У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, стосовно основних закономірностей організації і функціонування комерційних банків. На основі теоретичного осмислення наукових праць фахівців, аналізу чинного банківського законодавства України і практики його застосування, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій спрямованих на удосконалення правового регулювання діяльності банківських установ. Серед висновків слід відзначити наступні. 1. Банківська справа на теренах України виникла й розвивалася як складова частина російської, що робило її несамостійною й цілковито залежною від економічних процесів у царській Росії. Як у складі Російської імперії, так і за радянських часів Україна не мала самостійної банківської системи. 2. Сучасна банківська система України сформувалася після розпаду СРСР і проголошення в 1991р. державної незалежності країни. На зразок банківських систем розвинених країн світу, банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку (верхній рівень) і комерційних банків різних форм власності (нижній рівень). За нетривалий час свого існування в Україні склалася й діє достатньо ефективна банківська система, яка перебуває у стані подальшого розвитку. 3. Категорію "банківська система", на думку дослідника, слід розглядати у вузькому й широкому розумінні, наводиться їх аргументована інтерпретація. 4. Для здійснення банківської справи на належному рівні ще бракує законодавчої бази, яка відповідала б сьогоднішнім реаліям функціонування банківської системи. У зв’язку з цим пропонується прийняти ще низку законів, зокрема "Про спеціалізовані банки", "Про реєстрацію та реорганізацію кредитних організацій", "Про міжбанківське кредитування", "Про забезпечення конкуренції на ринку фінансових послуг", "Про організацію та порядок роботи банківської системи в особливий період" та ін. 5. Подальший розвиток банківської системи значною мірою залежить від удосконалення банківського законодавства шляхом його кодифікації та прийняття на цій основі Банківського кодексу України. 6. Комерційні банки, незважаючи на їх поширеність у світі, є новим явищем для України. У даний час вони є основною ланкою вітчизняної банківської системи. Ці установи виконують безпосередньо функції кредитно-розрахункового обслуговування юридичних і фізичних осіб на комерційних засадах, істотно впливають на розвиток усіх галузей і сфер економіки, кредитуючи суб’єктів господарювання. Від ефективного їх функціонування вирішальною мірою залежить соціально-економічний розвиток країни загалом. 7. За організаційно-правовою формою комерційні банки в даний час можуть створюватися лише у вигляді відкритого акціонерного товариства, за участю юридичних і фізичних осіб, резидентів та нерезидентів, а також держави в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. 8. Розташування діючих комерційних банків по регіонах вкрай нерівномірне. Так, у м. Києві їх налічується понад 50 відсотків від загальної кількості банків України. Водночас у ряді областей України банків – юридичних осіб немає взагалі. Відсутність комерційних банків як юридичних осіб у більш ніж третини областей свідчить про значні диспропорції в розвитку вітчизняної банківської системи в територіальному аспекті. Ось чому перед НБУ постає завдання усунути цю прогалину. 9. Суттєве значення для діяльності банків мають принципи, на підставі яких ґрунтується їх робота, оскільки останні безпосередньо впливають на виникнення і стале існування конкретних правовідносин, що виникають у банківській сфері. Проте ні в юридичній літературі, ні в чинному законодавстві принципи чітко не визначені. Тому є нагальна потреба закріпити їх у Законі України "Про банки і банківську діяльність" шляхом відповідного доповнення. 10. У розкритті сутності комерційних банків важливе значення мають функції, так як вони визначають основні напрямки, предмет і зміст їхньої діяльності. Але в Законі України "Про банки і банківську діяльність" відсутній їх перелік, тому пропонується дати такий перелік у окремій статті названого Закону. 11. У стабільному функціонуванні банків і банківської системи України важливу роль відіграє банківський нагляд, спрямований на зміцнення надійності банківської діяльності, на попередження їх банкрутств. Банки, що перебувають у стані фінансової скрути за ініціативою НБУ або заявою кредиторів можуть бути ліквідовані. Практики банківського нагляду показує, що здебільшого ліквідація банків відбувається за ініціативою НБУ. 12. У підтримці та зміцненні законності в банківській сфері помітна роль належить правовим заходам впливу. Залежно від конкретного виду скоєного правопорушення до порушників – фізичних осіб застосовуються адміністративні, дисциплінарні, чи кримінальні-правові заходи впливу. Юридична відповідальність може застосовуватися і до банків – як юридичних осіб. |