1. Дослідження організаційно-педагогічних тенденцій вітчизняної підготовки бакалаврів у коледжах показало, що проблема організації професійного навчання бакалаврів з інформаційної діяльності має комплексний характер і стосується багатьох сторін соціально-педагогічного та економічного життя суспільства. Виявлено, по-перше, наявність суперечності між потребою суспільства у фахівцях з інформаційної діяльності і спрямованістю професійної освіти вищої України на підготовку інженерно-технічних кадрів за старою концепцією освіти; по-друге, наявність суперечностей між організаційно-педагогічними умовами підготовки фахівців у галузі інформаційної діяльності, що готуються за традиційною системою підготовки, та вимогами сучасних засобів масових комунікацій до фахівця в умовах ринкової економіки. 2. Встановлено, що підготовка бакалаврів у коледжах є провідною організаційною формою підготовки фахівців даного рівня кваліфікації в зарубіжних навчальних закладах країн з розвинутою ринковою економікою. В Україні в організації підготовки бакалаврів сучасний досвід не враховується. Так, у Сполучених Штатах Америки випускники університетів – магістри – спрямовані на викладацьку та наукову діяльність, в той час як випускники коледжів головним чином спрямовані на практичну діяльність на виробництвах та у сфері послуг. У навчальних закладах України такої диференціації немає, і більшість вищих навчальних закладів ІІІ рівня акредитації спрямовує своїх випускників до продовження навчання в університеті, а не для подальшої роботи за фахом. 3. Аналіз сучасного стану підготовки бакалаврів показав, що вона здійснюється без урахування наявності майбутніх місць працевлаштування. Зроблено спробу позбутися такої диспропорції. Визначено особливості навчально-виховного процесу бакалаврів з інформаційної діяльності з урахуванням сучасних вимог до особистості працівника інформаційної галузі. Морально-етичні цінності, активна життєва та суспільна позиція, вміння ставити питання та знаходити на них відповідь, вміння підтримувати дискусію, високі комунікативні можливості – ось далеко не повний перелік рис, необхідних такому фахівцеві. І, крім того, сучасні засоби комунікацій вимагають володіння великою кількістю практичних професійних компетенцій, обов’язкових для успішної роботи. Тобто особливість організації професійного навчання бакалаврів з інформаційної діяльності полягає у врахуванні таких особливостей у змісті, формах та методах навчання. 4. Враховуючи виявлені особливості підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності, розроблені теоретичні, методичні та організаційні умови навчально-виховного процесу у коледжах при професійній підготовці фахівців для сфери інформації. З цією метою: - розроблено і теоретично обґрунтовано поняття дидактичного інформаційного простору, який забезпечує організаційно-педагогічні умови для прискореного формування провідних професійних умінь та навичок, необхідних молодим фахівцям для успішної роботи в галузі інформаційної діяльності. - вперше в педагогічній практиці професійного навчання було впроваджено цільовий навчальний дидактичний інформаційний простір, що дало можливість поряд з традиційними організаційними формами аудиторної роботи, підвищити вагу і обсяг самостійних робіт, виконуваних студентами, урізноманітнити форми їх проведення з урахуванням специфіки інформаційної діяльності. В результаті, студенти Коледжу дістали можливість ще до виходу на практику в діючий засіб масової інформації, в умовах навчального закладу під наглядом досвідчених педагогів, відпрацьовувати навички забезпечення регулярного виходу друкованих та Інтернет-видань. У кінці навчання студенти, які були підготовлені в умовах ДІПу, мають навички та вміння, які демонструють у своїх творчих паспортах (портфоліо) під час державних іспитів. Це значно підвищує можливості їхнього працевлаштування у перші три місяця після закінчення вищого навчального закладу, оскільки роботодавець має змогу ознайомитися з творчим доробком молодого фахівця. - при організації самостійної позааудиторної роботи студентів були враховані принципи неперервності, системності, професійної спрямованості, студентської