У висновках дисертації викладено найбільш важливі наукові та практичні здобутки; основні теоретичні положення і практичні рекомендації, що випливають із результатів дослідження; сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правового забезпечення взаємодії міліції і органів фінансового контролю у сфері державного фінансового контролю. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити такі висновки: Уточнено зміст основних понять та категорій фінансового контролю: державний фінансовий контроль – це діяльність органів державної влади щодо забезпечення законності і фінансової дисципліни та інформування громадськості у сфері управління державними фінансовими ресурсами та фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання; контролюючий суб’єкт у сфері фінансів – орган, наділений у сфері фінансового контролю повноваженнями щодо забезпечення режиму законності та фінансової дисципліни; державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ – форма державного фінансового контролю, яка полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю бюджетних установ; зустрічна звірка – перевірка, яка проводиться у суб’єкта господарювання, який мав договірні взаємовідносини з об’єктом контролю, за зверненням контролюючого чи правоохоронного органу, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об’єкта контролю тощо. Класифіковано підходи до визначення основних понять інституту фінансового контролю: поняття фінансового контролю; об’єкт і предмет фінансового контролю; поняття взаємодії; відмежування взаємодії і координації; поняття зустрічної звірки. Складовими елементами теоретичної концепції фінансового контролю є: завдання, функції, принципи, стадії, види та форми фінансового контролю. Розкрито теоретичний зміст взаємодії під час здійснення фінансового контролю. Визначені цілі взаємодії, які умовно розділено на два види: 1) цілі, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням заходів щодо підвищення ефективності фінансового контролю; 2) цілі, які передбачають створення режиму оптимізації діяльності з досягнення цілей першого виду. Доведено, що міліція відіграє важливу роль у досягненні головної мети фінансово-контрольної діяльності держави, оскільки інститут контролю й юридичної відповідальності тісно пов’язані, і тому як орган державної влади є необхідною ланкою системи єдиного державного фінансового контролю. Адже без цієї ланки фінансовий контроль не буде завершеним, як і сам процес управління ресурсами країни. Таким чином, автор відводить значне місце міліції в системі державного фінансового контролю, включаючи цей орган державної влади до системи органів і суб’єктів, яким делеговано право на здійснення фінансового контролю. В результаті дослідження стану нормативно-правового регулювання діяльності Рахункової палати, а також проблем її взаємодії з міліцією визначено, що важливим питанням на шляху розвитку системи державного фінансового контролю та організації взаємодії цих державних органів – є створення обласних представництв Рахункової палати та налагодження співпраці з обласними управління МВС України. З цією метою необхідним є розроблення і прийняття Концепції системи державного фінансового контролю в Україні. В результаті дослідження стану нормативно-правового регулювання та практичної реалізації взаємодії міліції і Державної контрольно-ревізійної служби виділено такі форми державного фінансового контролю, що здійснюється ДКРС: 1) державний фінансовий аудит; 2) перевірка державних закупівель; 3) інспектування. Виділено критерій, за яким класифіковано форми взаємодії на три групи – „суб’єкт ініціативи взаємодії”, і відповідно визначено такі групи форм: 1) за ініціативою міліції; 2) за ініціативою органів ДКРС; 3) за спільною (загальною) ініціативою.
Запропоновано закріпити на законодавчому рівні порядок реалізації матеріалів ревізій, перевірок як для органів ДКРС, так і для міліції; визначити критерії передачі органами ДКРС ревізійних матеріалів до правоохоронних органів, терміни розгляду органами міліції матеріалів ревізій (перевірок) та інформування органів ДКРС про їх результати, запровадити проведення взаємозвірок та встановити відповідальність сторін за недотримання вимог такого порядку; створити міжвідомчу об’єднану інформаційну базу даних про протиправні діяння та правопорушників у сфері економіки. Проведений аналіз діяльності органів фінансового контролю у країнах Європейського Союзу дозволив обґрунтувати висновок, що у складі Рахункової палати доцільно запровадити інститут прокурора, а в МВС України – створити фінансово-контрольну службу з функціями позавідомчого контрольно-наглядового органу. Параметрами, які характеризують систему фінансового контролю є: мобільність; послідовність; динамічність; дієвість; системність; комплексність; цілеспрямованість; баланс відповідальності повноважень; корелятивність. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання правовідносин у сфері державного фінансового контролю, у тому числі взаємодії правоохоронних і контролюючих органів запропоновано:
– внести зміни та доповнення до: Господарського кодексу України (ст. 363), Бюджетного кодексу України (ст.ст. 110, 113); законів України: „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (ст. 2, 12), „Про Рахункову палату” (ст.ст. 1, 6, 7, 9, 10, 12, 18, 20, 28, 30, 33-35), „Про міліцію” (ст. 11), „Про аудиторську діяльність” (ст. 23), „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (ст.ст. 3, 3-3); Указу Президента України від 25.10.2007 № 1020/2007 „Про Перелік посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення в державних органах, установах і організаціях, та граничних військових звань за цими посадами”; постанов Кабінету Міністрів України: від 31.12.2004 № 1777 „Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ” (п. 2), від 20.04.2006 № 550 „Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою” (п.п. 3, 20, 26), від 05.03.2008 № 144 „Про затвердження Переліку посад, що можуть бути заміщені особами начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних спеціальних звань за цими посадами”; міжвідомчого наказу ГоловКРУ, МВС України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53 „Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України” (п.п. 2.1, 2.5, 3.1, 5.3, 5.8), наказу ГоловКРУ від 13.07.2004 № 185 „Про затвердження Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна” (п. 2); проекту Закону України від 08.02.2008 „Про державний фінансовий контроль” (ст.ст. 1, 8); – прийняти розроблені автором проекти: постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення органами міліції перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання”, міжвідомчого наказу „Про затвердження Порядку взаємодії Рахункової палати і МВС України”. Проведеним дослідженням не вичерпуються усі аспекти проблеми забезпечення ефективної взаємодії міліції і органів фінансового контролю. Планується продовження розробки даної теми, результати якої можуть бути використані в науковій та практичній діяльності державних органів, що в межах своїх повноважень здійснюють державний фінансовий контроль. |
