У дисертації здійснено теоретичне дослідження та узагальнення досвіду регіональних ВНЗ недержавної форми власності та підрозділів Міжрегіональної Академії управління персоналом і запропоновано нове вирішення наукового завдання управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності, що виявляється в обґрунтуванні і розробці організаційно-педагогічних основ управління закладом. На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки. 1. Здійснене нами дослідження дає підстави стверджувати, що проблема, пов’язана з організацією управління ВНЗ недержавної форми власності у сучасних соціально-економічних умовах розвитку України, є актуальною. Вона є складовою шляхів реалізації нової парадигми управління ВНЗ. На основі аналізу проблеми дослідження в теорії та практиці вищої професійної школи з’ясовано, що вищі навчальні заклади недержавної форми власності утворюють недержавний сектор, який має стати невід’ємною частиною єдиної системи освіти України. Значення недержавного сектору вищої освіти полягає в тому, що за рахунок наближення центрів ВНЗ до регіональних потреб, розширення сфери напрямів професійної освіти та доступності цін він сприяє доступності освіти, розширюючи конституційні права людини на освіту, розвиток і професійне самовизначення, вибір роду діяльності; забезпечує демократизацію освіти; зменшує витрати держави на вищу освіту; зменшує безробіття молоді та науково-педагогічних працівників, сприяє здоровій конкуренції, що стимулює вдосконалення. 2. Визначено особливості ВНЗ недержавної форми власності як компонента системи вищої освіти і об’єкта управління: створюються у правовому полі держави; як і усі навчальні заклади обов’язково ліцензуються і акредитуються; рівень підготовки фахівців у таких закладах знаходиться під подвійним контролем держави, її органів, а також внутрішнім контролем; мають більш гнучкі можливості для вибору спеціальностей і спеціалізацій; є динамічними, швидше адаптуються до вимог ринку, європейських та світових стандартів; більш самостійні на ринку праці і в підборі студентів; відсутність державного фінансування, мають специфічні способи фінансування; більш автономні, ніж державні навчальні заклади, в управлінні, організації життя у вищій школі; студенти є головними суб’єктами учіння, яке направлено на їх всебічний та гармонійний розвиток як фахівців, так і громадян. 3. Виявлено та розкрито особливості функціонування ВНЗ недержавної форми власності в Україні: вищі навчальні заклади недержавної форми власності функціонують в умовах постійної конкуренції з державними закладами та неврегульованості нормативно-правової бази, що пов’язано з відсутністю чіткої юридичної визначеності щодо їхнього статусу, вищі навчальні заклади діють як комерційні; матеріально-технічна база є суттєво менш потужною, ніж у державних закладів, що мають багатолітню історію функціонування та отримують дотації з державного бюджету; більшість закладів існує лише за рахунок контрактної плати за навчання; кадровий потенціал ВНЗ недержавної форми власності характеризується тим, що на першому етапі становлення більшість докторів, професорів, кандидатів наук працюють у таких закладах за сумісництвом і на умовах погодинної оплати, що, як правило, не передбачає систематичної науково-дослідної та навчально-методичної роботи; потребує вдосконалення навчально-виховний процес; неоднозначне ставлення громадськості до ВНЗ недержавної форми власності свідчить про необхідність підтримки МОН таких навчальних закладів; потребує удосконалення робота управлінців, працівників закладу з громадськістю, з метою створення позитивного іміджу ВНЗ. 4. Деталізовано сутність поняття “управління ВНЗ”. Управління ВНЗ у нашому дослідженні розглядається як взаємодія структур освітньої системи для досягнення цілей підготовки фахівців у навчальному закладі, забезпечення розвитку, характеризується переходом освітньої системи із одного якісного стану в інший. Мету управління ВНЗ недержавної форми власності вбачаємо у створенні оптимальних умов для забезпечення якісної підготовки фахівців на рівні державних стандартів засобами цілеспрямованої систематичної взаємодії структур освітнього закладу, викладацького і студентського колективів. 5. Обґрунтовано, що підвищення ефективності управління ВНЗ недержавної форми власності можливе за умови створення організаційно-педагогічної моделі основ управління ВНЗ недержавної форми власності і реалізації сукупності організаційно-педагогічних основ. Модель основ управління ВНЗ недержавної форми власності розглядаємо як цілісну систему, складовими якої є ціль, закономірності і принципи, функції, методи, умови, результат. Особливістю даної системи є багаторівневість, динамічність, адаптивність, реалізація принципів демократизму і гуманізму в управлінні, спрямованість управління на розвиток ВНЗ. Виділено критерії та показники ефективного управління приватним освітнім закладом. У дослідженні критерій розглядався як ознака, на основі якої здійснюється класифікація змін, які відбулися в управлінні розвитком ВНЗ і оцінка цих змін. Показник визначався як характеристика якого-небудь аспекту критерію оцінки ефективності. Виділено такі основні критерії ефективного управління ВНЗ: якість забезпечення санітарно-гігієнічних та фінансових умов діяльності, якість навчально-методичного забезпечення, якість кадрового складу, якість організаційної структури ВНЗ, рівень управлінської діяльності, рівень підготовки фахівців. 