Анотація до роботи:

Жуйков О.Г. Основні агротехнічні прийоми вирощування гірчиці сарептської в умовах зрошення півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню основних технологічних заходів під час вирощування гірчиці сарептської: способів посіву і норм висіву, рівнів вологозабезпеченості і норм мінеральних добрив, способів хімічного захисту рослин; окрім того, дається оцінка сортового складу культури. Результати досліджень свідчать, що найбільш економічно доцільним є звичайний рядковий спосіб посіву з міжряддям 15 см і нормою висіву 2,0 млн. схожих насінин на 1 га; оптимальною нормою мінеральних добрив в умовах зрошення – N₆₀P₆₀, без зрошення – N₃₀P₆₀; максимальної ефективності хімічного захисту рослин досягнуто за поєднання всіх заходів в єдиний комплекс; вимогам щодо вирощування в зрошуваних умовах півдня України найбільш повно відповідають сорти запорізької селекції Тавричанка і Тавричанка 5. Зазначені умови дозволяють отримувати врожаї насіння гірчиці сарептської на рівні 16 – 17 ц/га з добрими якісними показниками при високої економічної ефективності.

1. Інтенсивність ростових і продукційних процесів рослин гірчиці сарептської за сівби рядковим способом з міжряддям 15 см була значно вищою, ніж за широкорядного з міжряддям 60 см.

2. Рядковий спосіб сівби зумовлював більшу стійкість рослин гірчиці до вилягання (до 5,0 балів) і з позицій відповідності екологічним умовам вирощування степової зони характеризувався значно економнішим споживанням грунтової і зрошувальної води, більшою стійкістю рослин до пошкодження шкідниками, ніж широкорядний.

3. Способи сівби та норми висіву не впливали на стійкість рослин гірчиці сарептської до осипання насіння, яка не була меншою за 5,0 балів, що є біологічною ознакою культури.

4. Рядковий спосіб сівби позитивно впливав на жирнокислотний склад гірчичної олії – відмічена перевага вмісту фізіологічно корисних жирних кислот з тенденцєю зменшення шкідливих кислот, насамперед ерукової, вміст якої не перевищував 4,8%.

5. Норма висіву гірчиці сарептської 2,0 млн. шт./га за рядкового способу сівби за показниками врожайності кондиційного насіння (16,2 ц/га), загального збору сирого жиру (10,4 ц/га) і шроту (6,3 ц/га), економічної і біоенергетичної ефективності є найкращою.

6. Вирощування гірчиці сарептської за зрошення зумовлює значну перевагу комплексу біометричних, фенологічних і господарсько-цінних ознак культури порівняно з незрошуваними умовами.

7. Розміщення посівів культури на зрошуваних землях доцільне, що підтверджується цілим рядом господарсько-економічних показників, насамперед окупністю поливної води урожаєм (на рівні 1,80 кг/м³) і коефіцієнтом ефективності зрошення (0,72 кг/м³).

8. За перевищення норм азоту більше N₆₀P₆₀ в умовах зрошення та N₃₀P₆₀ без зрошення відмічалося вилягання рослин гірчиці сарептської (до 3,4 балів), що негативно впливало на якість комбайнового збирання і, як наслідок, на загальний рівень урожайності кондиційного насіння.

9. Підвищення норми азотних добрив до N₉₀P₆₀ на зрошуваному фоні і N₆₀P₆₀ без зрошення значною мірою збільшувало загальну тривалість вегетаційного періоду культури (на 4-7 днів), що зміщувало проходження процесів формування генеративної маси і якісних показників насіння в часі до екстремальних за температурою і відносною вологістю повітря умов (друга декада червня), а це, своєю чергою, позначилося на врожайності насіння і жирнокислотному складі гліцеридної частини олії.

10. Застосування зрошення значною мірою оптимізувало жирнокислотний склад гірчичної олії, збільшуючи вміст у ній насичених олеїнової і лінолевої кислот і зменшуючи вміст шкідливої ерукової кислоти до безпечного рівня (5,0% і менше).

