Вакаров Василь Михайлович. Організаційно-методичне забезпечення аудиторської діяльності (на матеріалах аудиторських фірм західного регіону України) : дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Укоопспілка. — Л., 2006. — 221арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 184-198.
Анотація до роботи:
Вакаров В.М. Організаційно-методичне забезпечення аудиторської діяльності (на матеріалах аудиторських фірм західного регіону України). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Львівська комерційна академія, Львів, 2006.
В дисертації досліджуються організаційно-методичні аспекти діяльності аудиторських фірм.
Здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці організаційно-методичних аспектів проведення аудиту, методів поліпшення інформаційного забезпечення аудиторської діяльності на базі застосування останніх досягнень у галузі комп’ютерних технологій, оцінки розміру аудиторського ризику.
Досліджено взаємозв’язок між організацією проведення аудиту та розвитком методичних прийомів аудиту, сформульовано основні переваги та недоліки різних типів аудиторських доказів при їх використанні для обґрунтування думки аудитора стосовно достовірності обліку і звітності клієнта.
Розроблено методику оцінки аудиторського ризику в цілому та по елементах – притаманний ризик, ризик невиявлення та ризик контролю. Для застосування в аудиторській практиці розроблено та запропоновано алгоритм та матрицю оцінки притаманного ризику; методику оцінки ризику контролю та матричну форму його визначення.
Обґрунтовано доцільність впровадження в практику діяльності аудиторських фірм експертних систем комп’ютерних програм, включаючи оригінальну техніку програмування для забезпечення обробки аудиторської інформації.
Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та методичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-методичного забезпечення діяльності аудиторської фірми, поліпшення інформаційного забезпечення аудиторської діяльності на базі застосування найновіших досягнень у галузі комп’ютерних технологій та оцінки величини аудиторського ризику. Дослідження актуальних проблем організаційно-методичного та інформаційного забезпечення діяльності аудиторської фірми дозволило сформулювати такі висновки:
В умовах розширення числа користувачів облікової інформації посилюється необхідність встановлення якісного контролю за достовірністю фінансової (бухгалтерської) звітності, від ступеня якої буде залежати ефективність рішень, що приймаються. Роль аудиторського контролю в умовах становлення ринкової економіки сформульована з позиції: самого підприємства, що піддається аудиту; кінцевих користувачів аудиторського висновку (інвесторів, кредиторів, контрагентів і т.д. даного підприємства); бюджету і держави в цілому.
Основними складовими компонентами, що забезпечують якість аудиторської діяльності, є: інформаційне забезпечення аудиторів; їх кваліфікаційна підтримка; страхування аудиторського ризику; забезпечення юридичного статусу аудитора. Встановлено, що сьогодні залишається актуальним питання підвищення рівня кваліфікації аудиторів, страхування аудиторського ризику, підвищення юридичного статусу аудиторів, розширення сфери їх послуг.
Дослідженням виявлено тісний взаємозв’язок сучасного аудиту та інформаційних технологій. У роботі сформульовані чотири основні напрями використання інформаційних рішень в галузі автоматизації аудиту: програмні засоби загального призначення; системи підтримки прийняття рішень; експертні системи; спеціальні аудиторські програмні засоби. Сформульовані переваги, що надаються цими програмними засобами аудиторам. Зроблено висновок про те, що основний напрям створення АІС аудиту в Україні – спеціальні програмні засоби підтримки аудиторських процедур.
Результати проведеного дослідження розвитку методичних прийомів аудиту фінансової звітності дозволили формалізувати етапи процесу аудиту – від призначення аудитора до складання аудиторського висновку та визначити взаємозв’язки між етапами аудиту, аудиторськими процедурами і аудиторськими доказами в аудиті фінансової звітності, що в наступному дозволить розробити більш ефективну методику аудиту у відповідності до них.
На основі аналізу економічної літератури запропоновано авторське визначення аудиторського ризику. Аудиторський ризик – ймовірність того, що бухгалтерська звітність господарського суб’єкта може містити невиявлені суттєві помилки чи перекручення дійсності після підтвердження її достовірності аудитором. Важливе теоретичне і практичне значення для більш повного пізнання аудиторського ризику відіграє науково - обґрунтоване розмежування його об’єкту та суб’єкту, що недостатньо розкривається в наукових джерелах. Вважаємо, що об’єктом аудиторського ризику виступають суттєві помилки та перекручення у фінансовій звітності підприємств, а суб’єктом – аудитори, аудиторські фірми, які перевіряють фінансову звітність і зацікавлені у його зниженні.
Від видів аудиторських послуг залежать зміст і характер інформаційного забезпечення; в умовах системного і ризико-орієнтованого аудиту доцільно широко використовувати такі джерела інформації, як система внутрішнього контролю, оцінка аудиторського ризику, сфера управління, матеріали зовнішнього контролю тощо.
В сучасному аудиті поширення набуло застосування комп’ютерних методик. У зв’язку з цим комп’ютеризацію аудиторської діяльності доцільно здійснювати за такими напрямами: розробка ефективних методик аудиту в середовищі комп’ютерних інформаційних систем (КІС), враховуючи наявність вітчизняної нормативної бази, діючої практики бухгалтерського обліку та інші фактори; розробка аудиторських комп’ютерних засобів, які включають в себе спеціальне технічне, математичне, програмне, інформаційне та лінгвістичне забезпечення.
Встановлено, що в практиці аудиту не існує єдиних рекомендацій щодо оцінки аудиторського ризику. Аудиторські компанії розробляють методику його виміру самостійно, і вона становить їх комерційну таємницю. В роботі запропоновано застосовувати методику оцінки аудиторського ризику, в основі якої лежить наведена нижче концепція: розмір аудиторського ризику знаходиться в оберненій залежності від граничної величини помилки, яку може пропустити аудитор у звітності підприємства без загрози продовженню своєї діяльності при вирішенні можливої справи в суді по обвинуваченню клієнта або іншого користувача звітності.
