У дисертації проведено теоретичне дослідження та узагальнення організаційно-правових основ здійснення митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності, запропоновано нове вирішення проблеми оптимізації митної діяльності у цій сфері, виходячи з концепції активності правовласника та субсидіарного застосування компетенції митних органів у забезпеченні прав інтелектуальної власності. У висновках викладені загальні підсумки дослідження, сформульовані основні положення, що складають зміст дисертаційної роботи, які коротко можна звести до такого: 1. Проведене автором теоретико-правове дослідження категорії “інтелектуальна власність” дозволяє упорядкувати понятійний апарат митного законодавства, зокрема надати визначення “товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності” та “контрафактних товарів”, визначити особливості товарної форми об’єктів інтелектуальної власності в аспекті здійснення контрольної діяльності митними органами, найважливішими з яких є такі: кожний товар можна розглядати як річ, предмет матеріального світу та як результат творчої діяльності, втілений у цій речі; для здійснення митного контролю недостатньо об’єктивного вираження зовні результату творчої діяльності, а необхідно його втілення у матеріальному носії; результати творчої діяльності містяться у будь-якому товарі, але не всі вони є об’єктами інтелектуальної власності та підлягають митному контролю; в одному товарі можуть міститися декілька об’єктів інтелектуальної власності, кожний з яких може належати різним суб’єктам; перехід права інтелектуальної власності не пов’язується з переходом права власності на річ; в митно-правових відносинах об’єкт інтелектуальної власності не розглядається як окремий товар, що підлягає митному оформленню окремо від його матеріального носія. 2. Основний напрям охорони права інтелектуальної власності – створення належного правового механізму і забезпечення реалізації законних прав та інтересів правовласників в тому числі і митно-правими засобами. Вирішення проблеми належної та ефективної охорони права інтелектуальної власності на митному кордоні залежить від стану законодавства у цій сфері та готовності відповідних державних органів приймати ефективні рішення, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності – їх виконувати, митних органів шляхом здійснення митного контролю – попереджувати порушення, виявляти їх і усувати негативні наслідки, надавати своєчасну ефективну допомогу володільцям таких прав у їх захисті. 3. Система державних і недержавних органів охорони права інтелектуальної власності перебуває у фазі становлення та поступового розвитку. Митні органи як важливий елемент цієї системи виконують завдання сприяння захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України. Створення відповідних підрозділів митної системи як у центральному апараті, так і на місцях, на які покладається виконання специфічної функції, можна віднести до організації з лінійною структурою побудови, яка є логічно стрункішою й формально визначеною, але разом з тим менш гнучкою. 4. Митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності є різновидом державного контролю, тому це поняття відбиває як загальні ознаки контрольної діяльності державних органів, так і специфічні, пов’язані із здійсненням митної справи в сфері охорони прав інтелектуальної власності. Науково-теоретична конструкція поняття “митний контроль” включає два аспекти його визначення: як правової форми митної діяльності по захисту прав інтелектуальної власності та засобу забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності визначається як сукупність перевірочних заходів, здійснюваних митними органами в межах своєї компетенції, з метою виявлення та попередження порушень прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України. 5. Авторська класифікація митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності залежно від характеру діяльності митних органів на безпосередній та формалізований контроль відображує ступінь впливу митних органів на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в цій сфері при переміщенні товарів через митний кордон України та обумовлює різні підходи до організації та здійснення зазначених видів контрольної діяльності. 6. Механізм митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності знаходиться у початковій стадії розробки як на законодавчому рівні, так і на практиці. Це зумовлено рядом факторів політичного, економічного, соціального, правового характеру. Підвищенню ефективності правового регулювання митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності сприяло прийняття нового Митного кодексу України, але відповідні положення потребують доопрацювання як на законодавчому рівні, так і на рівні підзаконних нормативних актів з врахуванням процесів гармонізації митного законодавства та законодавства про охорону інтелектуальної власності відповідно до міжнародних норм, в тому числі норм Угоди ТРІПС. 7. Механізм митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності визначається як система передбачених законодавством видів, форм та результатів митного контролю, що застосовуються митними органами в процесі організації та здійснення контрольної діяльності у сфері правомірного використання об’єктів інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України. 8. Організація та здійснення митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності базуються на загальних засадах механізму митного контролю з використанням форм, методів, організаційної структури, матеріально-технічного забезпечення, правого регулювання цього напрямку діяльності, тобто всіх інструментів митного контролю з урахуванням запровадження спеціальних митних процедур щодо захисту прав інтелектуальної власності, таких, як реєстрація товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України; призупинення митного оформлення товарів, що підозрюються у контрафактності. 9. Діюча система митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності не передбачає тотальної перевірки всіх товарів на дотримання прав інтелектуальної власності та не залежить від виду об’єкта інтелектуальної власності. Обмеження кола товарів, що підлягають вказаному митному контролю, здійснюється за митними режимами, способом переміщення та колом осіб, а в окремих випадках, за видом матеріального носія об’єкту інтелектуальної власності. 10. Необхідною умовою здійснення безпосереднього митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності є попередня реєстрація товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митний службі України. Автор пропонує певні зміни до законодавства з метою спрощення процедури реєстрації та користування відповідним реєстром, а саме: скасування митного збору за проведення реєстрації; визначення підстав відмови у реєстрації та скасування реєстрації; відкритості для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності інформації щодо факту реєстрації та особи правовласника; визначення відомостей, за яку наступає відповідальність посадових осіб митних органів в випадку розголошення комерційної таємниці тощо. 11. Оптимізація діяльності митних органів по захисту прав інтелектуальної власності має забезпечити розумне співвідношення прав власника товару та суб’єкта прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України і не створювати додаткових бар’єрів шляхом запровадження тривалих за часом складних митних процедур. 12. Пропонований дисертантом механізм взаємодії митних органів із власниками прав на інтелектуальну власність дає можливість правовласнику бути безпосереднім учасником проведення митного контролю з метою захисту своїх прав. При цьому митні органи у свою чергу одержують активного помічника, зацікавленого в проведенні швидкої й ефективної перевірки. 13. Митним органам необхідно взаємодіяти з такими контролюючими органами, як Державний департамент інтелектуальної власності України, органи внутрішніх справ та податкової міліції, СБУ з метою підвищення ефективності проведення митного контролю об’єктів інтелектуальної власності на території України. 14. Доцільним видається змінити назву розділу Х Митного кодексу на таку: “Митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України”, замість “Митний контроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності” з урахуванням можливості порушень у вигляді недобросовісної конкуренції (наприклад, імітації об’єкта інтелектуальної власності), а також запровадження на законодавчому рівні таких положень: зацікавленість правовласника як необхідна умова здійснення митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності; обов’язкове внесення грошової застави правовласником під час реєстрації товару, що містить об’єкт інтелектуальної власності; встановлення меж участі правовласника у митно-правових відносинах з метою запобігання зловживання правом (шикани); здійснення митного контролю за ініціативою митних органів без попередньої реєстрації в разі переміщення товарів з порушенням прав на загальновідомий товарний знак та інші пропозиції, викладені у новій редакції розділу Х МК. |