Анотація до роботи:

Музичук О.М. Організаційно-правові основи участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями. Досліджуються особливості становлення та розвитку інституту участі громадян в правоохоронній діяльності нашої країни. Проаналізовано зарубіжний досвід правоохоронної діяльності громадян, запропоновано можливості його використання в Україні. Дається характеристика організаційно-правових засад та форм участі громадськості в охороні громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями. Визначено правовий статус громадян, що виконують правоохоронні функції, узагальнено і систематизовано форми та методи їх правоохоронної діяльності. Піддано аналізу поняття, правові засади, принципи та форми взаємодії громадян і міліції в сфері охорони громадського порядку та боротьби з правопорушеннями, намічено напрямки підвищення її ефективності. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства із зазначених питань.

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення розуміння інституту участі громадян в правоохоронній діяльності.

До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, можна віднести:

1. Члени громадських формувань правоохоронної спрямованості в майбутньому повинні стати вагомим резервом у кадровому забезпеченні органів і підрозділів системи МВС України.

2. З метою належного матеріального заохочення членів громадських формувань у статутах цих правоохоронних організацій доцільно передбачити більш вагомі та диференційовані винагороди за виконання правоохоронних завдань. Слід на законодавчому рівні вирішити питання про надання податкових пільг підприємствам, організаціям і установам як комерційного, так і некомерційного характеру, які спонсорують діяльність громадських формувань правоохоронної спрямованості.

3. Актуальним і доцільним є розробка та прийняття на рівні МВС України загальної програми правової та спеціальної підготовки громадян, які виявили бажання брати участь в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями.

4. Серед проблем, що потребують негайного вирішення, є удосконалення правового регулювання основ взаємодії органів внутрішніх справ (міліції) з громадськістю.

5. До чинного Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” доцільно внести ряд змін та доповнень.

По-перше, ст. 1 Закону слід доповнити визначенням громадського формування з охорони правопорядку.

По-друге, у розділі першому Закону “Загальні положення” необхідно визначити види правоохоронної діяльності, які можуть виконувати громадяни, не перебуваючи у членстві громадських формувань.

По-третє, ст. 6 щодо реєстрації громадських формувань слід доповнити таким положенням: “документи, подані для легалізації громадського формування правоохоронної спрямованості, можуть підлягати правовій експертизі, під час якої перевіряються дотримання встановленого порядку його створення, повнота поданих на реєстрацію документів, їх відповідність Конституції і законам України”.

По-четверте, в Законі необхідно передбачити, що порядок внесення змін і доповнень до статуту має бути визначено у самому статуті. Приймати рішення про внесення змін і доповнень до статуту можуть лише загальні збори членів громадської організації. Внесення змін і доповнень підлягає державній реєстрації.

По-п’яте, у ст. 9 Закону перелік завдань громадських формувань правоохоронної спрямованості доцільно доповнити такими: проведення профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення правопорушень, виявлення причин та умов протиправної поведінки певних осіб, охорона власності, забезпечення громадського порядку під час проведення масових заходів, надання правової та соціальної допомоги громадянам, контроль за виконанням правил екологічної безпеки.

По-шосте, з метою підвищення ефективності охорони громадського порядку в Законі необхідно передбачити, що члени громадських формувань правоохоронної спрямованості можуть брати участь у забезпеченні громадського порядку самостійно, тобто не обов’язково із працівниками міліції, як це передбачено у пункті 1 ст.10.

По-сьоме, доцільно доповнити Закон нормою, яка передбачала б можливість членства в громадських організаціях правоохоронної спрямованості громадян інших держав і осіб без громадянства.

По-восьме, доцільно закріпити у Законі положення про те, що члени громадських формувань з охорони громадського порядку та особи, які виконують правоохоронні завдання, але не перебувають у членстві цих громадських об’єднань (довірені особи, добровільні помічники, позаштатні співробітники), у разі одержання під час виконання обов’язків правоохоронного характеру від громадян чи посадових осіб інформації про факт приготування або вчинення правопорушення повинні вжити заходів до його попередження і припинення, рятування людей, затримання правопорушників, охорони місця події, якщо це не загрожуватиме їх життю, і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

По-девяте, у ст. 13 до прав членів громадських формувань правоохоронної спрямованості необхідно віднести: здійснення огляду затриманих та їх речей; право на зберігання, носіння і застосування зброї, зарядженої речовинами сльозоточивої чи дратівної дії. Доцільно вирішити також питання про надання членам громадських формувань права на зберігання, носіння і застосування зброї, зарядженої гумовими кулями або іншими кулями непроникливої дії.

Публікації автора:

1. Музичук О.М. Деякі питання участі громадян та громадських формувань в охороні громадського порядку та боротьбі із правопорушеннями // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – № 16. – С. 20-25.

2. Музичук О.М. Зарубіжний досвід участі громадян та громадських формувань в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями // Право і безпека. – 2002. - № 2. – С. 101-105.

3. Музичук О.М. Шляхи удосконалення правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – № 20. – С. 36-42.

4. Музичук О.М. Шляхи підвищення ефективності правоохоронної діяльності громадськості в Україні на сучасному етапі // Право і безпека. – 2002. - № 4. – С. 120-125.

5. Музичук О.М. Щодо методів правоохоронної діяльності членів громадських формувань з охорони правопорядку // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – № 22. – С. 21-24.

6. Музичук О.М. Правоохоронна діяльність як одне із можливих джерел кадрового забезпечення МВС України // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України”. – Харків: Національний університет внутрішніх справ. – 24 жовтня 2002 р. – С. 95-98.