При оцінці аудиторського ризику (АР) найбільш доцільно використовувати методики, які включають три кроки: 1) визначення АР на високому рівні; 2) встановлення прийнятного розміру ризику (ПАР) на рівні 10%; 3) зменшення АР до значення ПАР за допомогою маніпулювання розміром прийнятного ризику (ПР), ризику контролю (РК) і ризику невиявлення (РН).
Для оцінки ефективності системи внутрішнього контролю (СВК) слід використовувати комплексний підхід до її оцінки. Він, по-перше, дозволяє скоротити час тестування СВК, по-друге, підвищує ефективність аудиту, забезпечуючи отримання достатніх доказів. В основі цього підходу лежить припущення: “Про ефективність СВК підприємства клієнта свідчить ступінь досягнення контрольними процедурами клієнта поставлених завдань”.
Аудиторський ризик – це результат дій сукупності факторів. У зв’язку з цим у роботі запропоновано методику оцінки аудиторського ризику в цілому та за елементами – притаманний ризик, ризик невиявлення та ризик контролю. Для застосування в аудиторській практиці розроблено та запропоновано: алгоритм та матрицю оцінки притаманного ризику; методику оцінки ризику контролю та матричну форму його визначення.
Вимір та оцінка аудиторського ризику тісно пов’язані із вибором стратегії аудиту. Встановлено, що в практиці зарубіжного аудиту при виборі його стратегії використовують два підходи до проведення перевірки фінансової звітності: аудит за циклами та перевірка за статтями фінансової звітності. З’ясовано причини застосування в Україні переважно другого підходу: по-перше, перевірка за статтями звітності найбільш прив’язана до самої звітності і може бути легко проконтрольована; по-друге, цей підхід є більш важливим для аудиторів України (з минулого досвіду ревізії).
Запропоновано схему розробки програми аудиту на основі застосування АВС – матриці. При цьому АВС-матриця – це, по-перше, методика аудиту, яка відповідає масштабу і часовим обмеженням незалежних аудиторських процедур для оцінки притаманного ризику і ризику контролю; по-друге, в цій матриці процедури А – це переважна частина аналітичних процедур при незначній кількості детальних тестів, процедури В – це переважна частина детальних тестів при незначній кількості аналітичних процедур, процедури С – це тільки детальні тести.
У процесі діяльності аудитор повинен приділити велику увагу доцільності застосування вибіркового методу дослідження, особливо – оцінці рівня ризику аудиторської вибірки, який значною мірою впливає на рівень загального аудиторського ризику. Рівень аудиторського ризику залежить від рівня ризику невиявлення помилок. Тому для одержання вірогідних даних вибірка повинна достатньо точно відображати основні характеристики генеральної сукупності.
Комп’ютеризація аудиту започаткувала виникнення експертних систем в аудиті – впровадження комп’ютерних програм, включаючи оригінальну техніку програмування для забезпечення обробки аудиторської інформації аудитором. Дослідженням встановлено, що ринок експертних систем (програмних комплексів аудиту) на сьогоднішній день є ще недостатньо розвинутим. Аудиторські фірми здебільшого користуються прикладними програмами: електронні збірники нормативних документів, електронні таблиці, бухгалтерські програми тощо.
Систематизовано основні принципи побудови експертних систем аудиту. Досліджено, що методика розробки експертних систем в аудиті, яка склалась на сьогодні, включає шість етапів: ідентифікація, концептуалізація, формалізація, виконання, тестування, експлуатація. Процес ідентифікації пов’язаний із обґрунтуванням тих завдань, які будуть вирішуватись експертною системою і формуванням вимог до неї.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Вакаров В.М., Недошитко О.І. Аудиторський процес – спосіб знизити інформаційний ризик (особисто здобувачу належить обґрунтування оцінки інформаційного ризику в аудиторському процесі) // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. – Випуск 8. – Ужгород, 2001. – С. 229-232.
Вакаров В.М. Достовірність облікової інформації – умова об’єктивності аудиторського висновку // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. – Випуск 11. – Ужгород, 2002. – С. 202-204.
Вакаров В.М. Становлення і розвиток аудиту в період формування ринкових відносин в Україні // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. – Випуск 12. – Ужгород, 2002. – С. 182-184.
Вакаров В.М. Застосування в управлінні експертних систем проведення аудиту // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. – Випуск 13/2. – Ужгород, 2002. – С. 169-175.
Вакаров В.М. Вибіркова перевірка та визначення розміру ризику при здійсненні аудиту // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. – Випуск 14. – Ужгород, 2003. – С. 201-207.
Вакаров В.М. Організація системи управління підприємницькою діяльністю аудиторської фірми. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Випуск 191. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 821-829.
Вакаров В.М. Планування аудиторської діяльності// Вісник національного університету „Львівська політехніка”: Логістика. - №499.-2004.-С.261-266.
Вакаров В.М. Аудиторський ризик, його вимір і оцінка // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. – Випуск 16. – Ужгород, 2004. – С. 175-182.
Вакаров В.М. Концепція аудиторського ризику та його значення в аудиторській діяльності // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. – Випуск 19. – Ужгород, 2006. – С. 212-219.
В інших виданнях:
Вакаров В.М. Аудит та автоматизація управління // Podnikatel’ske prostredie a regionalne aspekty rozvoja. (zbornik studii z grantu VEGA c.1/0493/03). – Presov: Manacon 2003. – С. 145-157.
