У дослідженні теоретично обґрунтовано й вирішено науково-практичне завдання щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління товарооборотом. Основні результати дослідження полягають у наступному: 1. Обґрунтовано концептуальні підходи до вибору механізму управління товарооборотом, що виступає як система інформаційних потоків, методів, заходів і процедур, базується на поглибленні характеристик товарообороту (упор зроблено на логістичний процес; забезпечення через товарооборот підвищення якості життя; вагомого внеску торгівлі у ВВП; товарооборот є показником оцінки фінансово-економічної й соціальної діяльності держави, її позицій на світовому ринку споживчих товарів) та розкрито поєднання маркетингової самоорганізації товарообороту торговельних підприємств і державного регулювання економіки. 2. Дістав подальшого розвитку організаційно-економічний механізм управління товарооборотом. Розроблено структуру ОЕМ управління товарооборотом підприємств як комплекс двох підсистем: функціональної та забезпечувальної. Функціональна підсистема охоплює моніторинг ринкового середовища, управління товарним забезпеченням, реалізацією товарів та маркетингом. Забезпечувальна підсистема ОЕМ включає підсистеми маркетингових досліджень, комплексу маркетингу, нормативно-правового та інформаційного забезпечення, методи, важелі та інструменти впливу на товарооборот. Дослідження впливу на механізм управління товарооборотом маркетингового середовища показало, що макро- та мікросередовище підприємства мають певне цільове призначення і форми впливу на товарооборот. 3. Узагальнено теоретичні підходи до визначення ролі маркетингу як виду діяльності, спрямованої на виявлення та задоволення платоспроможного попиту. Маркетинг органічно вписано в систему управління товарооборотом з метою реалізації в таких функціях: маркетингові дослідження ринку, асортименту та якості товарів і послуг, управління збутовою діяльністю і стимулюванням збуту. В концепцію менеджменту товарообороту введено комплексну стратегію маркетингового управління, яка включає підсистеми маркетингового аудиту, стратегію управління та змін товарообороту. Використано базові маркетингові стратегії управління товарооборотом торговельних підприємств, зокрема: стратегія досягнення мети задовільного рівня діяльності підприємств; стратегія оптимальності для динамічних систем; а також стратегія коригування товарообороту відповідно до змін ринкової ситуації, як найбільш перспективна та ефективна. 4. Діагностовано механізм управління товарооборотом підприємств, що реалізують продовольчі товари. Доведено, що управління у сучасних умовах є недосконалим і трудомістким процесом, неадекватним досягнутому рівню розвитку ринкової економіки та інформаційно-комунікаційних технологій в Україні. Багатомірний (кластерний) аналіз показав, що 52,6% торговельних підприємств мають низький рівень ефективності механізму управління. Вдосконалення механізму управління товарооборотом потребує системного підходу до визначення організаційних форм, внутрішньої структури, методів і важелів цілеспрямованого пливу на взаємозв'язок маркетингових рішень з фінансовими результатами діяльності торговельних підприємств. Потрібен також регулюючий вплив органів місцевого самоврядування на основі програмно-цільового підходу до орієнтації стратегії й тактики розвитку товарообороту, спрямованого на задоволення попиту та досягнення високих фінансових результатів. Запропонована технологічна модель управління товарооборотом торговельного підприємства, починаючи з руху інформації, включаючи формування і закінчуючи стимулюванням планів реалізації товарів, з урахуванням зовнішніх факторів. Така модель покладена в основу розробки алгоритмів розв’язання рішення планово-економічних завдань в автоматичному режимі. 5. Доведено, що в ринкових умовах принципово змінюється мета економічного аналізу товарообороту, а саме: аналіз має забезпечувати не тільки оцінку впливу товарообороту на доходи, витрати та прибуток підприємства, а й показати, як змінюється їх платоспроможність, ефективність використання ресурсного потенціалу і власного капіталу. Запропоновано алгоритм кількісного виміру впливу товарообороту на коефіцієнти ліквідності активів. Виявлено недостатню необґрунтованість використання функціональної залежності між товарооборотом, ресурсами та власним капіталом в економічних розрахунках. Для усунення цього недоліку рекомендовано економетричні моделі, які отримані у результаті кореляційно-регресійного аналізу. 6. Встановлено, що зовнішнє середовище діяльності торговельних підприємств істотно трансформувалося у зв'язку з розвитком конкуренції, дефіцитом інформації про товарооборот територіального ринку, відсутністю методичної підтримки й регулюючого впливу з боку органів місцевого самоврядування. Як наслідок, функціонування ОЕМ управління товарооборотом ускладнилося. Тому оцінка, систематизація й узагальнення ринкових змін зовнішнього середовища стало одним з найважливіших напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму управління товарооборотом. 7. Доказано що, удосконалення механізму управління товарооборотом, в умовах формування соціально орієнтованої економіки повинно мати системний характер і базуватися на ефективному поєднанні державного й ринкового механізмів, з одного боку, і державного регулювання з активним впливом регіонів – з іншого. 