У дисертації вирішено науково-практичне завдання стосовно узагальнення та розвитку науково-теоретичних положень, обґрунтування і розробки методичних підходів щодо організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємств водопостачання, що дозволяє своєчасно реагувати на зміни ринкового середовища. 1. Проведений аналіз стану підприємств системи централізованого водопостачання дозволив уточнити економічну сутність цих підприємств, а саме виявити, що ця система являє собою територіально-розгалуджений промисловий комплекс, який справляє великий вплив на регіон в цілому, в тому числі на економіку, екологію і рівень життя населення. З розвитком ринкових відносин значно розширились взаємозв’язки й загострились протиріччя в системі «регіон – підприємства водопостачання». У структурі цих протиріч на регіональному рівні виділено основні інноваційні чинники організаційно-економічного механізму функціонування підприємств водопостачання, підходи до оптимізації і регулювання цін, умови взаємодії регіональних органів влади, підприємств водопостачання і населення. Обґрунтовано доцільність розробки програм забезпечення інноваційного розвитку підприємств водопостачання, націлених на їх енергетичну, фінансову й управлінську підсистеми. 2. Досліджено основні чинники функціонування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку на основі врахування балансу інтересів у системі «споживач-підприємство-регіон», принципів реформування, організаційно-економічного забезпечення управлінської діяльності в умовах реформ та інноваційних чинників розвитку, що є необхідним для підвищення якості обслуговування споживачів. 3. На основі статистичної інформації, національних програм розвитку системи водозабезпечення регіонів України, комплексних стратегій і економічних прогнозів досліджено водоресурсний потенціал України і Харківського регіону, економічний стан водогосподарської системи м. Харкова. Отримані результати свідчать про незадовільний стан виробничої системи водогосподарського комплексу (високий рівень зносу основних фондів, наявність боргів, значні втрати енергоресурсів), та нерозвиненість механізмів їх подальшого функціонування. Для його покращення у дослідженні обґрунтовані напрямки наукового забезпечення інноваційних змін в технології та організаційно-економічному механізмі системи водопостачання, маючи за мету її активну участь у стратегічному розвитку регіону. 4. Доведено, що в організаційно-економічному механізмі інноваційного розвитку підприємств водопостачання доцільно враховувати принципову можливість переведення господарських систем централізованого водопостачання України на нову нормативно-правову базу в якій ці об’єкти будуть віднесені до некомерційної сфери. У дослідженні здійснено порівняння комерційних і некомерційних підприємств за такими ознаками: цінова політика, антимонопольне регулювання, фінансовий менеджмент, соціальна цінність питної води з її впливом на стан здоров’я. Об’єктивна обмеженість використання цими підприємствами стимулюючих переваг ринку потребує перегляду базової моделі забезпечення їх фінансової стійкості й умов сталого розвитку. З цією метою в дисертації розроблені структурно-технологічні моделі управління витратами на виробництво, зменшення боргового навантаження на фінансову систему і впровадження схем інформаційного забезпечення взаємодії підприємства з регіоном. 5. Проведене маркетингове дослідження реакції споживачів на коливання цін питної води. Показано, що населення – основний споживач питної води - досить еластично реагує на можливість зростання цін на воду з джерел централізованого водопостачання в умовах збільшення конкурентного впливу бутильованої і привозної води. Враховуючи фактор зростання конкуренції, запропоновано у моделі ціноутворення поєднати «витратний підхід» і споживчі вимоги. Розроблена модель дозволяє при формуванні базового рівня ціни враховувати потреби й вимоги споживача, забезпечує більш повне охоплення факторів, що впливають на ціну, спрощує процес регулювання відносин «підприємство – споживач – регіональні органи». 6. Виходячи з того, що дебіторська заборгованість підприємств водопостачання безпосередньо пов’язана з фінансовим управлінням на підприємстві, розроблено структурну модель забезпечення організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємств водопостачання в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Модель включає технологію використання фінансово-економічного моніторингу в діяльності підприємств водопостачання, за якою інформаційна база формується з різних джерел, а саме: з даних статистики, бухгалтерського обліку, управлінського обліку, бюджетування і оперативної інформації. Реалізація цієї технології відбувається через блок діагностики і прогнозування зовнішнього середовища, цільові програми і проекти, блок прийняття рішень і контролю їх виконання. 7. Обґрунтовано основні фактори досягнення рівноваги інтересів учасників ринкових відносин у завданнях удосконалення цінового механізму. Суть його полягає в тому, що в основі лежить балансове рівняння, яке, з одного боку, поєднує платоспроможній попит, а з іншого - пропозиція обсягу виробництва. Розроблена модель дозволяє при формуванні базового рівня ціни враховувати потреби споживача, забезпечує більш повне охоплення факторів, що впливають на ціну, спрощує процес взаємодії між підприємствами і органами регіонального управління. Підприємство може змінювати рівень і структуру цін за запропонованою моделлю, а органи регіонального управління брати участь у процедурах перегляду цін й детального розгляду інвестиційної програми. |