хворобами томатів в умовах Північного Лісостепу України є фітофтороз та суха плямистість (альтернаріоз). 2. Встановлено, що суху плямистість викликають два види грибів: Alternaria solani Ell. et Mart та Alternaria alternata (Fr.) Keissl., що різняться між собою за культурально-морфологічними ознаками і симптомами ураження різних за стійкістю сортів томатів. 3. Збудники альтернаріозу відрізняються широким температурним діапазоном проростання конідій - від +3 до +320С. Оптимальними умовами їх розвитку є температура в межах 22-250С та відносна вологість повітря – 80%. 4. Життєздатність конідій Alternaria spp. зберігається протягом 18 місяців, що свідчить про високу пристосованість цього патогена до умов навколишнього середовища. Лімітуючим фактором інфекційного потенціалу Alternaria spp. є збереження уражених рослинних решток на поверхні ґрунту. 5. За показниками екзофітного та ендофітного розвитку патогенів (тривалість інкубаційного періоду, інтенсивність спороношення, індекс ураження) серед районованих сортів та гібридів виділено такі, що характеризуються різною стійкістю проти збудників фітофторозу та альтернаріозу. Імунологічними властивостями щодо збудників плямистостей характеризуються сорти та гібриди: Марс F1, Золоте Руно, Муріл F1, Орко F1, Ред Хантер, Факел, Титан, Союз 8. Це дає змогу використовувати їх у системі захисту одночасно проти двох хвороб. Марс F1 відрізняється високою стійкістю як щодо альтернаріозу, так і фітофторозу, а також проти сумісної інфекції збудниками цих хвороб. 6. На природному інфекційному фоні в колекції сортів і гібридів томатів КНДЦ виявлено такі, що характеризуються різною стійкістю проти збудників альтернаріозу та фітофторозу. Ряд сортів і гібридів відносно стійкі щодо обох хвороб об'єднаних під назвою плямистості. 7. Поява перших ознак хвороби не залежить від рівня стійкості сорту. Це свідчить, що захисні заходи слід розпочинати одночасно на всіх сортах томатів незалежно від їх польової стійкості. 8. Спосіб вирощування томатів значною мірою впливає на ступінь ураження їх плямистостями. Встановлено, що при безрозсадному способі розвиток хвороби знижується на 5–15% (залежно від сорту) порівняно з розсадним способом вирощування томатів. 9. Препарати, рекомендовані для захисту томатів від хвороб: дітан М-45, 80% з.п., танос 50% в.г., акробат МЦ 69% в.г., відрізняються за фунгі-токсичністю щодо збудників альтернаріозу та фітофторозу. Встановлено, що чутливість збудника альтернаріозу в 1000 разів нижча до зазначених вище фунгіцидів, ніж чутливість збудника фітофторозу. 10. Найвищу ефективність дії фунгіцидів встановлено за умов незначного розвитку хвороб. 11. Різні схеми застосування системно-контактних і контактних фунгіци-дів забезпечують практично однакову ефективність дії. Дещо вищою ефективністю характеризувалась схема, де обробки розпочинали з фунгіциду системно-контактної дії, таносдітан М-45танос. 12. На відносно стійкому гібриді Марс F1 ефективність застосування фунгіцидів вища, ніж на сприйнятливому сорті СХ-4 на 11-23%. 13. Економічна ефективність трикратного застосування фунгіцидів виявилась вищою на сприйнятливому сорті, ніж на стійкому. Це свідчить про економічну доцільність хімічного захисту сприйнятливих сортів томатів. |