Анотація до роботи:

Кондратенко Д.В. Організаційно-економічний механізм регулювання страхової діяльності в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03. – Організація управління, планування і регулювання економікою. – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2006.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним і практичним питанням регулювання страхової діяльності. Розкрито економічну сутність страхової діяльності, уточнено поняття «страхова діяльність», досліджено інституціональні зміни та концептуальні підходи до організації регулювання страхової діяльності, розглянуто світовий досвід у сфері регулювання та нагляду за страховою діяльністю. Проаналізовано становлення страхової галузі, вплив державного регулювання та саморегулівних організацій на страхову діяльність, обґрунтовано необхідність формування системи пруденційного нагляду.

Розроблено організаційний механізм участі саморегулівних організацій у формуванні та реалізації державної страхової політики, запропоноване методичне забезпечення для виявлення підвищеного ризику в діяльності страхових організацій, визначено напрямки посилення дієвості механізмів регулювання страхової діяльності.

У дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено актуальне питання вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання страхової діяльності для розв’язання сучасних проблем економічного розвитку страхового ринку та його інтеграції в міжнародні фінансові ринки, що дозволило реалізувати поставленні завдання та зробити такі висновки.

1. Аналіз становлення і розвитку страхової галузі України свідчить про тенденцію до зростання обсягів страхового ринку в умовах поступового підвищення базових макроекономічних показників. Державна страхова політика ґрунтується на зміцненні ринкових засад діяльності його учасників і підвищенні конкурентоспроможності національних страхових компаній, формуванні ефективних механізмів захисту прав інвесторів і споживачів страхових послуг. Доведено, що під впливом методів державного регулювання у страховій галузі України спостерігаються позитивні тенденції інституціонального та функціонального розвитку.

2. Обґрунтовано економічний зміст та організаційні основи страхової діяльності, що дозволило дійти такого визначення: страхова діяльність – це господарська діяльність страхових організацій, пов’язана з пропонуванням і наданням захисту в разі настання ризику (певної події) за рахунок сформованих страхових фондів. Об’єктом регулювання в ринковій економіці вважається страхування як господарська діяльність або господарська операція, які можуть належати до різних суб’єктів: господарська діяльність - страховикам, господарська операція – страхувальникам. Таке уточнення усуває теоретичні суперечності в тлумаченні терміна “страхування” та конкретизує термін “страхова діяльність”.

3. Визначено, що механізм регулювання – це процес цілеспрямованого, систематичного та безперервного впливу керуючої підсистеми на керовану підсистему шляхом регламентації всієї сукупності функцій, форм, методів, важелів і стимулів для досягнення найбільшої ефективності керованої підсистеми у вирішенні галузевих питань. Керуючою підсистемою державного регулювання страхової діяльності, тобто суб’єктом регулювання, є держава в особі органів державного управління. Об’єктом регулювання (керованою підсистемою) є учасники страхового ринку, їх взаємовідносини та страхова діяльність. Необхідним є включення до керуючої системи і саморегулівних організацій, роль яких у розробці принципів і напрямків регулювання неможливо перебільшити в сучасних економічних умовах України.

4. Доведено, що державне регулювання не виключає саморегулювання страхових організацій, а навпаки, покликане доповнити і скорегувати їх дію таким чином, щоб в економіці дотримувався баланс між цілями та інтересами держави, суб'єктів господарювання, населення. Реформування системи регулювання страхової діяльності повинне орієнтуватися на повне всебічне використання органами державного регулювання та нагляду можливостей саморегулівних організацій професійних учасників страхового ринку, які можуть виконувати певні обов'язки, пов'язані як із прямим наглядом за діяльністю страхових організацій, так і розробкою методологічних засад розвитку страхового ринку України.

5. У державному регулюванні страхової діяльності потрібний перехід від нагляду “на основі правил” до нагляду “на основі принципів”, що вимагає оцінки фінансового стану, корпоративного управління та поведінки на ринку. Розроблене методичне забезпечення виявлення підвищеного ризику в діяльності страхових організацій дозволить класифікувати страхові організації за рівнем ризику їх діяльності, уможливлять на основі офіційної статистичної звітності виявлення недоліків у діяльності страхових організацій.

6. Визначено особливості регулювання страхової діяльності, які потрібно враховувати під час розробки державної страхової політики: по-перше, важливо забезпечити підвищення фінансової надійності і стабільності страхових організацій України; по-друге, реформування системи регулювання та нагляду за діяльністю страхових організацій повинно орієнтуватися на забезпечення підтримки та формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів для регулювання страхового ринку та нагляду за діяльністю страхових організацій.

