Проведене дослідження дозволяє запропонувати нові напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні, що розкриваються в наступних узагальненнях: 1. Важливими питаннями удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров’я в Україні, що потребують розв’язання, є: невизначеність взаємовідносин органів місцевої державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на рівні області; невідповідність існуючої системи управління галуззю її структурі і функціям у місті з районним адміністративним поділом; обмеженість можливостей наповнення місцевих бюджетів та неефективне використання наявних фінансових ресурсів. 2. Система медичного обслуговування населення включає, зокрема, медичну допомогу, медичні та супутні послуги (додаткове харчування в стаціонарі, поліпшені умови перебування, зв’язок, транспорт, рекреація тощо), доступність яких визначається матеріальним станом кожного споживача та іншими факторами більш якісного задоволення потреб. У свою чергу, низький рівень доступності медичного обслуговування населення зумовлює загострення демографічної ситуації та погіршення стану здоров’я населення. 3. Подолання тенденції посилення невідповідності системи управління охороною здоров’я існуючим в державі соціально-економічним умовам трансформаційного періоду вимагає опрацювання та впровадження комбінаційної моделі організації медичного обслуговування (що враховує елементи поширених у світі моделей Беверіджа, Бісмарка, Семашка та ринкової), поєднання процесів централізації та децентралізації з урахуванням особливостей державного управління на регіональному рівні. 4. Збереження за трансформаційних перетворень достатньо високого рівня централізації управління суттєво впливає на державну охороноздоровчу політику, гальмує реформування галузі. Упровадження навіть незначних елементів децентралізації, що створює рівні умови для всього населення в отриманні медичних послуг та рівні можливості для всіх об’єктів управління стосовно здійснення цього виду діяльності, потребує опрацювання та реалізації науково обґрунтованих, виважених державно-управлінських рішень. 5. Конкретизація засад поєднання організаційної і економічної складової удосконалення механізму управління охороною здоров’я та реалізація принципів централізації і децентралізації управління цією сферою на рівні регіону дозволяє запропонувати новітні технології реалізації місцевих міжгалузевих програм соціально-економічного розвитку і їх органічний зв’язок з державними галузевими програмами охорони здоров’я (індикативне планування, критерії оцінки якості послуг тощо). 6. Ефективним засобом удосконалення організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я у трансформаційному суспільстві може бути організаційно-функціональна модель “колесо фінансів”, що являє собою систему упорядкування та концентрації джерел отримання фінансових ресурсів для медичної сфери на основі нормативно-правових актів в умовах становлення та розвитку ринкових відносин і формування комбінаційної моделі охорони здоров’я в українському суспільстві. |