Практична реалізація функцій державної влади та місцевого самоврядування, повсякденний публічно-владний управлінський вплив здійснюються в демократичній правовій державі через організовану суспільно корисну діяльність – публічну службу. Служба в органах місцевого самоврядування виступає одним із видів публічної служби. Становлення нової української державності потребує якісних змін в організації служби в органах місцевого самоврядування та її адміністративно-правовому забезпеченні. Служба в органах місцевого самоврядування як вид публічної служби має багато спільного з державною службою. Але існують і певні відмінності. Реалізація завдань адміністративної реформи потребує комплексного розвитку адміністративно-правового забезпечення організації цих двох видів публічної служби. Головною метою реформування системи публічної служби є становлення професійної, ефективної, стабільної та авторитетної служби. Реформування організації служби в органах місцевого самоврядування у складі публічної служби має відбуватися з урахуванням історичного досвіду організації служби в нашій державі, відповідного досвіду провідних зарубіжних країн, зокрема в нормативному регулюванні та практиці організаційно-службових відносин. Необхідною умовою ефективності реформування є його ґрунтовне наукове забезпечення. Результатом проведеного дисертаційного дослідження є такі висновки. На підставі аналізу нормативного регулювання та практики організації служби в органах місцевого самоврядування визначено службу в органах місцевого самоврядування як самостійний вид публічної служби, що у сучасний період переживає становлення у зв’язку з формуванням правової системи України та її розвитком як демократичної держави. Вона являє собою професійну, на постійній основі діяльність осіб, які займають посади в органах місцевого самоврядування та їхньому апараті, щодо практичної реалізації повноважень органів місцевого самоврядування та отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Це визначення має знайти своє відображення у чинному законодавстві про службу. Дослідження сутності служби в органах місцевого самоврядування дозволяє запропонувати подальший розвиток системи принципів служби з метою забезпечення її ефективної організації та здійснення: верховенство права та законність; пріоритет прав і свобод людини; самостійність кадрової політики в органах місцевого самоврядування; рівний доступ громадян до служби з урахуванням ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізм та компетентність службовців; підконтрольність та підзвітність службовців та їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків; правова та соціальна захищеність
службовців; позапартійність (політична нейтральність) службовців. Цю систему принципів необхідно враховувати при вдосконаленні чинного законодавства про службу.
Комплексний розгляд організації служби в органах місцевого самоврядування в Україні дозволив визначити її сутність та зміст. Сутністю організації служби є створення на підставі відповідного нормативного регулювання умов для ефективної реалізації на посадах в органах місцевого самоврядування повноважень відповідних органів. До змісту організації служби включаються: встановлення посад та визначення посадових повноважень; визначення способів та порядку заміщення посад, правил проходження служби, підстав та порядку звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування; встановлення правового статусу службовців органів місцевого самоврядування. Ці формально відокремлені елементи в комплексі забезпечують подальше практичне здійснення служби. Аналіз чинного законодавства дозволяє запропонувати класифікацію посад службовців органів місцевого самоврядування у залежності від ступеню та рівня нормативно-правового регулювання: посади, існування та коло повноважень яких передбачені безпосередньо законодавством; посади, існування та механізм встановлення (заснування) яких передбачені законодавством, а коло повноважень законодавчо не визначено; посади, щодо яких законодавством певним чином передбачено механізм їх встановлення (заснування), але не передбачено механізм визначення посадових повноважень. Зазначені відмінності обумовлюють особливості вирішення окремих питань організації служби на відповідних посадах. На підставі дослідження способів заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування запропоновано класифікацію цих способів: вибори; обрання; затвердження; призначення на невизначений термін за конкурсом; призначення на невизначений термін без конкурсу; призначення на визначений термін. Ознаками кожного із способів виступають: коло осіб, з яких обираються кандидатури; суб’єкти, які пропонують кандидатури; засоби попередньої оцінки ділових, професійних та особистих якостей; суб’єкти та засоби вибору кандидата; процедура прийняття та оформлення рішення про заміщення посади. На підставі аналізу чинного законодавства виділено та охарактеризовано елементи проходження служби в органах місцевого самоврядування: вступ на службу; випробування службовців; присвоєння рангів; стажування, перепідготовка та підвищення кваліфікації службовців; створення та функціонування кадрового резерву служби; атестація службовців; припинення служби. Правила проходження служби, які визначаються при організації служби, знаходять своє практичне втілення при її здійсненні.
Дослідження підстав звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування дало змогу запропонувати їх класифікацію: загальні, які стосуються всіх службовців органів місцевого самоврядування (передбачені трудовим законодавством; передбачені адміністративним законодавством); спеціальні, які стосуються виборних посадових осіб місцевого самоврядування (пов’язані з достроковим припиненням повноважень; не пов’язані з достроковим припиненням повноважень). У результаті дослідження зроблено висновок, що закріплення цих підстав у нормах різних галузей права призводить до їх дублювання та ускладнює завдання ефективної організації служби. Доцільно при вдосконаленні законодавства виключити приватно-правове регулювання цих питань.
Дисертаційне дослідження дозволило отримати висновки про недостатнє адміністративно-правове регулювання організації служби в органах місцевого самоврядування в Україні. Порівняльно-правовий аналіз норм, які регулюють організацію служби в органах місцевого самоврядування, з нормами, які регулюють організацію державної служби, дозволив зробити висновок про схожість їх змісту та запропонувати їх об’єднання у єдиний правовий інститут. Це дозволить впорядкувати організацію різних форм публічної служби та усунути прогалини в регулюванні окремих її питань. На підставі аналізу національного законодавства та досвіду зарубіжних країн запропоновані шляхи нормативно-правового забезпечення організації служби, спрямовані на її вдосконалення: поступова кодифікація базових адміністративно-правових норм, які стосуються загальних питань організації державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; перегляд існуючих та прийняття нових підзаконних актів, яких потребують завдання реформування служби, на загальнодержавному рівні; поступова активізація місцевої нормотворчої діяльності в галузі організації служби в органах місцевого самоврядування в межах чинного законодавства. Використання цих шляхів дозволить створити умови для комплексного вдосконалення організації служби. | 