У роботі узагальнюються результати дослідження та пропонуються рекомендації щодо удосконалення законодавства, яке регламентує проведення державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ в Україні. Аналіз чинного законодавства, практики застосування правових норм, вивчення наукової літератури, порівняльний аналіз спірних точок зору дали дисертантові підстави стверджувати, що страхування є невід’ємною частиною національного законодавства нашої держави. Проте, з урахуванням проведеного в роботі аналізу державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ в Україні, встановлено, що воно здійснюється на принципах компенсаційних виплат. З метою підвищення рівня соціального захисту співробітників органів внутрішніх справ вноситься пропозиція прийняти спеціальний закон стосовно компенсаційних виплат співробітникам органів внутрішніх справ. При цьому доцільно ввести нові тарифні ставки, а також розмежувати обставини настання страхової події на ту, яка сталась в період проходження служби і на ту, яка сталась при обставинах, пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбою зі злочинністю. Дисертантом встановлено за доцільне компенсаційні виплати проводити головним розпорядником бюджетних коштів – МВС України. В структурі органів внутрішніх справ створити підрозділ по виплаті компенсацій співробітникам органів внутрішніх справ. У роботі робиться висновок про необхідність введення державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ на випадок втрати працездатності при обставинах, пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбою зі злочинністю. Внесені пропозиції скорегувати статтю 23 Закону України “Про міліцію” та викласти її в редакції “Компенсаційні виплати у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання або інвалідності та страхування у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбою зі злочинністю співробітників органів внутрішніх справ в Україні”. Дисертантом науково-обгрунтовуються запропоновані: дефініції страхування, страховик, страхувальник, застрахований; положення щодо відмежування понять “суб’єкт страхування”, “об’єкт страхування” та “предмет страхування”, а також понять “компенсаційні виплати” та “страхування”; висновки про те, що страхування працівників органів внутрішніх справ має всі умови для подальшого розвитку в нашій державі. Список опублікованих робіт: Кінащук Л. Поняття страхування з позицій фінансового права // Підприємництво, господарство і право. – 2001. № –9. – С. 63–65. Кінащук Л. Правові особливості функцій та принципів страхування // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 45–50. Кінащук Л. Види страхування та їх місце в управлінні ризиками // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 11. – С. 55–56. Кінащук Л. Історико-правовий аналіз передумов виникнення страхування //Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 12. – С.60–62. Кінащук Л. Особливості реалізації права громадян на страхування // Науково-практична конференція “Соціальне партнерство – механізм реалізації прав людини, розбудови правової держави, громадянського суспільства”. – 2001. – № 27. – С. 299–301. Кінащук Л. Соціальні та правові проблеми правоохоронної діяльності в Україні // Вісник прокуратури. – 2002. – № 1.– С. 105–108. Кінащук Л. Імплементація норм міжнародного страхового права в національне законодавство // Вісник прокуратури. – 2002. – № 3. – С. 38–41. Кінащук Л. Особливості розвитку страхової справи в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 2. – С. 26–30. Кінащук Л. Особливості входження України до міжнародного страхового ринку // Бюлетень КІВС "Проблеми пенітенціарної теорії і практики". – 2002. – № 7. – С. 215–218.
|