Інтегральним результатом дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що диктується необхідністю подолання негативних тенденцій соціального характеру через посилення ролі регіональних фінансів, формування фінансового потенціалу надання державних соціальних гарантій у ринковому середовищі. Наукове осмислення явищ соціальної конверсії і соціальної динаміки, розуміння їх змісту, природи і сутності дозволили розробити концептуальні засади регіонального соціального бюджету, який підвищує можливості забезпечення права кожного громадянина на достатній життєвий рівень. Основні висновки та результати, які випливають із наукового дослідження, зводяться до наступного: 1. На підставі аналізу зарубіжної теорії та практики установлено, що вони давно перебувають під домінуючим впливом соціальної філософії, яка ставить добробут, права і свободи людини у центр державної діяльності. 2. Дослідження економічної літератури з проблем змісту поняття “соціальна держава” дозволило тлумачити останнє як набуття державою якостей і здатності до забезпечення добробуту і соціального розвитку громадян країни на основі саморозвитку, а також захисту конкретних соціально вразливих верств населення в обсягах, які визначаються її реальними діями щодо підвищення їх соціального статусу. 3. Автор, поділяючи думки багатьох дослідників соціальної ринкової економіки в цілому і розходячись в деталях щодо її сутності, визначив цей лад як систему, якісною відмінністю якої є гарантування громадянам різного соціально-економічного статусу споживання матеріальних і духовних благ у межах повного річного затвердженого прожиткового мінімуму і створення стабільних умов для нарощування життєвого рівня шляхом самореалізації особистісного потенціалу на основі ринкових механізмів. 4. Науково доведено та практично підтверджено, що фрагментарне задіяння потенціалу різних джерел фінансових ресурсів держави на соціальну конверсію як у загальнонаціональному вимірі, так і в розрізі окремих регіонів, призвело до набуття соціальними процесами деформованого розвитку. Джерела існування детермінант, порушуючи чітко спрямовану соціальну ходу, не дозволяють забезпечити фінансовими ресурсами затверджені Конституцією України та іншими законодавчими актами державні соціальні гарантії. 5. Аналіз сучасних процесів, що відбуваються на рівні регіонів, щодо забезпечення державних соціальних гарантій дозволив виявити ті з них, які стають передумовою невизначеності соціальних результатів, розходження спрямованості і насиченості соціальної динаміки. З таких дисонансів виділяються структурні зміни, узагальнені віковими групами. 6. Дослідження показало, що держава стимулює, локалізує чи обмежує ті чи інші соціальні явища і процеси шляхом установлення форм і методів мобілізації і використання грошових доходів. Проте розмежування видаткових джерел в умовах обмежених фінансових можливостей держави не дозволяє продукувати послуги, які б забезпечували за обсягами і якістю соціальні стандарти. 7. У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність розробки регіонального соціального бюджету як основи організаційного фінансового механізму впровадження державної соціальної політики на регіональному рівні. Концепція “регіонального соціального бюджету” втілена в реальні розрахунки і запроваджена в систему управління соціальними процесами Дніпропетровської області. Модель, яка була застосована для його розвитку, ґрунтується на основі відомого її національного аналога. 8. Регіональний соціальний бюджет розраховується на основі взаємопов’язаних між собою модулів (демографічного, економічного, пенсійного, соціального, робочої сили), які дозволяють визначити його складові у залежності від змін напрямів у соціальній політиці, відповідно до прийнятих законодавчих актів. 9. Результати аналізу та узагальнення проблем забезпечення державних соціальних гарантій в регіоні спрямовують в можливостях соціального піднесення на створення організаційно-фінансового механізму узгодження одновекторних видатків різних інституцій. Доцільним є створення координаційного підрозділу обласної державної адміністрації, який буде забезпечувати виконання соціального бюджету як спектра “видатків-доходів”, визначених на підставі державних соціальних гарантій відповідно до діючих законів і нормативно-правових документів, через координацію і контроль дій всіх виконавчих органів, які надають соціальні послуги, незалежно від їх інституційних ознак. 10. Впровадження в практику регіонального соціального бюджету дає змогу удосконалити планування соціальних видатків відповідно до затверджених соціальних стандартів і посилити контроль надання державних соціальних гарантій, визначених Конституцією України, законодавчими актами при об’єднанні фінансових ресурсів різнопідпорядкованих інституцій системи соціального захисту та забезпечити перехід до формування місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом, відповідно до визначених пріоритетів державної соціальної політики в залежності від соціально-економічного розвитку і демографічного стану області. |