Концепція проведеного дослідження складається з розвитку теоретичних основ реструктуризації металургійних підприємств шляхом структурних перетворень, розробки методичних рекомендацій щодо економічного обґрунтування необхідних реструктуризаційних процесів. Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з існуючих і запропонувати практичні заходи з формування організаційно-економічного механізму реструктуризації промислових підприємств, що спрямовано на досягнення ефективності господарської діяльності. Відповідно до поставленої мети і конкретних задач основні результати роботи зводяться до наступного. 1. Аналіз реструктуризаційних процесів дозволив виявити недосконалість існуючого організаційно-економічного механізму реформування підприємств. У роботі обґрунтовано механізм реструктуризації як систему економічних, правових, організаційних умов і чинників, що забезпечує постійну управлінську дію, яка націлена на досягнення високої ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств в Україні. На сучасному етапі розвитку економіки України, коли необхідне нормальне функціонування промислового виробництва, виникає проблема дослідження реструктуризаційних процесів і удосконалення механізму та підходів до формування стратегій господарської діяльності в конкурентному середовищі ринкової економіки. 2. Розроблено рекомендації, що дозволяють виявити найбільш переважні моделі диференціації організаційних структур підприємства, що реформується, з урахуванням форм власності та інтеграції інтересів материнського підприємства і самостійних юридичних суб’єктів, що утворюються на його основі. Сформульовано принципи формування розподільчого балансу підприємства і вдосконалено методику фінансового аналізу; запропоновано метод ретроспективного моделювання, що забезпечує правильність оцінки поточного і прогнозування майбутнього фінансового та економічного становища підприємства. 3. Порівнюючи темпи зростання величини обігових активів у структурі активів балансу і темпів зростання короткострокових пасивів, встановлено, що одним із чинників зміни фінансового становища підприємства є зниження величини чистих активів його відносно до суми статутного і додаткового капіталів підприємства. Формально чисті активи значно перевищують величину статутного капіталу, але у разі перереєстрації акціонерного товариства сума додаткового капіталу стане джерелом поповнення статутного капіталу відповідно до проведеної переоцінки майна. 4. Запропоновано напрями розробки методичних підходів до визначення рівня чистих активів з метою застосування їх для фінансового аналізу господарських суб'єктів, що виділяються. Механізм групування статей балансу (з вказівкою складу), які віднесені до чистих активів і пасивів, доповнено показниками структури. 5. Запропоновано перехід до принципово нової, децентралізованої організаційної структури, яка спрямована на встановлення чітких взаємозв'язків між господарюючими суб'єктами. Зберігаючи традиційні технологічні зв'язки, підрозділи дістануть широких прав в управлінні оперативно-господарською діяльністю, можливості самостійного виходу на ринок зі своїми товарами, послугами. Запропонований підхід до створення холдингу передбачає формування на базі підприємства декількох самостійних акціонерних товариств. Одночасно з метою координації їх діяльності створюється новий структурний підрозділ, який виконує функції материнського як власника пакетів акцій, а також може бути використаний підприємством для забезпечення високої міри самостійності окремих виробництв зі збереженням цілісності виробничої системи, можливості залучення коштів інвестора, регулювання оперативної діяльності окремих юридичних суб’єктів, що входять до складу підприємства. 6. На основі технічного обладнання основних переділів металургійного комбінату та фінансово-економічного стану підприємства запропоновано оптимальні моделі організації виробництва з урахуванням ринково-орієнтованих обсягів і сортаменту продукції, що необхідно для оздоровлення фінансово-економічного стану, залучення інвесторів, закінчення будівництва і введення в експлуатацію стана "350". Доведено, що конкурентне середовище стимулює розвиток технологічного процесу, створюючи для підприємства як додаткові можливості, так і обмеження. Технологічна реструктуризація впливає значним чином на всі інші складові внутрішньопромислової реструктуризації життєвих циклів виробництва готової продукції. 7. Дослідженням обґрунтовано неповноту і суперечливість законодавчої бази щодо реструктуризації. Розроблено рекомендації щодо удосконалення державної політики з реформування промислових підприємств, які полягають у такому: для юридичних суб’єктів, що реорганізуються, із складу яких виділяються підрозділи, які знаходилися на окремих балансах і були консолідовані у балансі підприємства до реструктуризації, доцільно законодавчо закріпити заборону будь-якого вилучення закріплених до проведення реструктуризації за ними обігових коштів; законодавчо обґрунтувати методику оцінки вартості чистих активів розрахункової величини, які характеризують здатність юридичного суб’єкта відповісти своїм майном перед акціонерами. 8. Обґрунтовано підхід, який полягає у створенні інформаційної бази, необхідної для ретроспективної оцінки дій; механізму узагальнюючих економічних показників, що характеризують доцільність реструктуризації. Такий підхід містить розрахунки економічних показників і аналіз одержаних результатів, які багато в чому дозволяють сформувати цілісний підхід до оцінки ефективності реструктуризації. |