У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових основ діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України. До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, можна віднести: - систему експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ визначено як сукупність установ і підрозділів, що утворюють єдине ціле, взаємодіють один з одним та на основі спеціальних знань, здійснюють дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду; - правовий статус працівника криміналістичного підрозділу визначено як передбачену в нормативно-правових актах систему прав, обов’язків, обмежень, морально-правових вимог і гарантій професійної діяльності окремої категорії працівників системи МВС України, їх соціально-правовий захист і особливості юридичної відповідальності; - нормативно-правовим регулюванням діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ вбачається цілеспрямована діяльність суб’єктів нормотворчого процесу щодо врегулювання та впорядкування засобами юридичної техніки суспільних відносин, які виникають з приводу визначення принципів, завдань й їх оптимальної організаційної структури; - управління криміналістичним підрозділом визначено як заснований на законі і підзаконних актах цілеспрямований, свідомий, у межах своєї компетенції вплив суб’єкта управління на об’єкт управління з метою вирішення завдань, покладених на експертно-криміналістичні підрозділи органів внутрішніх справ; - організацію діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ визначено як сукупність різноманітних за формами дій відповідних суб’єктів, які здійснюються з метою упорядкування, узгодження та налагодження зв’язків між усіма елементами експертної установи; - інформаційно-аналітична робота в криміналістичних підрозділах органів внутрішніх справ розглядається як комплекс організаційних, правових, технічних і технологічних заходів, засобів і методів, котрі забезпечують в процесі управління та функціонування системи інформаційні зв’язки між суб’єктами щодо виконання останніми завдань з техніко-криміналістичного забезпечення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; - реформування та перебудова діяльності правоохоронних органів щодо розкриття та розслідування злочинів потребує реорганізації її структури, зміни наявної орієнтації стосовно ставлення фахівця до своєї службової діяльності. Виконання цього завдання неможливе без якісної підготовки фахівців високого рівня. Особливий характер функцій, що виконують експерти, спеціальна мета досліджень, які проводить експерт, правове регулювання підстав для проведення експертиз та порядку їх проведення відрізняють експертну діяльність від інших видів людської діяльності. Все це повинно визначати специфіку в підборі та підготовці експертних кадрів; - для розробки новітніх технічних засобів криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ, спрямованих на оптимізацію розкриття, розслідування та попередження злочинів, необхідно, на нашу думку, вивчати потреби правоохоронної практики. З огляду на потреби практики як визначальний фактор в організації розслідування злочинів, оптимальним було б практичним працівникам, керівникам відомств, служб формулювати конкретні заявки, запити на розробку певних науково-технічних засобів, методик, процедур, технологій. У цьому разі значно скоротились би матеріальні витрати, втрати часу інтелектуальних ресурсів на вивчення стану справ і фактичних потреб практики; - необхідним є створення в правоохоронних органах аналітичних підрозділів для забезпечення систематичного та постійного вивчення потреб практики з розкриття, розслідування та попередження злочинів. Крім того, вагомим внеском у забезпечення розкриття злочинів за допомогою новітньої криміналістичної техніки вбачається створення міжвідомчого науково-дослідного інституту криміналістики, в якому б акумулювався позитивний досвід використання новітніх методів криміналістичного забезпечення усіх міністерств і відомств, де функціонують експертні установи; - вважаємо за необхідне в ст.13 Закону України „Про судову експертизу” та у відповідній статті проекту закону „Про профілактику злочинів” передбачити, як одне із прав експертів, можливість для них самостійно вносити у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів щодо усунення причин і умов вчинення правопорушень. Відповідні зміни, щодо надання експертам права безпосереднього внесення подання про усунення причин і умов вчинення правопорушень необхідно внести і до відомчих нормативних актів МВС, які регулюють діяльність криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України; - з метою вдосконалення правового регулювання діяльності криміналістичних підрозділів, підвищення ролі експертно-криміналістичної служби органів внутрішніх справ у боротьбі із злочинністю запропоновано: по-перше, прийняття Закону України „Про дактилоскопію”, враховуючи при цьому позитивний досвід зарубіжних країн; по-друге, доповнити існуючий перелік надання експертно-криміналістичним підрозділам органів внутрішніх справ дозволу на проведення платних експертиз фізичним і юридичним особам за матеріалами, що не пов’язані з кримінальним судочинством, з урахуванням єдиної системи розцінок для усіх криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ або на договірних засадах; по-третє, назріло питання про більш повну нормативно-правову регламентацію діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ, більш чітке визначення статусу експерта і вимоги до його кваліфікації; по-четверте, необхідно визначати перелік процесуальних прав і обов’язків керівників експертних підрозділів, пов’язаних з дорученням і проведенням експертиз; по-п’яте, потребує доопрацювання система критеріїв, відповідно до яких встановлюється навантаження на працівників криміналістичних підрозділів; по-шосте, необхідною є розробка та прийняття Типових положень про відділи, відділення, групи з експертно-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ, які перебувають в оперативному підпорядкуванні керівництва відповідних міськрайлінорганів внутрішніх справ і підрозділів спеціальної міліції, де були б визначені функціональні обов’язки їх працівників – від керівника до техніка-криміналіста; по-сьоме, доцільним буде прийняття Концепції розвитку нормативно-правового регулювання діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ, продовженням якої б стало прийняття єдиного нормативно-правового акта з питань діяльності криміналістичних підрозділів системи МВС, де було б визначено основні правові, економічні, соціальні, організаційні й інші засади регулювання, розвитку і забезпечення діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України. |
