У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування та розвитку птахівничих підприємств. Основні наукові і прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному: 1. Встановлено, що специфічність галузі птахівництва, обумовлена біологічними особливостями птиці (інтенсивним обміном речовин, високою енергією росту, скоростиглістю та конверсією корму, плодовитістю, заплідненістю та несучістю), забезпечує високу оборотність капіталу, інвестованого у вузькоспеціалізовані підприємства. Інвестиційна привабливість цих підприємств зумовила їх інтенсивний розвиток упродовж останніх років, швидкі темпи збільшення обсягів виробництва яєць та м’яса птиці. Це в умовах зростання купівельної спроможності населення дозволило помітно збільшити споживання м’яса та яєць на одну особу. 2. Доведено, що структурні і технологічні зміни у промисловому птахівництві регіону ще не забезпечили стабільного зростання економічної ефективності виробництва продукції. Різкий спад рентабельності м’яса птиці і яєць у 2006 р. зумовлене помітним зниженням їх реалізаційних цін. На м’ясне птахівництво негативно вплинуло загальне зниження цін на всі види м’яса. Серед причин падіння цін на яйця виділимо відносне насичення ринку продукцію, яке спричинило ефект надлишку пропозиції. У перспективі цінова ситуація на ринку продукції птахівництва для сільськогосподарських виробників суттєво не поліпшиться, тому необхідно реалізовувати комплекс заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції за рахунок технологічних удосконалень. 3. Встановлено, що у Львівській області селяни досить високо оцінюють можливість виробництва яєць і м’яса птиці у своїх особистих господарствах, тому розвиток птахівництва у господарствах населення, на відміну від інших тваринницьких галузей, має певні перспективи. У подальшому не прогнозується суттєвого скорочення у цій категорії господарств поголів’я птиці та обсягів виробництва продукції. Більше того, завдяки певним організаційним заходам можливе деяке їх збільшення. Однак рівень товарності виробництва господарствами населення яєць і м’яса птиці залишатиметься низьким, і збільшення ринкової пропозиції цієї продукції повинен забезпечувати розвиток промислового птахівництва. 4. Визначено, що сучасна наявна державна аграрна політика в Україні у цілому є сприятливою для розвитку птахівничих підприємств. Збільшуються масштаби їх фінансової підтримки з Держбюджету. Водночас цю політику потрібно удосконалювати в напрямі забезпеченні її комплексності та адаптації до умов Світової організації торгівлі. Реалізація опрацьованих в роботі політико-правового, макроекономічного, соціального, організаційного, наукового, матеріально-технічного, екологічного, інтеграційного напрямів державного регулювання дозволить сформувати в країні вигідне для товаровиробників економічне середовище з урахуванням специфіки галузі. 5. Розроблено концептуальні засади стратегічного розвитку птахівничих підприємств, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі в контексті інтеграції України до світового економічного простору. Основним завданням при цьому вбачається підтримка національних виробників продукції птахівництва шляхом розроблення комплексних цільових програм загальнодержавного та регіонального масштабів, створення на всіх рівнях державного управління умов для забезпечення ефективного функціонування галузі, наближення вітчизняних норм і стандартів до міжнародних вимог та забезпечення екологічної безпеки виробництва. 6. Доведено, що ефективний розвиток птахівництва повинен ґрунтуватися на прискореному відродженні колишніх комплексів з виробництва продукції на індустріальній основі, використанні новітніх енергозберігаючих технологій, розширенні селекційно-племінної роботи з високопродуктивними кросами птиці, адаптованих до місцевих умов розвитку. Ефективне функціонування підприємств галузі передбачає повноцінну годівлю птиці збалансованими за обмінною енергією, протеїном і всіма біологічно активними речовинами кормами, удосконалення вантажоперевезень продукції птахівництва, що забезпечить зниження витрат виробництва, повне використання виробничих потужностей і підвищення якості продукції. 7. Встановлено, що до елементів захисту інтересів виробників продукції птахівництва після вступу України до Світової організації торгівлі слід віднести контроль за якістю продукції, що ввозиться в Україну, підтримка підприємств у виконанні програми селекції в птахівництві пропорційно до обсягів виробленої племінної продукції, збереження системи доплат виробникам за вирощених для забою кондиційних курей-бройлерів і птицю інших видів, продовження дії пільгового оподаткування товаровиробників та захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції з боку імпортерів та інші заходи , що не суперечать вимогам і правилам міжнародних організацій. 8. Визначено, що чисельність і виробничі можливості птахівничих підприємств Львівського регіону, особливості кон’юнктури ринку продукції птахівництва обумовлюють доцільність створення в області об’єднання цих підприємств зі статусом неприбуткової організації. Основні функції такого об’єднання мають бути: взаємодія з державними органами та інформаційно-представницька робота; узгодження маркетингової діяльності; координація зусиль у сфері матеріально-технічного забезпечення птахівничих підприємств та взаємодії з суміжними галузями; вирішення питань фінансового характеру. Об’єднання співпрацюватиме з комбікормовими заводами, науково-дослідними закладами, банками, дорадчими службами, структурами, що представляють інтереси господарств населення. 9. Доведено, що ресурсний потенціал аграрного сектора Львівської області і темпи підвищення купівельної спроможності населення дозволяють довести до 2015 р. обсяги виробництва м’яса птиці у забійній вазі до 63,7 тис. тонн, що забезпечить його споживання на рівні 25 кг на одну особу в рік. Модернізація законсервованих нині бройлерських комплексів дозволить додатково виробляти 13,6 тис. тонн продукції в рік, решта приросту її виробництва повинна бути отримана за рахунок нарощування потужностей діючих і створення нових підприємств. Для досягнення раціональної норми споживання яєць (290 шт. на одну особу на рік) обсяг їх виробництва в області порівняно з показником 2006 р. потрібно збільшити на третину, що може бути досягнуто на потужностях діючих підприємств. |
