У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правового регулювання міграційних процесів в Україні. Основні з них такі: Автором запропоновано власне визначення організаційно-правового регулювання міграційних процесів. Організаційно-правове регулювання міграцій (міграційних процесів) – у загальному плані може бути охарактеризоване як процес впливу за допомогою адміністративно-правових норм та інших організаційно-управлінських засобів на поведінку учасників міграційних процесів з метою упорядкування, охорони та розвитку правовідносин у сфері міграцій. Розроблено модель удосконалення взаємодії державних органів з громадськими організаціями в реалізації прав людини і громадянина на міграцію. Запропонована модель є похідною від класичної в теорії менеджменту лінійно-функціональної структури та, на погляд дисертанта, більш ефективною для відносин, що досліджуються. Запропоновано ланцюг перетворень, покликаний підвищити ефективність державної міграційної політики, обґрунтовані складові елементи ланцюга (інформація – знання – наука – результат). Філософський елемент методології права допоміг зрозуміти першооснови міграційного процесу; визначитись з авторським розумінням ідентичності класифікацій міграційних процесів і міграції. Подано власну класифікацію міграції і розкрито сутність кожного виду:
за сформованістю мотивації: добровільна та вимушена міграція; за часовим критерієм перебування мігрантів у країнах приймання: постійна і тимчасова міграція; за напрямком міграції відносно країни постійного проживання: зовнішня та внутрішня міграції; за наявністю правової підстави перебування осіб у країнах приймання: законна та незаконна міграції. трудова міграція: сезонна, маятникова, епізодична міграції та еміграція висококваліфікованої робочої сили. Удосконалено визначення управління міграційними процесами. Під управлінням міграційними процесами автор розуміє різновид державного управління, що повинно забезпечувати взаємодію міграційних служб як єдиного цілого, з метою виконання поставлених перед ними завдань у сфері міграції. Запропоновано класифікацію, в основу якої покладений принцип пріоритетів, повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління міграційними процесами: на фундаментальні повноваження, що знайшли своє закріплення у Конституції України, та похідні повноваження, що детально розкривають зміст фундаментальних, у нормативних актах.
У дисертаційному дослідженні подано пропозиції стратегічного та тактичного значення для вирішення проблем трудової еміграції. До стратегічних завдань Кабінету Міністрів України віднесено: 1) підвищення рівня економічного розвитку України; 2) приведення розміру заробітної плати до рівня європейських стандартів; 3) подолання явищ бідності та безробіття. До тактичних завдань - створення договірно-правової бази, яка визначатиме правовий статус громадян України у відповідних державах. Удосконалено визначення понять:
прокурорський нагляд за законністю в управлінні міграційними процесами (у вузькому розумінні) - це юридичний аналіз стану справ щодо додержання законності в правовому регулюванні міграційних процесів, який здійснюється прокуратурою із застосуванням відповідних, наданих їй законом форм (протесту, припису, подання, постанови), але без безпосереднього втручання в діяльність міграційних органів; судовий контроль за законністю в управлінні міграційними процесами - це заснована на законі діяльність судів щодо перевірки правомірності актів та дій органів виконавчої влади (міграційної служби), їх посадових осіб, щодо відновлення порушених прав фізичних осіб, щодо застосування до порушників санкцій, визначених правовою нормою. Обґрунтовано положення стосовно введення додаткових форм міжнародного захисту фізичних осіб, а саме: виду на проживання (на один рік з правом продовження); отримання документу, який дає можливість вільно пересуватися територією країни; право на возз'єднання сім’ї; право на працевлаштування та освіту; доступ до соціального захисту та медичного обслуговування. Надано пропозиції стосовно обмеження негативного впливу запровадження віз для українських громадян, які в’їжджають до країн ЄС, шляхом: надання дешевих або безкоштовних віз; відкриття багаторазових довгострокових віз; удосконалення пунктів пропуску на кордонах для запобігання довгих черг; використання сучасної електронної техніки для прискорення митних процедур. Міграційні процеси існують у глобальному масштабі, тому у дисертації запропоновано прийняти на міжнародному рівні спеціалізовані міграційні норми з загальних питань (міжнародні норми-дефініції, норми-принципи, норми-начала) у вигляді загальногуманітарних міграційних норм взаємовідносин у сфері міграції з наступним визнанням даного міжнародного акту всіма країнами світу. Автор аргументує цю пропозицію наступними положеннями: по-перше, необхідністю уникнути зайвих розбіжностей у міжнародній міграційній термінології. По-друге, необхідністю створити благодатне правове поле для здійснення міжнародної координуючої функції у сфері міграції. Міграційні процеси досить складне соціальне, правове явище, що потребує належного законодавчого регулювання як на міжнародному, так і на національному рівні. На підставі проведеного у дисертації аналізу норм чинного законодавства у сфері міграції дисертантом визначено наявність законодавчих прогалин. Частковому вирішенню даної проблеми сприяють положення дисертаційного дослідження.
а) до ст.14 Інформація персонального характеру, що заноситься до Реєстру проекту Закону України «Про реєстрацію фізичних осіб в України»: Доцільно групу крові та резус-фактор обов’язково вказувати у даних Реєстру текстової інформації, оскільки певна група крові людини є її індивідуальною біологічною особливістю, що не змінюється протягом життя. Внесення до Реєстру цих даних має важливе значення, по-перше, в медичній діяльності; по-друге, у правоохоронній сфері. До графічної інформації слід обов’язково додати дактилоскопічну карту особи на основі десятипальцевої системи, котра буде відбиратися у осіб з моменту досягнення ними 16 – річного віку та отримання паспорта громадянина України. Вище запропоноване буде слугувати одним із засобів виконання завдань Реєстру. б) до проекту Закону України «Про основні засади державної міграційної політики України: необхідно закріпити в ст.3 принципи діяльності державної міграційної служби: діяльність державної міграційної служби будується на принципах: законності, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з громадськими організаціями, трудовими колективами й населенням, недопущенням проявів дискримінації та ксенофобії. Діяльність державної міграційної служби повинна бути гласною. Вона інформує органи влади і управління, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан міграційної політики та заходи щодо її вдосконалення. Окремою ст.15 Закону необхідно закріпити, що нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у діяльності державної міграційної служби здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори. |