11. Сорти запорізької селекції Тавричанка і Тавричанка 5 найбільш відповідали екологічним умовам півдня України і за комплексом господарсько-цінних ознак (скоростиглість, стійкість до вилягання і осипання насіння, вміст у насінні сирої олії, її жирнокислотний склад тощо) значно перевищували такі, як Донская 5 і Роксолана.

12. Найбільш шкодочинними організмами в агрофітоценозі гірчиці сарептської визнано капустяні блошиці і багаторічні кореневопаросткові бур’яни (насамперед осот рожевий і жовтий).

13. Встановлено, що із заходів хімічного захисту рослин гірчиці сарептської найбільш ефективними є захист від шкідників (передусім капустяних блошиць) і комплексний захист (від хвороб, бур’янів і шкідників).

14. Гірчиця сарептська є економічно вигідною культурою для умов півдня України. Її вирощування на зрошуваних землях забезпечує одержання 1032,8 грн./га прибутку за рівня рентабельності 118,7%, а без зрошення – відповідно 221,7 грн./га і 25,6%.

15. Сільгосптоваровиробникам зони південного Степу рекомендуємо вирощувати гірчицю сарептську на насіння в умовах зрошення, віддаючи перевагу сортам селекції ІОК Тавричанка і Тавричанка 5, рядковому способу сівби і нормі висіву 2,0 млн. шт./га, нормі мінеральних добрив N₆₀P₆₀ і комплексному хімічному захисту рослин від шкідливих організмів. У разі розміщення посівів цієї культури на незрошуваних масивах, норму мінеральних добрив слід зменшувати до N₃₀P₆₀.

Публікації автора:

1. Гусєв М.Г., Панюкова О.О., Бондаренко В.М., Жуйков О.Г. Виробництво кормів та кормового білка при зниженні ресурсних витрат // Вісник аграрної науки. – 2000. – Спеціальний випуск. – С. 45-46.

2. Жуйков О.Г. Продуктивність та якість насіння гірчиці сарептської в залежності від рівнів зволоження та норм мінеральних добрив // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2000. – Вип. 16. – С. 43-47.

3. Жуйков О.Г. Агроекологічний потенціал гірчиці сарептської // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. 20. – С. 32-37.

4. Жуйков О.Г. Вплив окремих елементів агротехніки на врожайність, олійність насіння та господарськоцінні ознаки гірчиці сарептської в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. 18. – С. 75-78.

5. Жуйков О.Г. Деякі питання екологічного обґрунтування та технологічного забезпечення вирощування гірчиці сарептської в умовах зрошення // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2001. – Спеціальний випуск 3(12). – Том 2. – С. 425-429.

6. Гусєв М.Г., Жуйков О.Г. Спосіб вирощування гірчиці сарептської на зрошуваних землях. Деклараційний патент на винахід // Промислова власність. – 2002.- Бюл. №8. – С. 60.

7. Жуйков О.Г. Елементи технології та екологічне обґрунтування вирощування гірчиці сарептської на зрошуваних землях півдня України // Тези Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів „Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”. – Дніпропетровськ. – 2000. – С. 110-111.

8. Жуйков О.Г. Деякі питання технології вирощування гірчиці сарептської на насіння на зрошуваних землях півдня України // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ. – 2002. – С. 93.

9. Жуйков О.Г., Гусєв М.Г. Розробка елементів комплексної системи хімічного захисту рослин гірчиці сарептської при вирощуванні в зрошуваних умовах півдня України // Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених „Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення”. Збірник наукових праць Інституту землеробства південного регіону „Актуальні проблеми ефективного використання земель”. – Херсон. – 2002. Вип. 3 – С. 165-173 (експериментальна частина).

10. Жуйков О.Г. Агроекономічна ефективність вирощування гірчиці сарептської на зрошуваних землях півдня України // Матеріали V Міжнародної наук.-практ. конф. „Наука і освіта – 2002”. – Дніпропетровськ.- 2002. – Том 10. – С.6-7.

11. Жуйков О.Г. Агробіологічна оцінка сортового складу гірчиці сарептської для вирощування в умовах зрошення Півдня // Зрошуване землеробство. Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2002. – Вип. 42. – С. 79-81.