Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія, методика і організація культурно-просвітньої діяльності


Боднар Оксана Степанівна. Організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл : Дис... канд. наук: 13.00.06 - 2008.



Анотація до роботи:

Боднар О.С. Організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06 – теорія та методика управління освітою. – Університет менеджменту освіти АПН України, Київ, 2008.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретико-методичні та організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл. Окреслено основні тенденції розвитку освітньої експертизи. Проаналізовано структурні елементи експертного оцінювання з позицій системного та діяльнісного підходів. Розглянуто сучасні технології оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл. Виділено основні підходи до тлумачення та оцінювання ефективності і результативності діяльності шкіл.

Розроблено модель технології експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл, концепцію її структури аргументовано сукупністю положень та системою принципів. Кожен блок моделі технології представлено низкою модулів, у яких визначено зміст управлінських алгоритмів оцінювання. Експериментально підтверджено дієвість та ефективність запропонованої моделі технології експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл у системі управління освітою.

Проведений аналіз та узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Модернізація системи управління освітою зумовила формування нової культури оцінювання в освітньому просторі України. На основі дослідження процесу становлення та розвитку освітньої експертизи в історичному, понятійному та морфологічному ракурсах доведено, що експертне оцінювання є динамічним процесом, який інтенсивно розвивається і модифікується. Виділення напрямів розвитку оцінювання; виявлення характеру його практичного застосування; виокремлення його відмінностей від інспектування, моніторингу, наукового дослідження; проведення класифікації різновидів освітньої експертизи (за моделями, предметом та технологіями дослідження, способом використання нормативних еталонів, особою експерта, експертними висновками, хронометрією часу, процедурою) підтверджують діалектичний процес розвитку експертного оцінювання. Характерною особливістю цього процесу є інтеграція освітньої експертизи з різними технологіями оцінювання, розвиток методів комплексної оцінки освітніх процесів та зростання вагомості самооцінок шкіл.

Розглядаючи експертне оцінювання як систему, досліджено такі його структурні елементи: об’єкт, предмет, суб’єкт, цілепокладання, інструмент та наявність певного характеру, що дало можливість глибше пізнати їх сутність, виділити специфічні риси, встановити взаємозв’язки між зазначеними компонентами та їх вплив на розробку технологій оцінювання навчально-виховної діяльності шкіл. Зроблено огляд сучасних технологій експертного оцінювання з метою узагальнення управлінського досвіду та вироблення концепції побудови відповідної моделі.

Розглянуто різні системи показників, що використовуються у практиці експертного оцінювання діяльності шкіл в Україні. Показано, як адаптуються “Орієнтовні критерії оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл” через удосконалення інструментарію оцінювання та апробацію.

2. Аналіз сучасного категоріально-понятійного апарату з питань експертного оцінювання дозволив уточнити та обґрунтувати базові поняття дослідження: експертне оцінювання в контексті управління розглядається як процес отримання експертних оцінок, висновків і рекомендацій щодо стану і перспектив розвитку навчальних закладів на основі їх самооцінок з використанням розробленої технології оцінювання, державних стандартів і забезпечення участі компетентних експертів; “освітні експерти – спеціалісти в галузі освіти, які мають відповідні фахові компетенції, аналітичні здібності та практичний досвід, достатні для експертного оцінювання педагогічних об’єктів, явищ та процесів і формування експертних висновків з метою прийняття управлінських рішень”; “навчально-виховна діяльність школи – як система дій суб’єктів освітнього середовища, спрямована на реалізацію державних стандартів освіти з урахуванням соціального замовлення споживачів освітніх послуг, регіональних умов та статусу ЗОШ”; “результативність - як основний параметр діяльності школи, що включає базові досягнення закладу з точки зору його функціонування”; “ефективність - як властивість школи з точки зору розвитку системи щодо оптимального використання ресурсів та підтримки здоров’я, комфортності всіх суб’єктів освітнього середовища”.