8. Уперше пропонується система рейтингової оцінки соціально-економічної значущості підприємств, як основу більш обґрунтованого регулювання розвитку товарообороту. Рейтинг підприємства при цьому визначається шляхом розрахунку інтегрального коефіцієнта його соціально-економічної значущості з урахуванням особливостей попиту, корисності асортименту реалізованих товарів; насиченості населеного пункту аналогічною торговельною мережею. Запропонована методика може бути використана як для оцінки діючих торговельних підприємств, так і для соціально-економічного обґрунтування відкриття нових, для поліпшення структури роздрібного товарообороту та кон'юнктури ринку споживчих товарів. 9. Виявлено, що використання традиційного програмно-цільового методу, орієнтованого на мінімальну рентабельність загального обсягу власного капіталу, має істотний недолік – низький рівень реальності розрахункових показників прибутку та обсягу товарообороту. Для удосконалення механізму управління товарооборотом на стадії визначення доцільних меж господарської діяльності на основі програмно-цільового підходу рекомендовано в модель прогнозних розрахунків товарообороту ввести коефіцієнти еластичності товарообороту по структурі власного капіталу. Використання запропонованої моделі істотно підвищує точність і практичне значення програмно-цільового методу планування, робить його ефективним інструментом удосконалення прогнозування товарообороту. Статті у провідних наукових фахових виданнях: 1. Протопопова В. О. Оптимізація обсягів господарчої діяльності як чинник підвищення ефективності підприємства / В. О. Протопопова, Н. В. Стасюк // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. Сер. Економічні науки – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – Вип. 4. – С. 127-131. (Особистий внесок автора: проведено аналіз чинників підвищення ефективності діяльності підприємств – 0,15 др. арк). 2. Стасюк Н.В. Рейтинговая оценка социально-экономического уровня деятельности торгового предприятия / Н.В.Стасюк // Торгівля і ринок України: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – Вип. 22. – С. 326-330. 3. Стасюк Н.В. Ринкова концепція управління товарообігом підприємства / Н. В. Стасюк // Торгівля і ринок України. Проблеми торгівлі: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – Вип. 16, т. 2. – С. 428–432. 4. Стасюк Н. В. Соціально-економічна спрямованість методології формування інформації про роздрібний товарооборот / Н. В. Стасюк // Торгівля і ринок України. Проблеми торгівлі та громадського харчування: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – Вип. 13, т. 2. – С. 452–456. 5. Стасюк Н. В. Экономический механизм управления товарооборотом в условиях трансформации розничной торговли / Н. В. Стасюк // Торгівля і ринок України. Проблеми торгівлі та громадського харчування: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – Вип. 19, т. 3. – С. 229-235. Статті та тези доповідей за матеріалами конференцій: 1. Протопопова В. О. Концептуальный подход к совершенствованию механизма управления товарооборотом / В. О. Протопопова, Н. В. Стасюк // Тенденции развития мировой торговли в ХХ1 веке: материалы второй междунар. конф. – Пермь: РГТЭУ, 2007. – С. 198–204. (Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність нового концептуального підходу до управління товарооборотом, визначені відповідні функції органів місцевого самоврядування – 0,32 др. арк). 2. Протопопова В. О. Совершенствование экономической оценки взаимосвязи товарооборота с ресурсами предприятия / В. О. Протопопова, Н. В. Стасюк // Управління підприємством: проблемі та шляхи їх вирішення: материалы междунар. конф. – Донецк: ДонНУЕТ, 2007. – Т.2. – С. 66–68. (Особистий внесок автора: розроблено модель факторного аналізу прямого впливу товарообороту на підвищення ефективності використання ресурсів підприємства – 0,1 др. арк.). 3. Стасюк Н. В. Применение анкетирования в исследовании механизма оперативного регулирования товарооборота / Н. В. Стасюк // Образование и наука без границ – 2006: сб. науч. тр. [по материалам междунар. науч.-практ. конф.]. – Днепропетровск: Наука и образование, 2006. – Т. 2. – С. 100–105. 4. Стасюк Н. В. Проблемы информационного обеспечения процесса управления реализацией товаров народного потребления / Н. В. Стасюк // Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом организації: зб. наук. праць. – Харків: ХІБМ, 2006. – С. 131–135. 5. Стасюк Н. В. Программно-целевой подход в управлении процессом реализации товаров / Н. В. Стасюк // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішения: зб. наук. праць [за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф.]. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – Т. 2. – С. 56–58. 6. Стасюк Н. В. Социально-экономические основы механизма управления товарооборотом предприятия / Н. В. Стасюк // Управління підприємством: проблем та шляхи їх вирішения: зб. наук. праць [за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф ]. – Донецк: ДонДУЕТ, 2005. – Т. 2. – С. 133–136. 7. Стасюк Н. В. Организационно-экономические направления регулирования товарооборота / Н. В.Стасюк // Теория и практика коммерческой деятельности: сб. науч. тр. [по материалам междунар. науч.-практ. конф.] – Красноярск, 2007. – С. 185-188. |