Анотація до роботи:

Кравченко О.Б. Організаційно-економічний механізм регулювання зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний економічний інститут, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних теоретичних і практичних питань розробки дієвого організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку економіки.

17

Розкрито структуру і зміст складових організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення і обґрунтовано, що регулювання зайнятості повинно здійснюватися в контексті інноваційного розвитку країни. Визначено концептуальні положення щодо сутності, елементів і напрямів застосування інноваційних заходів в сфері регулювання зайнятості населення.

Проаналізовано за елементами стан, проблеми розвитку відносин на ринку праці, а також відповідність методів і технологій державного регулювання сучасним потребам. Здійснено організаційно-економічну оцінку інноваційних процесів, які відбуваються в сфері зайнятості. Удосконалено критерії оцінки ефективності впровадження інновацій державною службою зайнятості. Визначено напрями регулювання якісних параметрів зайнятості як чинника забезпечення інноваційного розвитку країни. Дана характеристика комплексу інструментів для підвищення конкурентоспроможності робочої сили.

Визначено перспективні напрями розвитку політики зайнятості в Україні, зокрема через розробку пропозицій щодо удосконалення механізму стимулювання попиту на послуги робочої сили; створення ефективної системи регулювання професійно-кваліфікаційного балансу; підвищення економічної активності безробітних; розв’язання проблем міграції.

На основі міжнародного досвіду виявлено можливості реалізації в Україні новітніх форм гнучкої зайнятості, які полягають переважно в розвитку її нового виду – телезайнятості.

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми регулювання зайнятості населення. В ній узагальнюються та розв’язуються науково-методичні та практичні питання розробки організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення в контексті інноваційного розвитку України. Виконане дослідження дало змогу дійти таких висновків.

14

1. На сучасному трансформаційному етапі розвитку економіки сутність зайнятості проявляється через економічний, соціальний і демографічний аспекти і визначається як система соціально-економічних відносин у суспільстві, які забезпечують можливості прикладання праці в усіх сферах національного господарства за допомогою купівлі-продажу робочої сили або іншим шляхом з метою отримання доходу, й виконують функції, пов’язані з розширеним відтворенням людського капіталу. В сучасних дослідженнях проблем зайнятості, вона вже не зводиться лише до відсутності безробітних, адже значна увага приділяється таким проблемам використання трудового потенціалу, як формування його економічної активності, трудова мотивація, галузеві і професійні структури, перерозподіл робочої сили між галузями і видами діяльності.

2. Неспроможність ринку праці самостійно розв’язати проблеми зайнятості, які несуть в собі потенційну загрозу соціальної нестабільності і конфліктів, гальмування економічного розвитку країни, зумовлює необхідність формування дієвого механізму її регулювання. В сучасних умовах цей механізм має бути оснований на поєднанні суто ринкових важелів та методів державної політики з використанням інструментів макро- і мікроекономічного регулювання, які мають реалізовуватися в комплексі, охоплюючи різні рівні і сфери формування, розподілу і використання робочої сили. Сутність організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення визначається сукупністю взаємопов’язаних організаційних, адміністративно-правових, економічних та соціальних методів впливу на ринок праці з метою забезпечення розширеного відтворення і ефективнішого використання трудового потенціалу, стимулювання попиту на послуги робочої сили, забезпечення соціального захисту населення.

3. Особливість сучасного механізму регулювання зайнятості населення зумовлена тим, що сталий розвиток економіки України неможливий без інноваційного чинника, тому і регулювання зайнятості повинно здійснюватися в контексті інноваційного розвитку, пов’язаного зі зміною продуктивності і структури праці, соціальної структури суспільства; системи управління й організації виробництва та праці. Інноваційні заходи держави в сфері регулювання зайнятості населення спрямовані на досягнення такого стану суспільного відтворення, при якому зростання рівня зайнятості, підвищення конкурентоспроможності робочої сили та продуктивності праці досягається не у спосіб збільшення витрат ресурсів, а переважно за рахунок активного використання нових знань та їхніх матеріалізованих результатів.

4. Формування дієвого механізму регулювання зайнятості населення повинно ґрунтуватися на концепції змішаного регулювання зайнятості, за якої регулятивний вплив держави має бути спрямований на безумовне використання певного комплексу законів і нормотворчих актів при максимальній свободі засобів досягнення поставленої мети. Важливими напрямами вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості в умовах інноваційного розвитку виступають: стимулювання попиту на послуги робочої сили; створення системи ефективного регулювання професійно-

15

кваліфікаційного балансу на ринку праці; підвищення економічної активності безробітних; розв’язання проблем міграції, а пріоритетним напрямом є підвищення якості робочої сили.

