У результаті проведеного дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, вивчення позитивного світового досвіду, теоретичного осмислення ряду наукових праць здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні організаційно-правових засад застосування непрямих методів у визначенні податкових зобов’язань платників податків в Україні. Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення окресленого завдання. До основних із них можна віднести такі: Проведено аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення діяльності органів ДПС України, щодо визначення податкових зобов’язань платників податків внаслідок перевірки їх діяльності за даними податкового та бухгалтерського обліку є неефективним. Такий стан створює умови для несумлінних платників податків і водночас обмежує можливості органів ДПС України щодо ефективного виявлення порушень податкового закону, а також надання таким платникам податків конкурентних переваг порівняно з сумлінними платниками, підриває підґрунтя одного із головних принципів оподаткування – принципу справедливості. На основі історико-правового аналізу, вивчення та аналізу літературних джерел, нормативно-правових актів здобувачем дається авторське визначення понять “непрямий метод визначення сум податкових зобов’язань платника податків”, “податкова перевірка”; “спільний дохід сім’ї” та пропонується внести ці визначення як доповнення до законів України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “ Про податок з доходів фізичних осіб ” та проекту Податкового кодексу України.
Одночасно з метою вдосконалення застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників податків запропановано такі методи: економічного аналізу, грошовогу обігу, власного капіталу, моніторингу витрат і доходів, зіставлення. Обгрунтовано внесення до проекту Податкового кодексу України, окремим розділом правового регулювання застосування непрямих методів з визначення податкових зобов’язань платників податків, в якому необхідно передбачити:
– механізм правового регулювання визначення сум податкових зобов’язань із застосуванням непрямих методів для усіх без винятку платників податків з одночасним проведенням загального декларування громадянами України своїх доходів і майнового стану; – затвердити підстави, порядок визначення суми податкових зобов’язань за непрямими методами; – розширити перелік випадків, за яких застосовуються непрямі методи, із правом їх застосування на підставі даних, отриманих з інших розширених джерел інформації, ніж дані податкового та бухгалтерського обліку платника податків, що перевіряється; – передбачити визнання та стягнення податкового зобов’язання, визначеного за непрямими методами проводити на загальних підставах, тобто без судового узгодження. Рішення про сплату податкових зобов’язань суми нарахованих податкових зобов’язань із використанням непрямого методу можуть бути оскаржені в загальному порядку. 5. Запропоновано прийняти закон про податкову амністію, в якому визначити порядок легалізації доходів юридичних і фізичних осіб, з сумнівним джерелом походження. Цей Закон дозволить податковим органам обґрунтовано застосовувати непрямі методи податкових зобов'язань у майбутньому, а також легалізувати податкові бази, на підставі яких у подальшому буде розраховуватися приріст майбутніх доходів платника і його податкових зобов'язань, що стане могутнім адміністративним важелем. 6. У перспективі потрібно запровадити застосування непрямих методів відстеження відповідності доходів і витрат усіх посадових осіб держави, які наділені владою і можуть нею зловживати у власних корисливих цілях. 7. Констатовано, що до основних організаційно-правових заходів підрозділів органів ДПС України необхідно віднести: – розробку порядку взаємодії підрозділів ДПС під час проведення документальних перевірок, дотримання податкового законодавства платників податків із застосуванням непрямих методів; – створення на рівні ДПА України постійно діючої робочої комісії (групи), із залученням провідних науковців і фахівців податкової служби щодо здійснення організаційних заходів із розробки та впровадження наукових пропозицій, пов’язаних із удосконаленням адміністративних процедур застосування непрямих методів у сфері оподаткування в Україні; – ввести до програм підготовки і перепідготовки кадрів органів ДПС України викладання спеціальних курсів у межах теоретико-прикладних аспектів застосування непрямих методів у сфері оподаткування. 8. Акцентується увага на посиленні контролю за дотриманням податкового законодавства шляхом притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку та надання звітності, які призвели до ненадходження до бюджетів і державних цільових фондів коштів у суттєвих розмірах. З цією метою необхідно внести зміни до ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також дозволити складати протоколи працівникам органів ДПС України за порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат за ст. 164-1 кодексу України про адміністративні правопорушення. У зв’язку з цим змінити пункт 1 частини першої статті 255 абзац “органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 163-1 - 163-4, 164, 164-5, 177-2)” та викласти в такій редакції: “органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 163-1 - 163-4, 164, 164-1, 164-5, 177-2)”. 9. На основі вивчення та узагальнення діяльності податкових органів щодо застосування непрямих методів у визначенні податкових зобов’язань платників податків в окремих зарубіжних країнах пропонується врахувати їх позитивний досвід з метою подальшого вдосканалення правового регулювання застосування непрямих метдів в Україні. Внесення змін у нормативно-правові акти із урахуванням розроблених у дисертації пропозицій дозволить розширити як реальну базу оподаткування, так і значно збільшити дохідну частину бюджету за рахунок прозорості процедури застосування непрямих методів та узгодження донарахованих сум на законодавчому рівні. | 