У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нові погляди на вирішення наукових проблем та практичних завдань у діяльності підприємств з цінними паперами на фондовому ринку України. Це втілено у рекомендаціях автора щодо раціоналізації методичних та організаційно-економічних засад забезпечення ефективного функціонування підприємств на фондовому ринку. Результати дослідження дають підстави для наступних висновків: Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного функціонування підприємства на фондовому ринку – це сукупність організаційно-управлінських та економічних методів і важелів впливу на результати фінансово-господарської діяльності підприємства через залучення фінансових інструментів. Фондовий механізм підприємства – ефективна взаємодія між підприємством та учасниками ринку з приводу функціонуючих цінних паперів, яка забезпечує реалізацію економічних інтересів усіх суб’єктів ринку, незалежно від виду діяльності з цінними паперами. Діяльність підприємства на фондовому ринку – це підприємницька діяльність щодо перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів, а також стосовно організаційного, інформаційного та консультаційного обслуговування випуску й обігу цінних паперів. За теоретичним обґрунтуванням діяльності підприємства на фондовому ринку щодо випуску цінних паперів виділено наступні способи розміщення акцій нової емісії: відкрита підписка на акції, закрита підписка на акції, розповсюдження шляхом продажу прав на купівлю акцій серед акціонерів, через плани реінвестування акціонерами отриманих дивідендів, через продаж акцій працівниками підприємства. Враховуючи відсутність комплексного підходу до методичних основ оцінювання ефективності діяльності акціонерних товариств на фондовому ринку, запропоновано його проведення шляхом визначення фінансових показників акцій, що не мають курсової вартості та оцінки інвестиційної привабливості цінних паперів організації–емітента.
До основних фінансових показників акцій, що не мають курсової вартості, віднесено показники капіталізації акцій акціонерних товариств, віддачі акціонерного капіталу, балансової вартості однієї акції, прибутку на одну акцію, дивідендну віддачу акцій, коефіцієнт “ціна-дохід”, коефіцієнт платіжності та коефіцієнт платності. За досліджуваними показниками, що визначають інвестиційну привабливість цінних паперів організації-емітента, виявлено найважливіші характеристики фінансового стану емітента (валюту балансу, величини оборотних і необоротних активів, розмір власного капіталу, величини поточних і довготермінових зобов’язань), безпосередньо саму ефективність фінансового стану акціонерних товариств (рентабельність продукції, загальну рентабельність підприємства, коефіцієнт співвідношення чистого та балансового прибутку, коефіцієнт частки чистого прибутку в обсязі реалізованої продукції, фондовіддачу), зміни в структурі балансу (співвідношення зміни величини основних засобів із зміною підсумку балансу, співвідношення зміни величини оборотних засобів зі зміною підсумку балансу, співвідношення зміни величини джерел власних засобів зі зміною підсумку балансу, співвідношення зміни величини позичкових засобів зі зміною підсумку балансу). Узагальнення зарубіжного досвіду, тенденції формування акціонерного капіталу в Україні дали змогу визначити неприйнятність використання будь-якої з моделей корпоративного управління діяльністю підприємств, що відповідають діяльності іноземних корпорацій. При цьому за базу дослідження були прийняті такі елементи, як учасники системи корпоративного управління, акціонери, правління корпорації, законодавча база й вид акцій, що випускаються. Дослідження стану системи управління акціонерними товариствами показало наявність концентрації в них власності, що зумовило необхідність підвищення контрольованості за їх економічною діяльністю. Схеми корпоративного управління підприємствами, що вивчалися, відповідають вимогам Світового банку.
6. Аналіз ефективності діяльності акціонерних товариств на фондовому ринку показав, що найбільш визначальними фінансово-економічними показниками акцій є прибуток на 1 акцію, віддача акціонерного капіталу, справжня вартість акцій, що не мають курсової ціни, та їх продуктивність. 7. За даними досліджень визначено, що основним видом діяльності промислових підприємств на фондовому ринку є здійснення емісій цінних паперів та їх наступної реєстрації, при цьому не здійснюється торгівля та управління цінними паперами. 8. Підвищення ефективності функціонування досліджуваних промислових підприємств на ринку цінних паперів можливе за рахунок формування емісійної стратегії акціонерних товариств, вдосконалення корпоративних взаємовідносин на підприємствах та використання в якості засобу залучення інвестицій депозитарних розписок. 9. Функціонування існуючого фондового ринку України, потреба створення конкурентоспроможного фінансового сектору, здатного мобілізовувати, перерозподіляти та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси, визначають необхідність розробки підприємствами власної емісійної стратегії. Ефективно сконструйована емісійна стратегія дасть підприємствам змогу швидко та з найбільшими перевагами розмістити власні цінні папери, зменшити ризик втрати капіталу, вирішити проблеми залучення додаткових фінансових ресурсів на реалізацію потреб підприємства, підвищити імідж емітента. 10. У роботі сформульовано основні напрями розвитку корпоративного управління на підприємствах: поліпшення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів, забезпечення їх рівноправності, вдосконалення системи розкриття інформації діяльності підприємств реґіону, розмежування повноважень між органами управління акціонерних товариств, урахування законних інтересів зацікавлених осіб, формування та розвиток культури корпоративного управління. 11. Залучення нового інструменту фондового ринку у вигляді депозитарних розписок, окрім підвищення інвестиційної привабливості, дозволить нарощувати статутний капітал акціонерних товариств, підвищити конкурентоспроможність національного ринку цінних паперів. Розроблена програма організації та випуску депозитарних розписок промисловими підприємствами сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності і як учасників фондового ринку, і як суб’єктів господарювання, залученню фінансових ресурсів іноземних інвесторів, іміджу акціонерних товариств. |