Проведено порівняння навчально-виховного процесу та навчально-виховної діяльності. Враховуючи принципи функціональності та розвитковості, розроблено набір показників результативності та ефективності навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл. Доведено, що принцип функціональності забезпечується базовим параметром результативність, похідними параметрами якого є стійкість, надійність, мутабельність. Принцип розвитковості пов’язаний з базовим параметром ефективність, який включає похідні параметри: оптимальність, екологічність та ергономічність. Уведено базовий комплексний показник “Підтримка життєдіяльності регіону” і сформовано підстави для його оцінки.

3. На основі уніфікованої класифікації різновидів освітньої експертизи, дослідження їх структурних елементів, аналізу практики виокремлено та обґрунтовано такі організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання: розробка концептуальних положень та моделі технології експертного оцінювання, опис навчально-виховної діяльності за допомогою набору параметрів і показників, розробка критеріїв оцінювання параметрів та показників, обчислення індексів результативності та ефективності, кластеризація і рейтингування шкіл, використання експертних висновків для прийняття управлінських рішень. Ці засади об’єднуються у систему, їм властиві такі характеристики як гнучкість, керованість, адаптивність, модельованість.

Розробка авторської концепції запропонованої технології допомогла актуалізувати окремі аспекти, структурувати процес експертного оцінювання та відобразити його у відповідній моделі.

У роботі запропоновано модель експертного оцінювання, яка включає такі часткові технології: розробки концепції експертного оцінювання і побудови моделі технології; формування системи принципів; визначення параметрів, показників і критеріїв; відбір та підготовки експертів; організації процедур, конструювання алгоритмів; формування кластерних груп об’єктів; отримання індивідуальних, групових експертних оцінок та самооцінок; прийняття експертних висновків і рекомендацій тощо. Кожна з цих часткових технологій, описана у відповідних модулях, може використовуватись самостійно. Однак, лише у тісному системному взаємозв’язку вони утворюють технологію експертного оцінювання. Доведено, що ця модель технології є алгоритмічною, тому що блоки і модулі розміщені у певній послідовності. Дієвість моделі технології забезпечується такими пріоритетами: врахуванням багатопараметричності навчально-виховної діяльності, підвищенням якості самооцінок школи, використанням кластеризації шкіл, участю в експертизі компетентних експертів.

Результати експерименту засвідчують, що впровадження моделі технології експертного оцінювання в управлінську практику стимулювало ріст результативності та ефективності діяльності шкіл у трьох кластерах. Аналіз значень отриманих індексів основних і похідних параметрів посилив об’єктивність рейтингування шкіл та прийняття управлінських рішень.

4. Для експертного оцінювання розроблено критерії, які мають структуру, відповідно до основних та похідних параметрів навчально-виховної діяльності школи. В структурі кожного похідного параметра виділено три важливі управлінські компоненти: цілепокладання, забезпечення та управління параметром. Встановлено, що впровадження критеріїв сприяє підвищенню рівня навчально-виховної діяльності шкіл. На основі кластеризації навчальних закладів доведено, що для підвищення результативності та ефективності навчально-виховної діяльності шкіл у досліджуваному регіоні необхідно коректувати значення похідних параметрів мутабельність та ергономічність.

5. Завдання, поставлені у дисертації, досягнуті, експериментальна перевірка технології експертного оцінювання підтвердила її дієвість та надійність завдяки виділенню організаційно-педагогічних засад експертного оцінювання, виробленню концептуальних положень, розробці моделі технології експертного оцінювання та отримання позитивних результатів констатувального та формувального експериментів.

Підготовлені методичні рекомендації впроваджені в практику експертного оцінювання діяльності шкіл. Застосування запропонованої технології сприяло формуванню позитивних змін в експертній діяльності органів управління освітою регіону, серед яких: посилення консультативно-регулятивної функції управління, можливість періодичного рейтингування шкіл у сформованих кластерах, розвиток здорової конкуренції між закладами освіти, зміцнення управління на основі співпраці з органами місцевого самоуправління і демократизації освітніх процесів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем експертного оцінювання. Подальшого дослідження потребують такі аспекти: розробка та декомпозиція системи показників різних напрямів діяльності шкіл, застосування математичного апарату для отримання кількісних оцінок та мінімізації похибок, аналіз наслідків експертних рішень тощо. Таким чином, можна зробити висновок, що від якості дослідження експертного оцінювання залежатиме ефективність освітніх реформ.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Боднар О.С. Аналіз та теоретичні засади експертного оцінювання якості освіти //Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький педагогічний університет ім. Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 70-74.