самоорганізації, урахування та розвитку особистісних якостей, дотримання яких дало можливість науково обґрунтувати місце та значення позааудиторних занять у закладах освіти при підготовці фахівців для сфери інформаційної діяльності та розробити низку педагогічних технологій з впровадженням та використанням позааудиторних робіт для підготовки таких фахівців. - на основі реалізації, розробленої у ході дослідження класифікації, впроваджено методику організації та проведення системи різнотипних “круглих столів”, майстер-класів, зустрічей з цікавими людьми та ровесниками, які стали складовою навчально-виховного процесу при підготовці фахівців у сфері інформаційної діяльності. Крім того, до навчально-виховного процесу було залучено перше самостійне видання студентами газети для потреб населення. Під час виконання цієї роботи від курсу до курсу змінюються завдання та головні напрями роботи студента (від працівника, що має завдання розносити газети до читачів, до відповідального за випуск). Від виконуваної посади залежать обсяг роботи та оцінка за оволодіння спеціальністю згідно з професійним спрямуванням. Накопичення практичного досвіду ще під час навчання у вищому навчальному закладі створило умови для вступу студентів Коледжу до Національної спілки журналістів України та організації на базі навчального закладу первинного осередку професійної творчої спілки. Це дає можливість видавати із дипломом бакалавра випускникам разом членські квитки Спілки як підтвердження їх професійних здібностей. - розробляючи підхід та методику управління і оцінювання якості навчально-виховного процесу підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності було проведено дидактичний аналіз стандарту якості ІSO 9001 та розроблені педагогічні умови для його впровадження в навчальний процес. Це надало змогу розробити концепцію якості освіти Коледжу преси та телебачення, Концепцію побудови системи якості навчально-виховного процесу, а також сформулювати принципи менеджменту якості як однієї із важливих проблем – якості освіти. Таким чином, проведено роботу та сформовано передумови до сертифікації за стандартом якості ISO 9001. Вперше цей підхід було впроваджено до підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності, що цілком відповідає стратегічним завданням Міністерства освіти та науки України й Академії педагогічних наук України щодо інтеграції вищої освіти України до Європейського освітнього простору та приєднання нашої країни до Болонського процесу. 5. Результати експериментальної роботи засвідчили, що впровадження розроблених дисертантом нових педагогічних технологій, змісту, форм і методів навчання, що враховують особливості професійної діяльності в інформаційній галузі, дає змогу значно підвищити рівень професійної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності, скоротити термін досягнення випускниками Коледжу професійної майстерності. Реальність здобутих результатів та висновків було перевірено з використанням методів математичної статистики. А зібрані у ході дослідження і проведення експериментальної роботи порівняльні дані працевлаштування після завершення навчання свідчать про високу конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Впровадження розроблених критеріїв кількісної оцінки рівня підготовки фахівців з інформаційної діяльності у вищих навчальних закладах України дасть можливість створити передумови для підготовки українських фахівців з цієї галузі з урахуванням вимог не тільки українських, а й міжнародних роботодавців. 