У дисертаційній роботі поставлене і розв’язане наукове завдання, що полягає у розробці теоретичних засад, науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного механізму бюджетного регулювання економіки регіону. Результати проведеного дослідження дозволяють сформувати наступні висновки і пропозиції: Бюджетне регулювання є фінансовим методом регулювання економіки, являє собою процес управління міжбюджетними відносинами з приводу перерозподілу коштів територій шляхом вирівнювання доходів і видатків місцевих бюджетів з метою їх збалансування. Компонентну будову бюджетного регулювання складають економічні стимули, податкові розщеплення, трансферти, нормативи відрахувань, бюджетне вирівнювання, організаційно-правові форми бюджетного регулювання, суб’єкти та об’єкти міжбюджетних відносин.
2. Загальнодержавне значення бюджетного регулювання полягає у реалізації регіональної політики, забезпеченні комплексного економічного розвитку регіонів, реструктуризації економічної і соціальної сфери депресивних територій. Бюджетне регулювання економіки регіонів направлене на досягнення економічного зростання на основі фінансової автономії місцевої влади, її ініціативи, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування як інституту суспільного розвитку та саморегуляції, розширення можливостей використання територіальних факторів шляхом створення відповідних стимулів, забезпечення комплексного економічного та соціального розвитку територіальних одиниць. 3. Організаційно-економічний механізм бюджетного регулювання являє собою систему елементів організаційного та економічного впливу на процес управління бюджетами і економікою, ядром якого, в умовах переходу до ринкових засад функціонування, є економічні стимули. Багатовекторність його структури обумовлює доцільність системного підходу, який визначає механізми взаємодії окремих елементів відносно один одного - вплив податкових розщеплень на формування «закріплених» і «власних» доходів місцевих бюджетів, які визначають обсяг отримуваних трансфертів. Механізм використання трансфертів обумовлює рівень видатків, ефективність виконання програм соціально-економічного розвитку територій. 4. Сучасний стан бюджетного перерозподілу в Закарпатській області характеризується негативними наслідками територіальної фрагментації. Зростання видатків на одиницю надання послуг зумовлює зростання залежності місцевих органів влади від трансфертів. Розміщення більшості територіальних одиниць у резидентській сфері (домогосподарства), де не має суттєвих об’єктів оподаткування, створює проблеми з власною доходною базою та посилює диференціацію за рівнем фінансової забезпеченості. Відсутність адекватного комунального майна у більшості громад не забезпечує реальних умов для отримання додаткових коштів від оренди, продажу, іпотеки. Нестача кваліфікованого персоналу обумовлює неможливість ефективного управління і реалізації повноважень місцевого самоврядування. В умовах обмеженості власної доходної бази в Закарпатській області використання податкових розщеплень виявилося надзвичайно важливим: практично для всіх бюджетів надходження від розщеплення податку на доходи громадян є основним доходоутворюючим джерелом. Зростає роль розщеплення плати за землю у «власних» доходах бюджетів місцевого самоврядування. 5. Використання міжбюджетних трансфертів не усуває диспропорцій і не забезпечує ефективного фінансування соціально-економічних програм розвитку та місцевого господарювання відповідно до визначених пріоритетів. За рахунок субвенцій бюджетів місцевого самоврядування фінансуються в основному програми соціального забезпечення і захисту населення. У 2004 р. більша частина цільових субвенцій області під інвестиційні проекти направлена на покращення об’єктів комунального господарства м.Ужгород, і лише 14,6% - до районних бюджетів, бюджетів сіл та селищ на програми покращення місцевої інфраструктури, газифікації гірських населених пунктів. 6. Існуюча система розподілу податків між рівнями бюджетної системи не створює достатніх економічних стимулів для зростання податкових надходжень та розширення доходної бази місцевих бюджетів. Запропонований кореляційно-регресивний аналіз стимулів місцевих бюджетів з метою визначення тісноти зв’язку між отриманими доходами та обсягами трансфертів дозволяє виявити стимулюючі та деструктивні ефекти бюджетного регулювання в регіоні за період з початку міжбюджетного реформування. Подальшого вирішення потребує проблема врахування тенденції змін доходів місцевих бюджетів за останні роки з метою покращення якості прогнозування доходного потенціалу територій та визначення стимулів місцевих бюджетів щодо мобілізації коштів. 7. З огляду на недостатність об’єктів оподаткування та неефективне використання власної доходної бази в Закарпатській області одним з напрямків удосконалення організаійно-економічного механізму бюджетного регулювання є розширення джерел доходів місцевих бюджетів. Формування системи податкових розщеплень має базуватися на податках на доходи та податках на майно. Подальше реформування слід проводити в напрямках трансформації існуючих податкових розщеплень загальнодержавних податків в систему місцевого податку на доходи та реформування податку на майно з одночасним його введенням на рівні районів і регіонів. Враховуючи територіальну специфіку регіону, як альтернативний підхід може бути використана система адвалорного податку із диференціацією ставок в залежності від територіальної ознаки. Зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів області можливе завдяки впровадженню часткового відрахування від податку на прибуток підприємств, що зареєстровані на території регіону, та зарахування цих надходжень до складу “закріплених” доходів місцевих бюджетів. Реальним підґрунтям для запровадження такого рішення є поступовий розвиток економіки регіону, позитивна динаміка показників податкової бази: кількість діючих підприємств в області у 2004 році зросла на 147 одиниць. Динаміка частки прибуткових підприємств свідчить про стійку тенденцію до зростання: у 2004 році показник становив 77,4 %, що на 3,4% більше, порівняно з попереднім роком. Відповідно, зменшується частка збиткових підприємств в регіоні. Подальшого врегулювання потребує встановлення виважених, науково-обгрунтованих нормативів відрахувань від податку, враховуючи вплив реформування відносин власності і господарювання. 8. Система розподілу трансфертів має відповідати критерію нейтральності по відношенню до місцевої податкової політики, оскільки, як засвідчив аналіз, врахування реальних місцевих доходів, а не місцевої податкової бази, призводить до несправедливості вирівнювання. Удосконалення організаційно-економічного механізму трансфертів передбачає поступовий перехід від фрагментованих цільових субвенцій до консолідованої системи блочних субсидій загального призначення, що в найбільшій мірі забезпечить ефективне бюджетне регулювання в регіоні. При цьому стимулюючий ефект системи дольових субвенцій в наслідок фінансування капітальних вкладень та покращення місцевої інфраструктури є випереджаючим. Такі схеми трансфертного фінансування є ефективними для депресивних територій, зокрема для гірських районів, сіл та селищ Закарпатської області, оскільки направлені на створення умов розвитку господарсько-виробничого комплексу, рекреаційної сфери, і, відповідно, розширення доходної бази регіону. 9. Проблема відсутності цілісної прозорої системи моніторингу стану і якості управління місцевими фінансами, результати якої були б доступні не лише органам влади і управління різних рівнів, але й населенню, інвесторам і кредиторам, залишається надзвичайно актуальною. Покращення ефективності бюджетного регулювання, управління та використання бюджетних коштів має здійснюватись в напрямках удосконалення якості прогнозування доходної спроможності територій та формування і оцінки стимулів місцевих бюджетів щодо мобілізації доходів та економії видатків. Вирішення зазначених завдань має базуватися на системній та систематичній основі. Представлена система моніторингу фінансового стану місцевих бюджетів дозволяє залучити органи місцевого самоврядування до ефективного управління бюджетними ресурсами територій, покращити якість прогнозування їх доходного потенціалу. |
