Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення, обґрунтування методичних і практичних рекомендацій з удосконалення організаційно-економічного механізму формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств. На їх основі можна зробити наступні висновки: 1. Проведеними дослідженнями встановлені закономірності формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств Полтавської області у 20012005 рр.: - зростання середньомісячної заробітної плати працівників (у 2,8 рази); - велика частка основної оплати праці в структурі заробітної плати (85,2 %); - суттєве скорочення частки натуральної оплати в структурі заробітної плати (з 49,8 % до 20,3 %); - збільшення частки фонду оплати (з 15,2 % до 20,7 %) в загальних витратах. 2. В дисертаційній роботі вивчені тенденції формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств Полтавської області у 20012005 рр.: - найнижчий рівень оплати праці (в 2005 р. становив 55,7 % до рівня національної економіки); - висока частка доходів від особистого селянського господарства (47,8 %) в загальному обсязі надходжень; - велика частка заборгованості з оплати праці (46,8 %) у загальному обсязі заборгованості по економіці; - значна заборгованість з орендних платежів за майнові паї (76,0 %). 3. Встановлено, що на формування мотивації праці керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств Полтавської області негативно впливає низька задоволеність працею (викликана невисокою заробітною платою, відсутністю належного зв'язку між трудовими результатами та винагородою). Найбільш вагомими для зазначених працівників є первинні потреби та потреби у самореалізації. Керівникам і спеціалістам притаманний середній рівень потенційної міґраційної мобільності. 4. Удосконалення організаційно-економічного механізму формування доходів сільськогосподарських працівників доцільно здійснювати з урахуванням місії, цілей, загальної стратегії підприємства і, зокрема, стратегії управління трудовими ресурсами. Складовими зазначеного механізму є його мета, завдання, функції управління, засоби формування доходів, інструментарій реалізації цих засобів. Вони є універсальними для підприємств будь-якої форми власності, але їх зміст має формуватися індивідуально в кожному з них. 5. Система мотивації праці персоналу сільськогосподарських підприємств має ґрунтуватися на індивідуальних особливостях (природних здібностях, набутих вміннях і навичках, оцінці ролі своєї діяльності, сприйнятті сторонньої оцінки) і потребах працівників (фізіологічних, безпеки та захисту, соціальних, поваги, самовираження), а також місії, стратегії, цілях, фінансових ресурсах підприємства, враховувати зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі. 6. В сільськогосподарських підприємствах доцільно застосовувати оплату праці за трудовий внесок, що враховує корисний робочий час, доплати за кваліфікацію робітників і компетентність керівників та спеціалістів на основі кваліметричної факторно-критеріальної моделі оцінки складності діяльності даної категорії персоналу. 7. Збільшення доходів власників земельних паїв варто здійснювати за рахунок: - впровадження механізму застави права оренди, сума якої визначається на основі ціни одиниці ґумусу; - реалізації орендних відносин на довгостроковій основі (понад 10 років), що мотивує орендаря вести не виснажливе землекористування, а сприяти поліпшенню родючості, здійснювати ґрунтозахисні заходи; - введення в договір оренди розділу, який передбачає обов'язки орендаря стосовно збереження якості землі; - об'єднання орендодавців у спілки для захисту своїх прав; - підвищення ефективності використання землі на інноваційні основі (біологічне землеробство, замкнені виробничі цикли тощо); - формування структури орендної плати на основі бажання орендодавців. Доцільно законодавчо передбачити можливість продажу майнових паїв у розстрочку, внесення їх до статутного фонду господарських товариств, входження з ними до кооперативу. 8. Для підвищення ефективності особистих селянських господарств на селі варто створювати товариства сприяння молодіжному підприємництву, частково товарним особистим селянським господарствам об'єднуватися в обслуговуючі кооперативи, через них співпрацювати з аграрними і переробними підприємствами, ширше використовувати послуги дорадчих служб. 9. Дослідженнями встановлено, що визначальна роль в удосконаленні соціального партнерства на селі належить: - по-перше, державі забезпечення правових засад аграрного підприємництва, розвиток сільських територій, зокрема, через стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, управління персоналом, враховуючи сучасні тенденції розвитку в даній галузі (за рахунок пільгового оподаткування, податкових канікул тощо), стимулювання розвитку працезатратних сільськогосподарських галузей, обслуговуючої інфраструктури на селі; - по-друге, роботодавцям створення високооплачуваних робочих місць, співпраця з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами, дорадчими службами з метою підвищення кваліфікації, перекваліфікації власного персоналу, формування кадрового резерву, впровадження нових технологій виробництва та управління тощо; - по-третє, профспілковим організаціям контроль за виконанням колективних угод стосовно збільшення оплати праці, створення належних умов праці тощо. |