2. Боднар О.С. Моніторинг та експертиза навчальної результативності //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2006. – № 6. – С. 19-22.

3. Боднар О.С. Проблеми відбору експертів та комплексної оцінки їх компетенцій //Освіта і управління. – 2005.– Т. VIII. – № 1. – С. 114-118.

4. Боднар О.С. Формування експертної групи та підготовка експерта в освіті //Освіта на Луганщині. – 2005. – № 2 (23). – С. 42-47.

5 Боднар О. Модель експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітнього навчального закладу //Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2006. – № 4. – С. 3-8.

6. Чміль А.І., Боднар О.С. Структурні елементи критеріального оцінювання діяльності закладів освіти //Постметодика. – 2006. – № 5 (69). – C. 37-41.

Навчально-методичні посібники

7. На допомогу менеджеру освіти. Частина V. Методичне та нормативно-правове забезпечення атестації закладів освіти /Укл. А.Й. Романюк, О.С. Боднар. – Тернопіль: СМТ “Астон”, 2003. – 159 с.

8. Самоаналіз та самооцінка діяльності закладу освіти: Методичні матеріали на допомогу директорам закладів освіти. – 2-ге видання, перероб. та доп. /Буган Ю.В., Боднар О.С. – Тернопіль: Астон, 2004. – 148 с.

9. На допомогу менеджеру освіти. Частина VI. Теорія і практика атестаційної експертизи в закладах освіти. – 2-ге вид., перероб. та доп. /О. Боднар. – Тернопіль: Астон, 2005. – 313 с.

10. Книга експертного контролю навчально-виховної діяльності навчального закладу. /О.С. Боднар. – Тернопіль: Астон, 2007. – 192 с.

11. Боднар О.С. Критерії оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл. – Тернопіль: Тайп, 2007. – 150 с.

Статті у періодичних педагогічних виданнях

12. Боднар О. Самоаналіз та самооцінка освітньої діяльності навчального закладу. Вісті з експериментального педагогічного майданчика //Сільська школа України. – 2004. – № 35 (107). – С. 3-7.

13. Боднар О. Моніторинг та експертна оцінка залишкових знань учнів //Завуч. – 2005. – № 20-21 (241-242) – С. 51-55.

14. Боднар О. Самоекспертиза діяльності навчального закладу як передумова забезпечення якості освіти //Вісник післядипломної освіти: Збірник наукових праць. Випуск 2. /Ред. кол.: В.В.Олійник (гол. ред.) та ін. – К.: Міленіум, 2005. – С. 199-208.

15. Боднар О. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу //Моніторинг у ЗНЗ /Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – С. 122-127. – (Б-ка “Шк. світу”).

16. Боднар О. Моніторинг та самоекспертиза освітнього середовища навчального закладу //Директор школи. Україна. – 2005. – № 6-7. – С. 4-15.

17. Боднар О. Практика атестаційної експертизи //Підручник для директора. – 2006. – Лютий. – С. 51-55.

18. Боднар О. Теоретичні засади вимірювання і проблеми шкальних оцінок //Система оцінювання і самооцінювання досягнень учнів. – К.: Вид. дім “Шкіл. cвіт”: Вид. Л. Галіцина, 2006. –С. 19-32. – (Б-ка “Шк. світу”).

19. Боднар О. Експертне оцінювання уроку /Контрольно-аналітична діяльність у школі /Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – С. 33-43. – (Б-ка “Шк. світу”).

20. Боднар О. Використання кластеризації в експертному оцінюванні діяльності загальноосвітніх шкіл // Культура народов Причерноморья. – 2007. – №15. – С. 11-15.

21. Боднар О., Маркусь В. Експертна оцінка виховання //Школа. – 2006. – № 4. – С. 65-77.

22. Боднар О., Сакевич Г. Експертна оцінка професіоналізму учителя //Школа. – 2007. – № 2. – С.8-21.

23. Боднар О.С Процедури та алгоритми експертного оцінювання. – Режим доступу до ж.: www.narodnaosvita.kiev.ua.