У дисертації отримано нове вирішення наукової задачі побудови дієвого організаційно-економічного механізму управління видатками місцевих бюджетів, у рамках якої уточнено теоретичні засади управління бюджетними видатками та запропоновано напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління видатками місцевих бюджетів в Україні. Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки: 1. Одним з інструментів прийняття та реалізації державно-управлінських рішень є бюджет, за допомогою якого встановлюються пріоритети та цілі, розробляються програми оперативної діяльності та здійснюється контроль. За таких умов, у процесі управління на місцевому рівні бюджет доцільно розглядати не тільки як фінансовий план і засіб перерозподілу ресурсів, а також як інструмент оперативного управління, контролю, мотивації. Крім того, місцевий бюджет виконує функцію сприяння демократії, відіграє роль своєрідного «контракту» між громадськістю та владою, являється програмою діяльності для адміністрації і віддзеркалює політичні рішення. 2. Принципова різниця між смисловим наповненням терміну «управління публічними видатками», або «управління бюджетними видатками» як його складової, у вітчизняній науковій літературі та дослідженнях вчених у розвинених країнах полягає у тому, що вітчизняні економісти асоціюють ці поняття як правило лише із стадією виконання бюджету, тоді як зарубіжні концепції управління публічними видатками охоплюють весь бюджетний цикл. У дисертації уточнене поняття управління видатками місцевих бюджетів сформульовано як сукупність взаємопов’язаних дій, форм і методів цілеспрямованого впливу місцевих органів влади і регулюючого впливу центральних органів влади на видатки місцевих бюджетів на всіх етапах бюджетного процесу. 3. Організаційно-економічний механізм управління бюджетними видатками визначається як засіб послідовної реалізації в сфері ВМБ організаційних та економічних дій, що ґрунтуються на об’єктивних законах, базових принципах, цільовій спрямованості, функціональній визначеності з використанням відповідних методів, які орієнтовані на підвищення ефективності ВМБ та поліпшення якості бюджетних послуг. Структура ОЕМ УВМБ включає нормативно-правове, інформаційне та інституціональне забезпечення, забезпечення участі громадськості, а також економіко-політичні складові, фінансові інструменти та важелі. 4. Видатки місцевих бюджетів відіграють вагому роль у соціально-економічному розвитку адміністративно-територіальних одиниць і держави взагалі. В останні роки шляхом здійснення видатків місцевих бюджетів перерозподіляється близько 12% ВВП, а в структурі видатків зведеного бюджету країни їх питома вага становить близько 40%. Близько 80% коштів місцевих бюджетів направляється на фінансування соціально-культурної сфери. Висока питома вага зазначених видатків означає зменшення коштів на виконання власних повноважень, у т.ч. на забезпечення видатків розвитку, що в свою чергу уповільнює процеси економічного розвитку регіонів. 5. Основними недоліками існуючого процесу прийняття управлінських рішень стосовно видатків місцевих бюджетів в Україні визнано недотримання принципу спрямованості бюджетних видатків на досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку території, відсутність законодавчо закріплених вимог та стимулів щодо обов’язкового проведення місцевими органами влади оцінки ефективності бюджетних видатків. Роль громадськості як суб’єкта управління видатками місцевих бюджетів залишається вкрай незначною по причині відсутності дієвих механізмів забезпечення участі громади у прийнятті бюджетних рішень. 6. Ролі організаційної та економічної складових ОЕМ УВМБ однаково важливі і, більше того, тісно взаємопов’язані та взаємозалежні. За таких умов, напрямами вдосконалення ОЕМ УВМБ можуть бути посилення зв’язку бюджету та соціально-економічного розвитку території, застосування системи показників для оцінки ефективності бюджетних видатків, вдосконалення структури та функціональних обов’язків суб’єктів управління видатками місцевих бюджетів, розробка механізмів щодо посилення ролі громадськості як суб’єкта управління. 7. Забезпечення зв’язку між планом соціально-економічного розвитку території та бюджетним процесом передбачає визначення пріоритетів та цілей стратегічного розвитку території, а також джерел фінансування. Особливість ПЦМ як інструменту зв’язку між стратегічним планом розвитку території полягає в тому, що ціль бюджетної програми буде визначатися не завданнями бюджетних установ, а пріоритетами соціально-економічного розвитку території. 8. Оцінка результативності бюджетних видатків може проводитися на основі запропонованої системи показників витрат, продукту, ефективності та якості, розроблених окремо для кожного напрямку видатків місцевих бюджетів. Функції обчислення показників доцільно покласти на головних розпорядників бюджетних коштів, тоді як методичне забезпечення та контроль мають здійснювати місцеві фінансові органи. Оцінка результативності використання бюджетних коштів повинна стати обов’язковим етапом бюджетного процесу, але система показників має носити рекомендаційний характер. 9. Організаційне забезпечення управління ВМБ може бути вдосконалене шляхом надання працівникам місцевих фінансових органів додаткових функцій щодо методичного забезпечення оцінки результативності бюджетних видатків і координації дій між розробниками стратегічного плану території та головними розпорядниками бюджетних коштів. Функції контрольно-ревізійних органів мають бути реформовані у напрямку підвищення ролі аудиту ефективності бюджетних коштів. Для посилення впливу громадськості як суб’єкта суспільного контролю за витрачанням бюджетних коштів доцільно підвищити роль неурядових організацій, що спеціалізуються на проведенні незалежного бюджетного аналізу. | 