6. Проведені дослідження та науково-практичні розробки дали змогу встановити, що для подальшого розвитку системи неперервної підготовки фахівців у сфері інформаційної діяльності необхідно провести додаткові дослідження за такими напрямами, як: – розробка організаційно-педагогічних умов для створення окремого напряму підготовки фахівців “Інформаційна діяльність” з можливістю урахування специфіки цієї діяльності у різних галузях промисловості та побутових послуг з урахуванням важливості підготовки саме таких фахівців, які забезпечать формування інформаційного суспільства, і сприятимуть виведенню України на рівень сучасних розвинутих держав; - розробка дидактичних вимог до змісту, форм та методів навчання за всіма рівнями кваліфікації фахівців з інформаційної діяльності (молодший спеціаліст – бакалавр – спеціаліст – магістр), які могли б забезпечити створення необхідних організаційно-педагогічних умов для їх підготовки в Україні; – вивчення особливостей впровадження системи стандартизації якості освіти на відміну від системи якості виробництва та розробки організаційно-педагогічних умов її впровадження в навчальних закладах за всіма рівнями акредитації; - розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо управління недержавними вищими навчальними закладами з обмеженою кількістю студентів та адміністративно-керівного складу та особливостями формування професорського-педагогічного складу з урахуванням новітніх підходів до управління системою освіти, особливостей ринкової економіки. Навчальні заклади недержавної форми власності можуть стати важливим потенціалом у розвитку державної політики у галузі освіти і науки. Розробка конкретних шляхів вирішення означених проблем може і повинна стати метою подальших наукових пошуків. Основний зміст дисертації відображено у публікаціях, серед яких Навчально-методичні посібники: 1. Головченко Г.О. Дидактичний інформаційний простір. – Миколаїв: Тетра, 2004. – 36 с. 2. Головченко Г.А. Как делать школьные газеты. – Николаев: Тетра, 2004. – 48 с. 3. Головченко Г.А. Колледж прессы и телевидения – твой успех в будущем. – Николаев: Тетра, 2003. – 28 с. 4. Головченко Г.О. Основи інформаційної діяльності. – Миколаїв: Тетра, 2004. – 64 с. 5. Головченко Г.О. Академія юного журналіста: Методичний посібник / За ред. С.І. Вагнер. – Запоріжжя: Вид-во ОАО „Мотор Січ”, 2001. – 194 с. Наукові статті: 6. Головченко Г.О. “Круглі столи” як ефективна організаційна форма навчання та виховання молоді в сучасних умовах. Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді // Збірник наукових праць. – Київ: Пед. думка, 2000. – Кн. ІІ. – С. 335 - 341. 7. Головченко Г.О. Проведення “круглих столів” як ефективна організаційна форма навчання та виховання молоді в сучасних умовах // Вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки: Збірник наукових праць. Випуск VІ. – Миколаїв: МДПУ, 2001. – Випуск VI. – С. 168 - 174. 8. Головченко Г.О. Аналіз зарубіжного досвіду підготовки бакалаврів // Неперервна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. – 2003. – Випуск 3; 4. – С. 274 - 280. 9. Головченко Г.О. Вдосконалення професійної підготовки фахівців засобів масової інформації // Педагогічний процес: теорія і практика. – К.: Вид-во “Ємко”, 2003. – С. 67-75. 10. Головченко Г.О. Вдосконалення неперервної системи освіти України шляхом аналізу бакалаврської підготовки у зарубіжних коледжах (Харків). 11. Головченко Г.О. Аналіз зарубіжного досвіду підготовки бакалаврів у коледжах // Педагогічний процес: теорія і практика. – К.: Вид-во “Ємко”, 2004. – С. 97 - 104. 12. Головченко Г.О. Дидактичний інформаційний простір як педагогічна технологія підготовки // Новітні технології навчання. Науковий збірник Міністерства освіти і науки, Науково-методичний центр вищої освіти, Південно-слов’янського інституту. – Миколаїв: Вид-во ПСІ, 2005. – С. 86 -95. Матеріали конференцій: 13. Головченко Г.О. Дидактичний інформаційний простір як система ранньої профорієнтації учнів // Технологія освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: Збірник статей до традиційної ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. – С. 321 - 327. 14. Головченко Г.О. Використання сучасних інформаційних технологій у розвитку освіти у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації // Вища освіта Миколаївщини: стан та перспективи розвитку. Матеріали І обласної науково-практичної конференції працівників вищої школи Миколаївщини. – Миколаїв: Атол, 2002. – С. 53 - 57. 15. Головченко Г.А. От профессионально-технического к профессионально-информационному образованию // Первые международные научные чтения, посвященные памяти академика Сергея Яковлевича Батышева. Николаев, 25-27 сентября 2003 года // Сборник научных трудов. – Николаев. Изд-во „Илион”, 2003 – С. 347-354. | 