У дисертації досліджено комплекс питань теоретичного і практичного характеру, які пов'язані з організуванням інтегрованих виробничо-господарських структур та їхнього функціонування в інвестиційній сфері. До основних висновків і пропозицій можна віднести такі: 1. Прискорення розвитку національної економіки вимагає формування ІВГС для активізації інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств шляхом залучення до інвестиційного процесу фінансового, матеріального, трудового, інтелектуального та інформаційного потенціалу учасників ІВГС. Проведені дослідження показали, що використання учасниками ІВГС внутрішніх інвестиційних ресурсів сприяє: економії грошових коштів; зниженню вартості ресурсів; прискоренню оборотності поточних активів; прискоренню окупності інвестицій; зростанню рентабельності вкладених коштів. 2. За результатами огляду літературних джерел і проведених досліджень у дисертації уточнено класифікацію ІВГС з метою підвищення об’єктивності рішень керівників підприємств щодо вибору виду ІВГС. Використання нових ознак класифікації ІВГС, зокрема за стратегією розвитку та за стратегією управління інвестиціями, дасть можливість керівникам підприємств виділити основні напрямки інвестиційної діяльності ІВГС. Результати дослідження різних видів ІВГС і врахування характерних ознак кожної, використання нових класифікаційних ознак таких структур можуть бути рекомендовані органу державного контролю й регулювання процесів економічної концентрації і захисту економічної конкуренції – Антимонопольному Комітету України. 3. Дослідження учасників ІВГС і їхніх функцій при реалізації інвестиційного проекту дозволило уточнити класифікацію суб’єктів інвестиційної діяльності, зокрема виділити інвесторів, учасників, які забезпечують реалізацію інвестицій та реципієнтів, що дасть можливість усунути розбіжності при визначенні суб’єктів інвестиційної діяльності. Окрім уточнення класифікації суб’єктів інвестиційної діяльності, у дисертаційній роботі виділено і обґрунтовано критерії, за якими керівництву ІВГС слід визначати доцільність залучення додаткових учасників або здійснювати відбір суб’єктів для утворення ІВГС. Дослідження показали, що ці критерії зводяться до функцій, які можуть виконувати суб’єкти у структурі об’єднання, до обсягу і джерел фінансових та інших видів ресурсів, якими володіє або до яких має доступ потенційний учасник ІВГС. Урахування досліджених особливостей різних видів ІВГС, виявлених переваг і недоліків кожного з видів таких структур, визначених чинників, які впливають на формування і функціонування ІВГС, а також критеріїв відбору учасників для створення ІВГС дозволить керівникам підприємств приймати об’єктивні рішення щодо доцільності створення ІВГС. 4. У процесі формулювання рекомендацій щодо організування ІВГС у дисертації виділено і обґрунтовано послідовність етапів процесу створення ІВГС, якими є: визначення мети, якої прагнуть досягти учасники ІВГС, і завдань, які необхідно вирішити для реалізації цієї мети; обґрунтування терміну, на який підприємства планують об’єднати свою діяльність; вибір способу інтеграції; визначення характеру взаємин між учасниками; вибір виду ІВГС; формування організаційної структури управління ІВГС; визначення напрямів інтеграції, розробка стратегії проведення спільної діяльності; розрахунок ефективності створення ІВГС; підготовка документації для реалізації проекту формування ІВГС. В результаті проведення керівниками підприємств всіх етапів процесу формування ІВГС можливим стає формування і ефективне функціонування ІВГС, в умовах яких кожне окреме підприємство-учасник отримує можливість досягти мети, яка була недосяжна для підприємства при незалежному функціонуванні. 5. Удосконалено механізм проведення спільної інвестиційної діяльності підприємствами-учасниками ІВГС шляхом уточнення його складових елементів, якими є: суб’єкти інвестиційної діяльності, функції суб’єктів інвестиційної діяльності, інвестиційний процес і взаємозв’язки, що виникають між елементами механізму. За результатами проведених досліджень уточнено елементи процесу реалізації інвестиційного проекту та визначено особливості реалізації інвестиційного проекту в межах ІВГС, якими є визначення: функцій кожного учасника ІВГС при реалізації проекту; доцільності залучення додаткових учасників для реалізації інвестиційного проекту; обсягу інвестиційних ресурсів, що є в ІВГС і які необхідно залучити із зовнішніх щодо ІВГС джерел фінансування; доцільності залучення інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел і оптимальної структури джерел фінансування інвестицій. 6. Метод оцінювання економічного ефекту від спільної реалізації інвестиційних проектів учасниками інтегрованої виробничо-господарської структури базується на порівнянні часу, що необхідний підприємствам для пошуку фінансових ресурсів для фінансування інвестиційних проектів за умови незалежного функціонування і при проведенні спільної інвестиційної діяльності в межах ІВГС, та обсягу власних витрат на підприємствах-учасниках ІВГС, які використовують кошти централізованого фонду ІВГС, із значенням цього показника на підприємствах-учасниках, які не використовують коштів фонду. Головними характеристиками економічного ефекту є: скорочення середніх витрат часу на реалізацію інвестиційних проектів учасниками ІВГС; ріст середнього обсягу прибутку підприємств у результаті реалізації інвестиційних проектів за рахунок внутрішніх джерел фінансування об’єднання підприємств. Використання цієї методики на практиці дозволить керівникам підприємств та ІВГС ухвалювати ефективні рішення щодо управління інвестиційними ресурсами в межах інтегрованих виробничо-господарських структур. 7. Уточнені, удосконалені і розроблені у дисертації класифікації, механізми, методичні підходи націлені на удосконалення процесу формування і функціонування ІВГС, пройшли апробації та впроваджені в об’єднаннях підприємств. За їхніми результатами розрахований ефект від проведення спільної інвестиційної діяльності учасниками об’єднання. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції вийти із законодавчою ініціативою щодо прийняття закону про інтегровані виробничо-господарські структури, а також інших нормативних актів, що регулюватимуть різні аспекти формування та діяльності всіх видів ІВГС, враховуючи особливості їх створення і функціонування, що були досліджені в дисертаційній роботі. |