Основним науковим результатом дисертаційної роботи є теоретичні узагальнення, наукове обґрунтування та нове вирішення важливої прикладної проблеми – формування дієвого організаційно-економічного механізму регулювання ринку споживчих товарів. В процесі дослідження були отримані такі результати та зроблені висновки: 1. Соціально-економічна сутність РСТ визначається тим, що ринок дозволяє вирішувати гострі економічні і соціальні проблеми суспільства, а саме, оптимізує пропорції в національній економіці і структурі виробництва споживчих товарів; стимулює інвестиційну діяльність виробників товарів; узгоджує економічні інтереси всіх учасників ринку та забезпечує економічні взаємозв’язки між окремими галузями та регіонами, є індикатором соціальної стабільності в суспільстві та критерієм оцінювання рівня життя населення. Особливістю формування РСТ слід вважати спонтанний характер його розвитку, що є наслідком відсутності чіткої моделі ринкового розвитку економіки країни загалом. Особливостями функціонування РСТ є: непрогнозованість ринкової кон’юнктури; цінова дестабілізація та порушення рівноваги ринку на його найбільш соціально значущих сегментах; незавершеність формування єдиного національного ринкового середовища. 2. Проблему регулювання РСТ в Україні слід розглядати не з позицій його необхідності чи доцільності, а чіткого окреслення цілей, форм та меж втручання, і, відповідно, його наслідків. На сьогодні в Україні зміст, зокрема, державного регулювання РСТ окреслюється в існуванні двох концепцій: структурної та протекціоністської. Узагальнення практики регулювання РСТ в Україні дозволило виділити такі основні етапи його становлення та трансформації, а саме: 1 етап – формування політики лібералізації торгівлі, цін, виробництва; 2 етап – реалізації політики стабілізації, подолання кризових явищ та збалансування ринку; 3 етап – проведення політики стимулювання внутрішнього ринку; 4 етап – формування політики зростання та підвищення конкурентності національного РСТ. 3. Діагностика стану РСТ дозволила виявити певні закономірності розвитку РСТ та окреслити проблеми трансформаційних процесів на національному і регіональному рівнях, а саме: загальну незбалансованість між попитом і пропозицією споживчих товарів, їхню структурну невідповідність; низький платоспроможний попит; розширення тіньового сегменту фальсифікованих та контрафактних товарів; посилення регресивних змін в структурі споживання; деформованість кінцевих каналів реалізації; цінову дестабілізацію; наявність диспропорцій в територіальній організації внутрішньої торгівлі, нерозвиненість інфраструктури споживчого ринку. 4. В процесі дослідження організаційного механізму регулювання РСТ виявлено, що він ґрунтується на взаємодії всіх його учасників та організаційних структур управління, які здійснюють регулятивні функції на національному та регіональному рівнях. Доведено, що періодичність проявів кризових явищ на РСТ обумовлює необхідність прийняття оперативних рішень щодо ліквідації наслідків дестабілізаційних процесів. Саме це актуалізує проблему підвищення відповідальності місцевих органів виконавчої влади за гарантування безпеки товарів, захист прав споживачів, товарне наповнення ринку. Сформована модель організаційних відносин між центральними і місцевими органами виконавчої влади має ґрунтуватися на: взаємодії з органами місцевого самоврядування; розмежуванні повноважень і функцій; формуванні системи методичного та наукового забезпечення реалізації функцій; розробленні моделей розвитку РСТ, механізмів його регулювання; здійсненні моніторингу дотримання законодавства в сфері цінового регулювання, захисту прав споживачів, правил торговельного обслуговування; координації діяльності щодо попередження кризових явищ на ринках. 5. Дослідження економічних механізмів державного регулювання РСТ засвідчило, що вони за своєю суттю є дуалістичними: з одного боку, протидіють розгортанню інфляційних процесів і обмежують монополістичну діяльність, гарантуючи доступність соціально важливих споживчих товарів для всіх категорій населення та забезпечуючи їхню якість і безпеку, а з другого – стимулюють діяльність товаровиробників, створюючи сприятливе економічне середовище для реалізації економічних інтересів через державну політику підтримки та сприяння розвитку. 6. Зміни в економічному середовищі та економічній кон’юнктурі, викликані вступом України до СОТ та посиленням регулюючих функцій ринкових механізмів і громадського регулювання, обумовлюють необхідність впровадження розробленої автором Концепції розвитку та регулювання РСТ, а на її основі – Стратегії удосконалення регулювання РСТ, в межах якої виокремлено: стратегію стабілізації; стратегію розвитку; стратегію захисту; конкурентну стратегію. За кожною з них розроблено систему регулятивних заходів щодо досягнення цільових орієнтирів та визначені очікувані результати їх реалізації. 7. Запропоновані підходи до побудови організаційно-функціональної моделі маркетингу РСТ, головним завданням формування якої є реалізація стратегічних цілей органів влади щодо формування конкурентного ринкового середовища, а практичним результатом впровадження – створення маркетингового продукту, який надаватиметься учасникам РСТ. До останнього доцільно включити: управлінські та консультативні послуги; проведення маркетингових досліджень РСТ; розроблення методик та надання рекомендацій у формуванні і реалізації маркетингових стратегій для нових споживчих товарів, їхнього просування; проведення аналітичних та прогнозних розрахунків місткості та потенціалу РСТ; вивчення фактичного і потенційного попиту населення, прогнозування платоспроможного попиту. 8. В контексті вступу України до СОТ виникає необхідність зміни напрямків та змісту регуляторної політики щодо РСТ, внаслідок чого у дисертації запропоновано механізми удосконалення захисту прав споживачів, підвищення конкурентості внутрішнього ринку, нейтралізації ризиків для регіональних ринків споживчих товарів. |