7. Інтеграційні явища в страховому підприємництві обумовили появу як конкуренції на світовому рівні, так і в міжнародних установах, які перебирають певні управлінські функції. Ці установи безпосередньо мають стосунок як до державного регулювання діяльності страхових організацій, так і саморегулювання учасників страхового ринку. Взаємозв’язки саморегулівних організацій в умовах формування глобально інтегрованої регулюючої системи сприяють гармонізації національної системи регулювання страхової діяльності до світових стандартів.

8. Механізм регулювання страхової діяльності в умовах становлення глобально-інтегрованої регулюючої системи повинен удосконалюватись у таких напрямках: адаптація механізмів регулювання та законодавства України до міжнародних норм; захист вітчизняного страхового ринку та збереження цілісності національної економіки. Запропонований організаційно-економічний механізм регулювання страхової діяльності в Україні враховує створення глобально інтегрованої регулюючої системи страхової діяльності, вплив саморегулівних організацій, зміну в структурі органів державного управління та у формах регулювання, а також активізацію діяльності учасника страхового ринку - товариства взаємного страхування.

На основі проведеного дослідження можна запропонувати Держфінпослуг України розглянути питання про доцільність використання розробленого методичного забезпечення для виявлення підвищеного ризику в діяльності страхових організацій, делегувати відповідні повноваження саморегулівним організаціям страхового ринку, впровадити взаємне страхування з урахуванням переваг та ролі товариств взаємного страхування у світовому масштабі. Реалізація на практиці запропонованих методичних підходів і практичних рекомендацій сприятиме формуванню збалансованого механізму регулювання страхової діяльності, а також її активізації як важливої передумови забезпечення розвитку національної економіки.

Публікації автора:

1. Временко Л.В., Кондратенко Д.В. Небанківські фінансові послуги – дієвий механізм забезпечення економічного розвитку підприємств України // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2002. – №578. – С. 115-118.

2. Кондратенко Д.В. Механізм участі громадських організацій у формуванні та реалізації державної політики в страхуванні // Економіка розвитку. Харківський державний економічний університет. Науковий журнал. – Харків, ХДЕУ. – 2003. – №4 (28). – С. 46-50.

3. Кондратенко Д.В. Економічний зміст страхової діяльності // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. – 2003. – №613. – С.264-271.

4. Нечипорук Л.В., Кондратенко Д.В. Экономическая реальность долгосрочного страхования жизни в Украине // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №1. – С.122-125.

5. Кондратенко Д.В. Аналіз впливу державного регулювання та саморегулювання на діяльність страхових організацій в Україні // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. Еволюція наукових знань і сучасні проблеми економічної теорії. Випуск 663. – 2005. – С. 279-283.

6. Кондратенко Д.В. Міжнародний досвід державного регулювання та нагляду за діяльністю страхових організацій // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. – 2005. – Випуск 10(53). – С. 96-99.

7. Кондратенко Д.В. Зовнішньоекономічні аспекти регулювання діяльності страхових організацій в умовах глобалізації економіки // Управління розвитком. Харківський національний економічний університет. Збірник наукових статей. 2005. – №3 ( Спецвипуск). – С. 153-154.

8. Кондратенко Д.В. Гармонізація української системи регулювання та нагляду за страховою діяльністю з міжнародними стандартами регулювання // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. IV Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція. – Харків – 2003. – С. 28-29.

9. Кондратенко Д.В. Некоторые аспекты финансового мониторинга страховой деятельности в Украине //Молодь України і соціально орієнтована економіка. Матеріали міжнародної наукової конференції молодих учених і студентів.– ХНАДУ. – 2004. – С.49.

10. Временко Л.В., Кондратенко Д.В. Налоговые аспекты договоров страхования жизни // V Международный Ялтинский Форум участников страхового рынка. – 2005. – С. 45-47.

11. Кондратенко Д.В. Регулювання страхової діяльності на основі оцінки ризиків // Препринт. – Харків: ХДТУБА. – 2006. – 19 с.

12. Страхування: теорія та практика: Навчальний посібник / Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В., Кондратенко Д.В., Корват О.В., Кузьминчук Н.В., Сокол С.В., Чернишов С.І. / За ред. Внукової Н.М. – Харків: Бурун Книга, 2004. – 371 с.

13. Временко Л.В., Кондратенко Д.В. Регулирование страховой деятельности: взгляд страховщиков // Страховой рейтинг “Insurance Top” – №4. – 2005. – С. 8-10.