6. Виокремлено серед організаційно-педагогічних основ управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності сукупність факторів, які забезпечують реалізацію функцій управління і сприяють розвитку ВНЗ. Визначено та обґрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов управління ВНЗ, які включають: - впровадження організаційної структури управління ВНЗ, яка адекватна визначеним цілям управління, враховує економічні інтереси недержавного навчального закладу, здатна до ускладнення і саморозвитку; - забезпечення професійного розвитку викладачів та керівників різних ланок управління навчального закладу; - створення освітнього професійно спрямованого середовища для формування гармонійної особистості майбутнього фахівця. Визначено, що організаційна структура управління ВНЗ недержавної форми власності включає в себе опис компонентів: 1) організаційні компоненти, які характеризуються функціями; 2) координаційні механізми, які включають регулювання зовнішніми і внутрішніми інструкціями, ієрархічний контроль і консультаційні структури; 3) адміністрація і менеджмент, які розглядаються як організаційні одиниці з чітко вираженими функціональними обов’язками. Побудова організаційної структури ВНЗ недержавної форми власності здійснювалась з врахуванням таких вимог: економічних інтересів недержавного закладу; мобільності, оперативності, які дозволяють легко орієнтуватися в постійно мінливих умовах ринку і умовах конкурентної боротьби; здатності до ускладнення і організаційного динамічного розвитку. У побудованій організаційній структурі проявляються характеристики лінійно-функціональної моделі з горизонтальною консультативною структурою і колегіальної моделі. На основі експериментальних досліджень визначено педагогічні умови, які сприяють створенню професійно спрямованого середовища у ВНЗ недержавної форми власності: забезпечення єдності теоретичної і практичної підготовки, відповідності її сучасним освітньо-кваліфікаційним вимогам до фахівця; спрямованість навчально-виховного процесу на формування емоційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності і навчання, професійний особистісний розвиток майбутнього фахівця; організація самостійної пошуково-дослідницької діяльності студентів як під час аудиторної, так і позаудиторної роботи, проходження навчальної, виробничої, переддипломної практики; забезпечення неперервності підготовки фахівців у навчальному закладі. Вивчено та систематизовано основні умови, що заохочують викладачів вищого навчального закладу до творчої діяльності, до повної реалізації своїх здібностей і знань у науковій та педагогічній діяльності, професійного розвитку: соціально-економічні (дотримання норм праці, етики спілкування, правова захищеність, забезпечення соціального захисту, організація відпочинку; підвищення зарплати, матеріальне стимулювання наукової творчості тощо); сформовані мотиви праці (мотив значущості викладацької праці, професійний інтерес, прагнення до самовдосконалення, підвищення рівня професіоналізму, потреба в самовираженні, самореалізації, реалізація кар’єри, захист дисертації тощо); сприятливий позитивний соціально-психологічний клімат у колективі; вимоги адміністрації до кадрів; демократизм співпраці. 7. Результати формуючого експерименту показали, що впровадження організаційно-педагогічної моделі основ управління ВНЗ недержавної форми власності, реалізації організаційно-педагогічних основ управління сприяє ефективності управління такими навчальними закладами. На основі аналізу результатів експериментальної роботи відповідно до розроблених критеріїв встановлено, що відбувся перехід з низького рівня управління ВНЗ до достатнього. Зафіксована позитивна динаміка щодо зростання ефективності управління у контрольному ВНЗ на 0,14, а у експериментальному ВНЗ на 0,36. 8. На основі теоретичного дослідження та здійсненого експерименту розроблено пропозиції до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, місцевих державних адміністрацій. Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем удосконалення управління ВНЗ недержавної форми власності. Потребують спеціального вивчення шляхи підвищення ефективності форм, методів управління ВНЗ недержавної форми власності, створення системи моніторингу розвитку управлінської культури керівників ВНЗ тощо. |
