У дисертаційній роботі наведено узагальнення результатів досліджень з вивчення основних агротехнічних заходів вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом при застосуванні розсадної і безрозсадної культур на півдні України, які забезпечили підвищення врожайності та здешевлення його виробництва. Одержані результати дозволяють зробити такі висновки: 1. Кліматичні умови півдня України придатні для вирощування насіння капусти білоголової без пересаджування маточників (коли вони зимують у відкритому ґрунті). Насінництво капусти білоголової безпересадковим способом можливе при застосуванні розсадної і безрозсадної культури. Проте проведені дослідження свідчать про переваги його вирощування через розсаду. 2. Найвищу репродуктивну спроможність безпересадкових насінників за розсадної культури забезпечували строки сівби 10-15 липня. Насінні рослини формували по 61-62 пагони, з них 25 шт. першого порядку, 36-37 шт. – другого проти 40 пагонів (16 і 24 шт. за вказаними порядками) при весняному садінні маточників. За умови застосування безрозсадної культури безпересадкові насінники мали менше пагонів – по 49-51 шт., в тому числі 18-20 шт. і 31 шт. першого і другого порядків. 3. Оптимальні строки сівби позитивно впливали на процес утворення стручків. При вирощуванні через розсаду на одній рослині формувалось по 1220-1243 стручки, з них 901-918 шт. на пагонах першого порядку, 319-325 шт. – другого. За безрозсадної культури їх виявлено менше – 1112-1136 шт. всього, 803-810 шт. і 309-326 шт. відповідно, тоді як при весняному садінні маточників ці показники становили 630 шт., в тому числі 476 і 154 шт. за порядками галуження. 4. Оптимальні строки сівби зумовлювали найвищу продуктивність безпересадкових насінників і врожайність насіння. При застосуванні розсадної культури отримано вищу врожайність насіння порівняно з безрозсадною – 10,5-11,2 ц/га проти 8,9-9,6 ц/га, що на 7,0-7,7 ц/га і 5,4-6,1 ц/га відповідно більше, ніж у контрольному варіанті (при дворічному способі вирощування). 5. Залежно від строків сівби змінювалися якість і фракційний склад насіння. При строках сівби 10-15 липня розсадної культури і 25-30 липня – безрозсадної вирощене насіння характеризувалось найвищою масою, енергією проростання та схожістю. За таких умов формувалось найбільш однорідне насіння. Частка середньої фракції при вирощуванні через розсаду складала 77,6-78,1%, а при сівбі насіння безпосередньо у відкритий ґрунт – 80,6-80,8 %. 6. Головною перевагою розсадної культури є збереження високого рівня сортової чистоти насінницьких посівів. Застосування її забезпечувало вищий рівень сортової чистоти при оптимальних строках сівби порівняно з безрозсадною – 97% проти 90-91 %. У контрольному варіанті типовість рослин досягала 98%. Насіння, вирощене безпересадковим способом за розсадної культури, за вимогами державного стандарту України (ДСТУ 2240-93) відповідало першій репродукції, за безрозсадної – репродукційному насінню наступних поколінь, при традиційному дворічному способі – елітному. 7. Встановлено вищу зимостійкість маточних рослин при оптимальних строках сівби. При розсадній культурі після зими зберігалось 91-93% рослин, а безрозсадній – 88-90% проти 64 і 56% при найранішому строкові відповідно. При цьому відмічено найвищу здатність рослин до формування репродуктивних пагонів. 8. Істотному збільшенню врожайності насіння на 3,9 і 4,2 ц/га сприяло загущене розміщення безпересадкових насінників за розсадної культури 70х25 см, а безрозсадної – 70х15 см проти контрольного варіанту 70х50 см. Незважаючи на деяке зменшення маси 1000 насінин, зниження енергії проростання, схожість насіння залишалася високою (97 і 92% відповідно), що відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 (РН1 – 80%). За таких умов підвищувалась однорідність насіння, переважала частка середньої фракції – 79,4 і 85,6% залежно від способу культури. 9. Підвищенню зимостійкості маточних рослин сприяло підгортання їх землею перед настанням стійкого похолодання. Після перезимівлі при розсадній культурі зберігалось 89% рослин, безрозсадній – 84% в порівнянні з відповідними контрольними варіантами (без підгортання) – 72 і 66% та повним укриванням їх землею – 67 і 62%. Підгортання маточних рослин землею позитивно впливало на врожайність насіння, яка при розсадній культурі становила 10,6 ц/га, а в безрозсадній – 9,1 ц/га, що на 2,2 і 1,6 ц/га більше, ніж у контролі. 10. Застосування оптимального строку сівби при безпересадковому способі вирощування 10-15 липня за розсадної культури забезпечило чистий прибуток 48129-51520 грн. з 1 га, рентабельність 1101-1150%, собівартість 1ц – 400-416 грн., а безрозсадної – 40414-43890 грн. 989-1068% і 428-459 грн. відповідно порівняно з дворічним способом вирощування. 11. Загущене розміщення безпересадкових насінників, вирощених через розсаду, 70х25 см сприяло збільшенню чистого прибутку до 55885 грн. з 1 га, підвищенню рентабельності виробництва до 1211%. При схемі сівби 70х15 см за безрозсадної культури чистий прибуток становив 48290 грн. з 1 га, рентабельність 1147%. |