5. Чинна система прогнозування попиту на ринку праці України потребує удосконалення, насамперед через брак інформації щодо реальних потреб ринку праці. Тому, на сучасному етапі необхідне створення комплексної програми моніторингу ринку праці, за якою збір і обробка інформації щодо поточного стану ринку праці здійснюватимуться на всіх структурних рівнях, починаючи від працюючих і непрацюючих громадян, роботодавців і закінчуючи спеціалізованими державними установами. Програма здійснюватиметься в три етапи, які передбачають виявлення поточних потреб ринку праці; дослідження та аналіз зібраної інформації; впровадження програми, а також коротко- і довгострокове прогнозування потреб економіки у працівниках конкретних професій і спеціальностей.

6. Для переходу України на інноваційну модель розвитку необхідна значна трансформація структури зайнятості трудового потенціалу, зокрема формування інтелектуального капіталу, висококваліфікованих спеціалістів, здатних забезпечити генерування та ефективне використання науково-технічних інновацій. Необхідне розширення заходів для підвищення рівня професійної підготовки і перепідготовки спеціалістів; використання новітніх технологій навчання; інноваційних проектів, спрямованих на зменшення дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили; впровадження професійних кваліфікацій і стандартів з професійної освіти. Це сприятиме підвищенню якості і конкурентоспроможності трудового потенціалу.

7. Поширення новітніх технологій відкриває великі можливості для розширення самостійної й гнучкої зайнятості. Однією з найбільш соціально значущих інновацій в цій сфері є робота на відстані з використанням новітніх технологій – телеробота. Досвід зарубіжних країн показує, що в суспільстві із поширенням телезайнятості вирішується низка соціально-економічних, екологічних та інших проблем. Україні необхідно визнати телезайнятість як повноправну частину соціально-економічного життя країни. Для цього має бути створений відповідний механізм її регулювання, включаючи законодавче забезпечення; мотивацію роботодавців до створення умов телезайнятості, яка б передбачала, зокрема фінансові, податкові стимули; інформування працюючого населення та безробітних про можливості і переваги телероботи; систему координації телезайнятості на рівні центрів зайнятості, профспілок, кадрових агентств; створення відповідного технічного інструментарію для поширення телероботи в Україні.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Кравченко О.Б. Використання новітніх форм організації праці для підвищення рівня зайнятості в Україні / О.Б. Кравченко // Журнал європейської економіки: Видання Тернопільського національного економічного університету. – 2007. – Том 6 (№ 3). – С. 333-345.

16

2. Кравченко О.Б. Пріоритетні напрями актуалізації політики зайнятості в Україні для забезпечення інноваційного зростання економіки / О.Б. Кравченко // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. – 2007. – Вип. 10 (77). – С. 56-63.

3. Кравченко О.Б. Регулювання якісних параметрів зайнятості в умовах інноваційного розвитку України / О.Б. Кравченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – 2006. – Вип. 2-4. – С. 226-232.

4. Кравченко О.Б. Аналіз організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості в Україні / О.Б. Кравченко // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. – 2006. – Вип. 4 (59). – С. 116-122.

5. Кравченко О.Б. Сутність та основні елементи організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення / О.Б. Кравченко // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. – 2005. – Вип. 5 (48). – С. 119-123.

В інших виданнях:

6. Кравченко О.Б. Регулювання якісних параметрів освіти як чинник забезпечення інноваційного розвитку країни / О.Б. Кравченко // Людський капітал України: стан, проблеми, перспективи відтворення: Тези доповідей науково-теоретичної конференції. – К.: КНУБА, 2007. – С. 85-87.

7. Кравченко О.Б. Інноваційні процеси в системі регулювання зайнятості населення / О.Б. Кравченко // Проблеми державного будівництва в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Україна в євроінтеграційних процесах». Вип. 12. – К.: КиМУ, 2007. – С. 33-43.

8. Кравченко О.Б. Удосконалення якісних характеристик трудового потенціалу як чинник підвищення конкурентоспроможності національної економіки / О.Б. Кравченко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 65. Частина ІІ (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Т. Шевченка, 2006. – С. 32-33.

9. Кравченко О.Б. Політика держави у сфері зайнятості населення / О.Б. Кравченко // Проблеми державного будівництва в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Україна в євроінтеграційному процесі: проблеми і перспективи». Вип. 11. – К.: КиМУ, 2006. – С. 157-162.